Машаду де Ассіс. Посмертні записки Браса Кубаса

Машаду де Ассіс

«Посмертні записки Браса Кубаса» 2014 найвідоміший роман автора, де розповідається історія життя самотнього багатія, котрий після смерті вирішив написати свою автобіографію. Отже, оповідач-мрець описує власний похорон, потім занурюється в часи дитинства. Брас Кубас був жорстоким з рабами, нахабним й зухвалим з чужими, полюбляв сороміцькі анекдоти свого дядька. Вже під час своїх подорожей Європою, він потрапляє у полон чуттєвого романтизму і краси поезії. Герoй закохується і потайки зустрічається з Віржилією. Пристрасно жадає її, мріє про неї, але часом жорстоко поводиться. Але за життєвими пригодами криється іронія й критичне осмислення людської природи. У «Записках Браса Кубаса» читач знайде чимало філософії і речей, про які варто замислитись кожному. А такі поняття як правда, наука, доводи виглядають дискусійними і, на думку Браса Кубаса, є відносними. Автор дивиться на світ скептично і зневажливо, спрямовує свій критичний погляд на людський рід, та й самого читача перетворює на одну із жертв іронії своєї книги. Роман відкриває першу сторінку бразильського реалізму.

Особисто я особисто тобі

Іван Байдак

Юра 2014 звичайний тридцятирічний хлопець, який має звичайне життя як для успішного програміста у великій компанії. Має власну квартиру, багато дівчат, як сказала б я, львівський Дон Жуан. Юра ніколи не замислювався про серйозні стосунки, і, навіть, не уявляв, що колись, у його житті з2019явиться Вона. Саша 2014 студентка з Києва, яка приїхала на екскурсію до історичного міста Лева. І тут, доля їх з2019єднала. Саме ця дівчина повністю змінила Юру зсередини. Він змінюється, і прагне бути з нею, але купа обставин, та й, власне, небажання Саші, його постійно відштовхує назад. Як зауважив автор ув одному зі своїх інтерв2019ю: «Довіра 2014 це основне. Коли ти чесний перед людьми, ти чесний перед самим собою». Саме про це описує Іван Байдак у творі, головний герой довгий час не міг бути чесним із самим собою, але врешті-решт, він знайшов вихід. Однак, хто б на вашому місці здався, коли розумієш, що втрачаєш людину всього свого життя? От і Юра продовжував виборювати своє право бути поруч із нею. Автор не стримується і описує все, як є в реальному житті. Багато сексу, непотрібних розмов, а потім прохань про все забути. Жорстокий бік стосунків. Особливим є те, що саме читач обирає долю своїх героїв, за допомогою мапи, яка є на початку книги. Вона скеровує Вас за Вашою інтуїцією. Дуже цікавим є те, що кінець, у будь-якому випадку, буде однаковим. Цей задум автора неймовірний. Він дозволяє поринути у цю історію з головою. * Іван Байдак (1990) 2013 український письменник, який у 2013 дебютував романом «Особисто я особисто тобі». Книга стала національним бестселером, отримала чимало позитивних відгуків та завоювала тисячі читацьких сердець. Протягом наступних років автор публікує книжки «Рольові ігри», «Тіні наших побачень» та «Чоловік з моїм іменем», які займають найвищі місця рейтингу книгарень та розходяться тисячними тиражами. Іван Байдак 2013 автор одного з найбільших україномовних блогів, а його цитати масово поширюються в інтернеті. Окремі твори письменника перекладені англійською, німецькою, сербською, польською, іспанською та італійською мовами.

