Франко. Анатомія диктатора

Енріке Морадіельос

20 листопада 1975 року генерал Франсіско Франко помер у Мадриді незадовго до свого 83-річчя. На момент смерті він очолював диктаторський режим, зберігаючи титул «каудильйо» впродовж майже 40 років. Іспанський історик Енріке Морадіельос зображує Франко у трьох вимірах: Франко як людина; Франко як каудильйо; та Франко як правитель Іспанії. Автор пропонує здійснити переоцінку особистості Франко, його стилю керівництва та характеру режиму, який він заснував і очолював до самої смерті. Як диктатор, який встановив свою владу до початку Другої світової війни й успішно утримував до середини 1970-х років, Франко був однією з найважливіших постатей європейської історії ХХ століття. Зараз для Іспанії він є привидом з її недавнього сумного минулого: незручним, але все ще дуже реальним і значущим. Ми знаємо про Франко менше ніж про Муссоліні, Гітлера чи Сталіна, а йому поталанило прожити довге життя, зберегти впродовж тривалого часу політичний вплив і позитивний суспільний імідж. Дослідження особливостей та історичної еволюції його режиму по-новому висвітлює фундаментальні питання європейської історії, у тому числі, соціальне і культурне підґрунтя тоталітаризму і авторитаризму як загроз демократії, й також підвалини політичної легітимності, заснованої на харизмі лідера. Енріке Морадіельос Гарсія досліджує диктатуру та самого диктатора і розкриває нові аспекти особистості генерала Франко 2013 Каудильйо.

Століття

Ален БАДЬЮ

Ця книжка 2013 водночас знайомство з думкою видатного французького філософа Алена Бадью (нар. 1937), а також філософське переосмислення ХХ століття. Автор прагне дати висловитися самому століттю, його різноманітним практикам, голосам його активістів 2013 політичних, художніх, поетичних, театральних, наукових, психоаналітичних тощо. На переконання Бадью, головна пристрасть, що рухала століття, була «пристрасть реального»: ХХ століття надихалося не мріями, ілюзіями та утопіями, а саме мужністю поглянути реальному в вічі, стати частиною події, перейти до прямої реалізації, винайти щось нове 2013 насамперед «нову людину» замість «старої». Саме тому все ХХ століття перебуває в парадигмі Війни, епічного зіткнення віч-на-віч, співіснування непоєднуваних речей. Усі активісти століття живуть і творять у фігурі антагонізму, зсередини якого потрібно відшукати нову організаційну дисципліну думки, нове «братерство», нове «ми». Сьогодні, залишаючись вірними пристрасті ХХ століття, нам треба запитати вслід за Бадью: «Що значить «ми» в часи миру, а не війни?». Книжка споряджена кількома додатковими текстами, що глибше розкривають погляди філософа на деякі особливості століття: ґрунтовна розмова з автором про його тези навколо «Століття», панорама сучасної французької філософії, фундаментальні аспекти емансипативної політики, ідея комунізму, зв2019язок демократії з корупцією тощо. Книжка розрахована на філософів, культурологів, істориків, літературознавців і теоретиків мистецтва. Ален Бадью 2013 один з найвинахідливіших і найцікавіших філософів у нинішній Франції, мислитель, який за цих часів цинічної покори та академічної спеціалізації винятковий у всіх сенсах. Знаючись на безлічі дисциплін 2013 від математики до психоаналізу, 2013 й надихаючись як Платоном і Кантором, так і Мао та Маларме, його твори відновлюють у найрізноманітніших і захопливих термінах натепер призабуте розуміння філософії 2013 філософії як активістського процесу емансипації і трансформації Пітер Голвард Серед нас ходить постать рівня Платона та Геґеля Славой Жижек

