Literatura
Аббас Бейдун
Аббас Бейдун (1945) 2014 знаний ліванський поет і прозаїк. Його твори перекладено кількома європейськими мовами. Свій перший роман Бейдун видав 2002 року, коли вже був відомим і визнаним арабським поетом. Події роману розгортаються в ліванському селищі. Тут у родині свого дядька мешкає його головний герой Гассан. Усе починається, коли в селище повертається вбивця матері Гассана 2014 його батько, який 18 років після вчинення злочину переховувався в сусідній країні. Там він стає частиною ісламістського угруповання. Разом із безжальним убивцею повертається його жорстокість. В «Осені без провини» все відбувається на межі любові й ненависті, і відповіддю на насилля може бути тільки помста, а злочин породжує інший злочин.
От Авраама до Иоанна. Истории Ветхого Завета
Якоб Штрайт
Історія єврейського народу хвилює нас знову і знову, не тільки тому, що в ній закладені коріння християнства. Старий Заповіт показує шлях людства, оповідаючи про те, як людина поступово звільнялася від сліпої віри в безліч богів, прокидалася до усвідомлення своєї суті і робила перші кроки до внутрішньої свободи. Завдяки живому викладу Якоба Штрайта, що з любовю зєднує деталі і серйозну велич біблійної історії, діти також можуть доторкнутися до образного світу Старого Заповіту. Ця книга обєднує в собі другий і третій, останній том біблійних розповідей автора.
Оноре де Бальзак
Молодой Растиньяк был наслышан о том хмуром человеке, которого называли не иначе как «папаша Горио». К этому пожилому мужчине в пансионате относились скверно и крайне недоброжелательно. Но однажды Растиньяк знакомится с этим таинственным мужчиной, чье лицо испещрено морщинами скорби и печали. Он узнает поразительную историю отцовской любви и жертвенности. Историю человека, который отдал все на благо счастливого будущего своих дочерей. Но то, что он получил взамен, не заслуживает ни один человек2026
Оноре де Бальзак
Молодой Растиньяк был наслышан о том хмуром человеке, которого называли не иначе как «папаша Горио». К этому пожилому мужчине в пансионате относились скверно и крайне недоброжелательно. Но однажды Растиньяк знакомится с этим таинственным мужчиной, чье лицо испещрено морщинами скорби и печали. Он узнает поразительную историю отцовской любви и жертвенности. Историю человека, который отдал все на благо счастливого будущего своих дочерей. Но то, что он получил взамен, не заслуживает ни один человек2026
Пйотр Черський
Це книжка про Івана Павла ІІ 2013 «Польського Папу Римського» 2013 міні-роман про так зване покоління «J.P. II». Образ польського суспільства у Кракові зіставлено з образом медіа 2013 всюдисущі телевізійні станції, Марші Мовчання, Матчі Спокою, Чорний Інтернет та багато інших колективних акцій. 1 квітня 2005 року (в переддень смерті Івана Павла ІІ) головний герой твору прибуває на стипендію до найбільш любленого міста усіх поляків і, ніби Одіссей, мандрує краківськими помешканнями і переповненими кнайпами, розмовляючи з представниками місцевої молодої інтеліґенції, а інколи молоддю з інших міст та країн, про Папу Римського, обговорюючи те, що давно відомо та порушуючи так звані «білі плями» 2013 теми, які не рекомендується обговорювати. Він стає учасником різноманітних подій та опісля критично портретує медійний візерунок суспільства, яке стає свідком того, як на екранах, моніторах, у слухавці на живо вмирає Отець. * Доля звела мене з Пйотром Черським на тій самій стипендії у Кракові, де він писав цей роман. Більше того, мав нагоду бути присутнім на, мабуть,перших публічних його читаннях 2013 досі стоять в голові образи перемикання телеканалів головним героєм, коли серед кадрів скорботи він раптом натикається на китайців, що, мов ні в чім не бувало, грають у пінґ-понґ. Пронизлива, глузлива, десь розпачлива, але чесна книжка, присвячена спробі зрозуміти себе, людей, смерть і межу між цими речима. Відтепер 2013 документ епохи. Любко Дереш * «Отець відходить» Пйотра Черського 2014 це щось середнє між потоком свідомості та белетризованим репортажем-рефлексією про гнітючу атмосферу, яка панувала в Польщі за кілька днів до та відразу після смерті Івана Павла ІІ. Читаючи, спершу захоплюєшся тим, як неймовірний сплеск релігійності об2019єднав поляків, а вже за мить розгублено кліпаєш, коли автор із безжалісною точністю зображує, наскільки короткочасним виявилося об2019єднання. Ще до того, як труну із Папою доправили до гроту в соборі святого Петра, обрáзи, спекулювання та сповнені ненависті суперечки повернулися. Ця книга про те, що ані сліпа віра у величне, ані пристрасні запевняння самих себе у власній доброті та моральності, не роблять нас хорошими. Анітрохи. Дуже рекомендую. Макс Кідрук
Пйотр Черський
Це книжка про Івана Павла ІІ 2013 «Польського Папу Римського» 2013 міні-роман про так зване покоління «J.P. II». Образ польського суспільства у Кракові зіставлено з образом медіа 2013 всюдисущі телевізійні станції, Марші Мовчання, Матчі Спокою, Чорний Інтернет та багато інших колективних акцій. 1 квітня 2005 року (в переддень смерті Івана Павла ІІ) головний герой твору прибуває на стипендію до найбільш любленого міста усіх поляків і, ніби Одіссей, мандрує краківськими помешканнями і переповненими кнайпами, розмовляючи з представниками місцевої молодої інтеліґенції, а інколи молоддю з інших міст та країн, про Папу Римського, обговорюючи те, що давно відомо та порушуючи так звані «білі плями» 2013 теми, які не рекомендується обговорювати. Він стає учасником різноманітних подій та опісля критично портретує медійний візерунок суспільства, яке стає свідком того, як на екранах, моніторах, у слухавці на живо вмирає Отець. * Доля звела мене з Пйотром Черським на тій самій стипендії у Кракові, де він писав цей роман. Більше того, мав нагоду бути присутнім на, мабуть,перших публічних його читаннях 2013 досі стоять в голові образи перемикання телеканалів головним героєм, коли серед кадрів скорботи він раптом натикається на китайців, що, мов ні в чім не бувало, грають у пінґ-понґ. Пронизлива, глузлива, десь розпачлива, але чесна книжка, присвячена спробі зрозуміти себе, людей, смерть і межу між цими речима. Відтепер 2013 документ епохи. Любко Дереш * «Отець відходить» Пйотра Черського 2014 це щось середнє між потоком свідомості та белетризованим репортажем-рефлексією про гнітючу атмосферу, яка панувала в Польщі за кілька днів до та відразу після смерті Івана Павла ІІ. Читаючи, спершу захоплюєшся тим, як неймовірний сплеск релігійності об2019єднав поляків, а вже за мить розгублено кліпаєш, коли автор із безжалісною точністю зображує, наскільки короткочасним виявилося об2019єднання. Ще до того, як труну із Папою доправили до гроту в соборі святого Петра, обрáзи, спекулювання та сповнені ненависті суперечки повернулися. Ця книга про те, що ані сліпа віра у величне, ані пристрасні запевняння самих себе у власній доброті та моральності, не роблять нас хорошими. Анітрохи. Дуже рекомендую. Макс Кідрук
Отцы и дети (Ojcowie i dzieci)
Иван Сергеевич Тургенев, Iwan Siergiejewicz Turgieniew
201eОтцы и дети201d 2013 знаменитый роман Тургенева, ставший одним из самых известных русских произведений в истории о взаимоотношениях поколений. Споры главного героя Евгения Базарова, называющего себя нигилистом, и отрицающего всеобщие представления о жизни, искусстве, морали, человеческой природе, и его антагониста Павла Кирсанова, аристократа в полном значении этого слова, составляют центральную проблематику романа. Но сюжетная линия строится больше на внутреннем конфликте самого Базарова. Только что отрицавший все устоявшиеся понятия герой, не веривший в любовь, смеявшийся над своим другом, способным на нежные чувства, вдруг сам глубоко и страстно влюбляется. И всё вдруг переворачивается с ног на голову 2013 с любовью Базаров совладать не в силах, она оказывается сильнее самых твердых убеждений...