Особисто я особисто тобі. Повість, інтервю

Іван Байдак

Дебютна повість «Особисто я особисто тобі» Івана Байдака протягом кількох років не полишала топ-десятки найбільш популярних українських книжок. Рецепт її успіху досі не розкритий, але ми маємо шанс причинити двері до майстерні автора: у цьому виданні ми пропонуємо розлоге інтервю з Іваном, яке розкриває таємниці творчого шляху молодого прозаїка. Про перевидання повісті розмови велися давно, читачі бурхливо реагували на кожну звістку про можливу появу книжки. Ми щасливі поділитися чудовою новиною: ця книжка є не лише перевиданням улюбленої повісті, але й можливістю зблизитися з особистістю автора, почути його думку, відчути його тривогу та разом із ним помріяти про майбуття. «...Знаю, минуть дні і я буду жаліти. Не за нею, не за стосунками. За своїми вчинками. В один день прокинусь і зрозумію, наскільки був нікчемним, як боявся прийняти кохання, яке вона так палко жадала подарувати. Насправді сумнівався, чи зможу їй дати те, на що заслуговує? Можливо, я її колись побачу. Не захочу більше відпускати. Жалкуватиму за втраченим часом, коли могли бути разом. Колись я, може, стану щасливим, хоча малоймовірно. Мене не залишать в спокої спогади, що мучитимуть до кінця життя. Її сльози не один раз викликатимуть піт серед ночі. Згадаю, як не впускав додому, не впускав у своє серце, у своє життя, яке в той день здаватиметься таким порожнім...» Іван Байдак Іван Байдак 2014 український прозаїк, есеїст, журналіст, перекладач, викладач. Дебютна повість «Особисто я особисто тобі» стала українським бестселером, довго не залишаючи топ-списки книгарень. Твори автора вирізняються складним психологізмом, оригінальним стилем, жанровою та стилістичною різноманітністю. Іван Байдак у 2020 році написав соціальний роман про інклюзію «(Не)помітні» . Цю книгу визнали однією з найкращих у 2020 році за версією Українського ПЕН-клубу. За мотивами книги було поставлено театральну виставу та організовано кілька фотовиставок, присвячених темі. Книжка перекладена та видана в Канаді, Польщі й Італії.

Петербургские повести (Petersburskie opowiadania)

Николай Васильевич Гоголь, Nikołaj Wasiljewicz Gogol

В сборник вошли такие повести Николая Гоголя, как «Невский проспект», «Нос», «Портрет», «Шинель», «Записки сумасшедшего», «Коляска». Их объединяет не только место действия 2013 красочные картины северной столицы России первой половины 19-го века, но и тема «маленького человека» в городе на Неве, его бесправие и угнетенность. Языком сатиры и тонкого юмора автор показывает социальные противоречия, нравы и быт различных слоев общества того времени.

Плач пересмішниці

Наталія Гуменюк

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. А ще був прихований від усіх гріх. Роки мчали стрімголов, помилки минулого лишалися позаду. Але не зникали. Несподівана зустріч з атовцем Левком збурила в пам2019яті Нори болючий спогад. Бо тоді, у боротьбі за найвигідніше місце під сонцем, жінка втратила щось значно важливіше... Що поєднує впливову бізнесвумен із простим хлопцем-атовцем? І чому Норі так боляче і водночас так хочеться зазирнути в його очі?..

Повість про останню любов

Оксана Калина

Юля змалечку звикла бути сильною й самостійною. На її долю випало чимало випробувань: смерть батька, якого вона любила понад усе, виховання молодшої сестри, п2019яниця-вітчим. Та найгірше 2014 материна нелюбов, з якою змиритися було найтяжче. Врешті Юля їде навчатися до міста й починає нове життя. Там вона зустрічає перше кохання 2014 Костю. Однак їхня пристрасна історія завершується зливою сліз. Вагітна дівчина лишається на самоті в чужому місті. Несподівано їй на допомогу приходить лікар-гінеколог Ігор 2014 набагато старший, досвідчений. Чи знайде вона з ним свою останню любов?

Портрет Діани

Леся Білик, Леонід Білик

Якщо впадеш 2014 завжди можеш звестися, якщо загубиш 2014 знайти. Лише не втрачай довіри до того, хто простягнув руку, щоб допомогти. Бо довіра 2014 сутність любові. Але все так непросто в житті, непросто й у цьому інтригуючому романі. Якщо коротко, то твір розповідає про долю молодої жінки, котра наполегливо шукає власну сутність, порвавши одномоментово із зароблянням грошей власним тілом. Свідомо оминаю слова «проститутки» (хоч у ньому немає лайливості), а намагаюся вживати евфемізми. Нічого не можу із собою вдіяти, не приховуватиму, що й не хочу.