Колекція. Театральна. Зрада Айнштайна

Ерік-Емманюель Шмітт

Ерік-Емманюель Шмітт 2014 відомий франко-бельгійський письменник, драматург і кінорежисер, який уславився завдяки своїй філософській прозі, присвяченій актуальним проблемам сьогодення. З 1991 року його п2019єси є хітами не лише у Франції, а й в усьому світі. «Гість» (1994, тричі отримувала відзнаку ім. Мольєра), «Загадкові варіації» (1997; у першій постановці грав Ален Делон; у Києві ця п2019єса з великим успіхом іде у Молодому театрі), «Фредерік, або Бульвар злочину» (1998; у першій постановці грав Жан-Поль Бельмондо), «Месьє Ібрагім і квіти Корану» (2001), «Оскар і Рожева пані» (2002; в Україні ця п2019єса йде у кількох театрах, але найвідомішу версію створено Ірмою Вітовською 2015р.) та інші п2019єси перетворили Е.-Е. Шмітта на театральну зірку першої величини. П2019єсу «Зрада Айнштайна» (La trahison d2019Einstein, 2014) присвячено моральній дилемі одного з найбільших в історії людства вчених: далі обстоювати свою жорстку позицію пацифіста чи все ж подарувати людству зброю, яка, ймовірно, врятує його від жахливої війни. У творі піднімають актуальні для України питання: патріотизму і гуманізму, пацифізму і мілітарної моці держави, нації й людства тощо. П2019єса «Готель між двох світів» (Hôtel des deux mondes, 1999) 2014 химерний погляд на «ціну» людини, на її справжню сутність. Людські душі, потрапляючи в дивне місце посеред неба й землі, раптом відчувають у собі прагнення другого шансу. Чи буде дозволено їм отримати цей шанс? «201dЗрада Айнштайна201d 2014 надзвичайно вдала п2019єса в жанрі huis clos, якою я насолоджувався, мов напруженим кінофільмом, адже її побудовано з окремих епізодів. Обожнюю сучасний театр, який рухається, де багато світла і музики2026» Steve Suissa, Théâtral Magazine «201dГотель між двох світів201d 2014 театралізована церемонія екзорцизму, вигнання смерті2026» Philippe Tesson, Figaro Magazine

Колекція. #Особливі прикмети. Судді уночі

Антоніо Буеро Вальєхо

Антоніо Буеро Вальєхо (1916 2014 2000) є найважливішим іспанським драматургом повоєнного покоління. Автор майже трьох десятків сповнених песимізму п2019єс («Сон розуму», «Історія одних сходів», «Нині свято», «У палаючій пітьмі», «Слова на піску», «Ткаля снів») з елементами гострої соціальної та політичної критики. Був нагороджений низкою літературних та театральних премій, зокрема Премією імені Лопе де Веги (1949) та Премією Сервантеса (1986). У пізніх драмах Буеро Вальєхо помітний вплив Бертольда Брехта, твори якого він перекладав.

Серія неформальна. Два кольори. Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Тимо Айраксинен

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Таке звичне на перший погляд, мало не буденне поняття, як «щастя», якщо зазирнути глибше, видається не надто й простим. Кожен, хто наважиться з2019ясувати його зміст, ризикує опинитися в глухому куті парадоксів. Дороговказом на шляху розв2019язання цієї проблеми стане книжка фінського філософа Тимо Айраксинена з майже однойменною назвою. Людина 2013 це машина, змайстрована для пошуку щастя, нічого іншого вона по суті своїй і не вміє. Усі людські дії та рішення можна розцінювати як пошуки щастя. Чи належить насолода до теми щастя, чи стоїть одинцем? Чи щастя 2013 питання етики і добрі й доброчесні люди 2013 щасливі? А суспільство? Чи живемо ми в країні щастя? Відповіді на ці та безліч подібних запитань містяться в цій книжці. Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.