Аґата Крісті
Шістнадцять років тому Керолайн Крейл засудили за вбивство її чоловіка, художника Еміаса Крейла. Та донька Керолайн, Карла Лемаршан, не вірить у винуватість матері. Прагнучи відновити її добре ім2019я, дівчина звертається по допомогу до славетного Еркюля Пуаро. Невдовзі детектив дізнається, що на час убивства в домі Крейлів перебували ще п2019ятеро осіб: Еміасів друг, який приїхав у гості до художника разом зі старшим братом, дівчина-натурниця, а також названа сестра Керолайн та її гувернантка. Пуаро певен, що вбивця 2014 хтось із цієї п2019ятірки. Але хто саме? Щоб знайти винного, детективу доведеться здійснити мандрівку у минуле...
ПЕТРИКОР 2014 ЗАПАХ ЗЕМЛІ ПІСЛЯ ДОЩУ
Володимир РАФЄЄНКО
Роман «Петрикор 2014 запах землі після дощу» проговорює й реалізує у слові травми, які залишає в нас полум2019я війни. Але варто перенести цей біль у простір міжлюдського існування 2014 і відкривається можливість лікування душі, відновлення надії на майбутнє, віднаходження світла, яке здатний подарувати нам тільки Інший, своєю добротою, своїм баченням нашої долі, своєю любов2019ю. Намагання не тільки залишатися людьми, а й допомагати тим, хто поруч 2014 є підґрунтям для утворення кровоносної системи милосердя й любові, спільної для всіх українців. Війна народжує лейтмотиви, що повторюються в житті тисяч людей, як повторюється світло в краплях води, що падають з неба на землю. Твір Володимира Рафєєнка допомагає вивести персонажів з глухого кута особистих обставин на рівень певного, хоч іноді занадто абсурдного й карнавального, але все ж таки абсолютно дієвого перетворення гострого болю на світло для того Іншого, який поряд із тобою.
ПЕТРИКОР 2014 ЗАПАХ ЗЕМЛІ ПІСЛЯ ДОЩУ
Володимир РАФЄЄНКО
Роман «Петрикор 2014 запах землі після дощу» проговорює й реалізує у слові травми, які залишає в нас полум2019я війни. Але варто перенести цей біль у простір міжлюдського існування 2014 і відкривається можливість лікування душі, відновлення надії на майбутнє, віднаходження світла, яке здатний подарувати нам тільки Інший, своєю добротою, своїм баченням нашої долі, своєю любов2019ю. Намагання не тільки залишатися людьми, а й допомагати тим, хто поруч 2014 є підґрунтям для утворення кровоносної системи милосердя й любові, спільної для всіх українців. Війна народжує лейтмотиви, що повторюються в житті тисяч людей, як повторюється світло в краплях води, що падають з неба на землю. Твір Володимира Рафєєнка допомагає вивести персонажів з глухого кута особистих обставин на рівень певного, хоч іноді занадто абсурдного й карнавального, але все ж таки абсолютно дієвого перетворення гострого болю на світло для того Іншого, який поряд із тобою.
Володимир Дячун
ПОСТТЛІН, АБО2026 : стрибнути у небо якоїсь смиренної миті нестерпно короткого блиску дня. Словесні згустки (антифони, «фольки», фони-анти), бува, супроводжують, кристалізуючись, усе життя віршника 2013 іноді вони спалахують, загусаючи, упродовж дня-ночі; те й інше 2013 присутні у цій книзі. Чи ж це, видається, н е з м и р е н н я з тим, що невблаганно насувається в околи усього живого, 2013 з тлінністю? Або, навпаки, 2013 з м и р е н н я? Отака «мить смиренна»?! Знову ж таки 2013 те, й 2013 інше. Чи ж вдасться «вистрибнути» з цього тліну, і це буде 2013 «посттлін», інакше, стрибок уже і є ним?