Портрет Діани

Леся Білик, Леонід Білик

Якщо впадеш 2014 завжди можеш звестися, якщо загубиш 2014 знайти. Лише не втрачай довіри до того, хто простягнув руку, щоб допомогти. Бо довіра 2014 сутність любові. Але все так непросто в житті, непросто й у цьому інтригуючому романі. Якщо коротко, то твір розповідає про долю молодої жінки, котра наполегливо шукає власну сутність, порвавши одномоментово із зароблянням грошей власним тілом. Свідомо оминаю слова «проститутки» (хоч у ньому немає лайливості), а намагаюся вживати евфемізми. Нічого не можу із собою вдіяти, не приховуватиму, що й не хочу.

Потяг

Людмила Колб

Леся 2013 звичайна підлітка-відмінниця, яка пише вірші й сперечається з мамою. Та дитинство закінчується без попереджень, і ось в один момент дівчина перестає розуміти, що з нею відбувається. Однолітки довкола розповідають про перші сексуальні досвіди, найкращий друг починає зустрічатися із дівчиною, а сама Леся наче на крок-два відстає. Їй дуже хочеться зрозуміти та втілити в життя бажання, які прокидаються в її тілі, і водночас вона не готова робити все це лише заради того, аби вписатися в компанію. Це історія усвідомлення власної тілесності. Історія про ілюзії та заборони, сором і невпевненість у собі, дружбу та перше кохання. Та насамперед це книжка про формування дівочої сексуальності, історія про неідеальне й болісне дорослішання.

Сафарі на щастя

Світлана Талан

Одним кохання дарує цілий світ. А іншим 2014 біль нерозділених почуттів. Красунчик на все село Ростислав не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, сказав: «Чекай на мене», 2014 і повернуся з іншою, вродливою успішною моделлю. Мовляв, дивись, хто вона і хто ти. Принижена зрадою Марусина їде в Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути Ростислава. Зціпивши зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче вертатися в минуле. За крок до омріяного щастя вона вдруге за життя опиниться на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти. А щоб злетіти.

Серія неформальна. Два кольори. Перезавантаження почуттів

Франко Фаджані

Випадок чи доля змусили п2019ятдесятирічного журналіста-вдівця Леонардо Ґвер2019єрі з його блискучим минулим та непевним майбутнім зустрітися із Мартіном Рошаром, тихим, замкненим у собі хлопчиною-сиротою, який самотньо намагається ужитися із власними проблемами? Леонардо та Мартін 2014 зовсім не схожі ні за походженням, ні за віком, але в обох нелегка вдача. У Мартіна синдром Асперґера. І от Леонардо приймає несподіване рішення 2014 покинути Мілан і перебратися до глухого, віддаленого місця посеред лісів та долин П2019ємонтських Альп. Саме там, у тиші гір, спостерігаючи за хмарами у небі та доглядаючи за тваринами на пасовищах, хлопець віднайде самого себе, а його названий батько 2014 втрачену душевну рівновагу. Дуже світла поліфонічна історія, сповнена людяності та чутливості 2014 про зміни, батьківство, юність, дорослішання, де батько й син приходять до розуміння самих себе через спілкування із природою, відродивши в душах найголовніші невмирущі цінності: простоту та красу. 201cУ повісті Фаджані гори перетворюються на місце, де прихований голос почуттів м2019яко відбивається луною густими лісами та засніженими долинами201d Джулія Чарапіка 201cIl Messaggero201d 201cНеймовірно вдала робота: щира і сповнена почуттів у найкращому сенсі201d Б2019янка Ґаравеллі 201cAvvenire201d 201cДуже правдива історія, де тісно переплітаються любов, надії та мрії; заслуговує на уважне читання201d 201cGioia201d

Там, де вітер

Любко Дереш

«Там, де вітер» ¾ історія кризи письменника-бунтівника, яка розгортається водночас із війною в країні. Аполітичний маргінал, аби віднайти втрачене натхнення, вирушає в тур Україною у ролі ґонзо-журналіста разом з рок-гуртом студентів-першокурсників. Однак мандрівка країною мимоволі змушує письменника шукати відповіді на питання, від яких він так відчайдушно тікає. А можливість творити в дорозі 2013 єдиний спосіб віднайти себе знову, переосмислити свою роль у суспільстві, яке проходить через війну. У цій історії багато алюзій на світову культуру, що зливаються у позачасовий міжцивілізаційний палімпсест, в який вписаний і герой, і Україна, переплітаючись своїм контркультурним настроєм з виразно військовою тональністю, якою просякнуті висловлювання й події в країні. І поза часом й простором вони створюють гострий діалог між нещадною реальністю і творчим началом, притаманним кожній людині.