Серія неформальна. Два кольори. Перезавантаження почуттів

Франко Фаджані

Випадок чи доля змусили п2019ятдесятирічного журналіста-вдівця Леонардо Ґвер2019єрі з його блискучим минулим та непевним майбутнім зустрітися із Мартіном Рошаром, тихим, замкненим у собі хлопчиною-сиротою, який самотньо намагається ужитися із власними проблемами? Леонардо та Мартін 2014 зовсім не схожі ні за походженням, ні за віком, але в обох нелегка вдача. У Мартіна синдром Асперґера. І от Леонардо приймає несподіване рішення 2014 покинути Мілан і перебратися до глухого, віддаленого місця посеред лісів та долин П2019ємонтських Альп. Саме там, у тиші гір, спостерігаючи за хмарами у небі та доглядаючи за тваринами на пасовищах, хлопець віднайде самого себе, а його названий батько 2014 втрачену душевну рівновагу. Дуже світла поліфонічна історія, сповнена людяності та чутливості 2014 про зміни, батьківство, юність, дорослішання, де батько й син приходять до розуміння самих себе через спілкування із природою, відродивши в душах найголовніші невмирущі цінності: простоту та красу. 201cУ повісті Фаджані гори перетворюються на місце, де прихований голос почуттів м2019яко відбивається луною густими лісами та засніженими долинами201d Джулія Чарапіка 201cIl Messaggero201d 201cНеймовірно вдала робота: щира і сповнена почуттів у найкращому сенсі201d Б2019янка Ґаравеллі 201cAvvenire201d 201cДуже правдива історія, де тісно переплітаються любов, надії та мрії; заслуговує на уважне читання201d 201cGioia201d

Із Синтезу

Каролін Жорж

У пошуках себе і абсолюту модель, яка об2019їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності. І стати ідеальним зображенням завдяки своєму цифровому аватару. За футуристичними деталями високотехнологічного майбутнього ховається тотальна самотність дитини, сімейні драми й ескапізм. Це історія тіла і відображення, утворення та розпаду, загадка досконалого образу, незважаючи на смертність плоті. Авторка занурює читача в розповідь надзвичайної естетики та чистоти, яка змінює уявлення про свідомість і душу.

Колекція біографій лідерів-ідеологів «PRINCEPS-NATIO-TEMPUS». ПЕРОН. Можлива історія

Орасіо ВАСКЕС-РІАЛЬ

Більш видатної і обговорюваної постаті, ніж Хуан Домінго Перон, мабуть немає у Латинській Америці. І сьогодні він продовжує залишатися об2019єктом пильних та діаметрально протилежних поглядів. Диктатор, великий лідер, «перший робітник» Аргентини; чоловік, потуравший амбіціям своєї вольової дружини; латиноамериканський провидець; прогресивний благодійник, запровадивший в Аргентині сучасне соціально справедливе суспільство або, навпаки, зрадник, той, хто назавжди знищив процвітаючу націю, розпалював протиріччя й необґрунтовані устремління своїх прихильників. Орасіо Васкес-Ріалю вдається детально простежити шлях становлення тричі президента Аргентини та Лідера Нації, спростувати міфи, якими оповите особисте життя Перона, розсекретити неопубліковані документи, проаналізувати досі замовчувані іноземні інвестиції в Аргентині, не втрачаючи об2019єктивного погляду та неупередженості ретельно крок за кроком задокументувати перебіг подій тогочасного життя. Автор зосереджується саме на постаті Перона та його сходженні до влади від позашлюбного сина індіанки до Президента країни, а не на його відомій дружині Евіті чи його офіційно невизнаній можливій доньці, чи таємних чорних ритуалах зловісних Лопеса Реґи та третьої дружини Ісабель. За межами Аргентини Перон, як і раніше, перебуває в тіні своєї другої дружини Евіти і залишається певною мірою загадкою для решти світу, але без знання біографії цього складного і незвичайного чоловіка, його харизми, політичного впливу і суперечливого характеру неможливо зрозуміти культуру, історію, політику та спосіб мислення аргентинців.