Три сестры (Trzy siostry)

Антон Павлович Чехов, Anton Pawłowicz Czechow

«Три сестры» 2013 одна из самых известных пьес А.П.Чехова. Три генеральские дочки, выросшие в Москве, заброшены судьбой в маленький провинциальный городок. Поначалу им кажется, что впереди 2013 радостная жизнь, множество планов, счастливая любовь, возвращение в любимую столицу. Но постепенно скука и однообразие провинциальной жизни разбивают в прах все их мечты...Антон Чехов в очередной раз в красках описал жизнь российского общества начала двадцатого века. Это жизнь в мечтах, которым не суждено сбыться. Москва в пьесе выступает в качестве символа 2013 недостижимой цели, к которой стремятся герои, но так и не предпринимают попыток ее достичь. Мечта так и останется мечтой..

Щебетала пташечка

Оксана Кірян

Рената 2014 дивне й чудернацьке ім2019я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки 2014 робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім2019ям?

Щиголь

Донна Тартт

Отямившись після вибуху в музеї, тринадцятирічний Тео ще не розуміє, що там, під уламками, залишилися його матір і його дитинство. Пробираючись до виходу, повз каміння та тіла, він підбирає безцінну картину фламандського майстра, яку так любила його мати. Дивний старий, вмираючи, віддає йому свого персня та просить винести картину звідси... Тео буде кидати із родини в родину, із Нью-Йорка до Амстердама, із глибин відчаю до ейфорії. Викрадений «Щиголь» стане його прокляттям та надією на порятунок...

Z dziennika berlińskiego

Max Frisch

Opracował i podał do druku Thomas Strässle przy współpracy Margit Unser. Max Frisch (19111991) był jednym z czołowych twórców literatury niemieckiej XX wieku. Niedługo po przeprowadzce do Berlina zaczął prowadzić codzienne zapiski, które złożyły się na dzieło unikatowe w jego dorobku literackim. Autor zażądał jednak, by z uwagi na bardzo osobisty charakter notatki te opublikowano dopiero po dwudziestu latach od jego śmierci. Ideowy spadkobierca Bertolda Brechta, przyjaciel Güntera Grassa i Uwe Johanssona, mistrz portretu psychologicznego, wnikliwy obserwator sytuacji politycznej, mieszkaniec Berlina Zachodniego śledzący zmiany po drugiej stronie muru, moralista wnikliwie przyglądający się relacjom międzyludzkim, starzejący się pisarz świadomy swojej sławy, mąż dużo młodszej kobiety autor Homo faber i Stillera daje się poznać z wielu stron. To nie jest brulion, tylko książka, od początku do końca skomponowana, prywatne zapiski też są na czysto, precyzyjnie sformułowane, to nie takie sobie notatki. Przymus formułowania jest ważny, inaczej zostaje tylko użalanie się nad sobą ta myśl przyświeca Frischowi w czasie pisania dziennika, który zaczyna w momencie przeprowadzki do nowego mieszkania w roku 1973, a kończy w chwili wyjazdu do USA rok później. Można tu odnaleźć Maxa Frischa w pełni, z bezmiernym bogactwem tematów, z właściwą mu przenikliwością psychologiczną i ciekawością spraw społecznych. Jörg Magenau, Süddeutsche Zeitung Istna skarbnica wiedzy, a przede wszystkim gęste, przesycone atmosferą epoki świadectwo. Helmut Böttiger, Deutschlandradio Kultur Z dziennika berlińskiego to portrety naszkicowane z wielką empatią. Volker Hage, Der Spiegel Zapiski Z dziennika berlińskiego obejmujące lata 19731974 to najobszerniejsza wypowiedź Frischa o stosunkach w NRD []. Dla współczesnego czytelnika będzie to relacja z obcego świata, niczym ponura opowieść o Niemczech z gatunku science fiction. Richard Kämmerlings, Die Welt To literackie wydarzenie, w którym Max Frisch obserwuje sam siebie. Focus Wnikliwe i interesujące są zapiski o elitach kulturalnych Berlina Wschodniego lat 70. Detlef Kuhlbrodt