Politologia
Могутність невловимих слів. Комунікаційний феномен В. Зеленського
Марек Стончек
Промови Володимира Зеленського надихають і навіть викликають захоплення. Значна група політичних та бізнес-лідерів перебувають під глибоким враженням від його виступів та презентацій. Марек Стончек, експерт з публічних висупів, намагається знайти відповідь: чому так відбувається? Що стоїть за комунікаційним феноменом В. Зеленського? У своїй книжці він автор подає читачу ключ до цих відповідей, порівнюючи В. Зеленського з У. Черчілем, зіставляючи його стиль з концепцією ефективного оратора, випрацюваною отцями риторики, чи звертаючись до знань з галузі психології впливу. Кожен розділ присвячений певній риторичній техніці, наприклад, схіазму, наррації, реквізиту, віртуальним окулярам, зменшувальній презентації та метафорам, використання якої допомагає Президенту України справляти враження на весь світ. У книзі показано, як гра слів, цитування відомих спікерів та занурення у контекст слухачів дозволяє оратору достукатись до абсолютно далекої та навіть ворожої аудиторії. Кожен з десяти розділів закінчується практичними викладами, які допоможуть людям, що хочуть опанувати могутність невловимих слів, знайти підказки, як можна то робити. Це перша книга такого типу на польському ринку. Окрім аналізу риторичних фігур, книга просякнута любов2019ю та співчуттям до українців, щирою підтримкою України, а сам автор - поляк - є відданим прихильником України у її боротьбі з російським агресором.
Олександр Гриценко
Міждисциплінарне дослідження процесів пострадянської трансформації символічного простору малих міст України містить, зокрема, аналіз міського простору, історико-культурних пам2019яток, меморіальних монументів, топоніміки тощо, з метою з2019ясування впливу змін, що відбуваються в міському просторі, на колективну пам2019ять, культурну й національну ідентичність городян. У праці запропоновано методологічні засади вивчення символічного простору міст та колективної пам2019яті й ідентичностей місцевих спільнот на основі методів семіологічного аналізу міського простору та колективної пам2019яті, теорій національної та культурної ідентичностей. Проблематику розкрито на прикладі двох малих міст Центральної України 2014 Звенигородки і Ватутіного. Детально розглянуто практику формування міського простору, основні риси пострадянської трансформації міського простору та «культури пам2019яті», формування локальних історичних наративів, локальної культури пам2019яті та місцевих ідентичностей. Видання розраховане на культурологів, краєзнавців, урбаністів, а також працівників установ, що опікуються розвитком культури та політикою пам2019яті.
Олександр Гриценко
Міждисциплінарне дослідження формування, практичного втілення та прямих наслідків політики у сфері історичної пам2019яті, що здійснювалась у період, коли президентами України були Л.Кучма, В.Ющенко, В.Янукович (із принагідними екскурсами в раніші часи). Шляхом контент-аналізу офіційних документів цієї політики (укази та розпорядження президентів, постанови Верховної Ради та уряду, виступи і звернення) та дискурсивного аналізу їх аргументації з2019ясовано явно й неявно визначені цілі, ідеологічні засади, тематичні й політичні пріоритети державної політики пам2019яті, її інструментарій. На базі широкого масиву джерел проаналізовано також практичну реалізацію поставлених президентами завдань, оцінено її наслідки та суспільну рецепцію. У праці запропоновано цілісну методологію вивчення й оцінювання державної політики пам2019яті, ґрунтовану на методах аналізу суспільної політики, дискурсивного аналізу, й на методі «стратегічних дилем» культурної політики. Видання розраховане на культурологів, політологів, політичних аналітиків, фахівців з державного управління та гуманітарної політики.
Третє тисячоліття 2013 Україна і неоколоніалізм
Іван Розпутенко
Книга містить п2019ять частин, чотири з яких тематично присвячені укрупненим складовим сучасного неоколоніалізму в Україні (державотворенню, гуманітарній, соціальній, економічній сферам) та ще одна 2013 деколонізації України. У першій частині «Неоколоніальний контекст «державотворення» в Україні» викладені питання, пов2019язані із характеристикою державного утворення, констатується відсутність реального територіального суверенітету, економічного суверенітету, політичного суверенітету, інформаційного суверенітету, культурно-мовного суверенітету, духовного, церковно-релігійного суверенітету. Друга частина «Гуманітарний неоколоніалізм» відведена висвітленню ганебного стану культури, інформаційного простору, мови; відстежуються тенденції співвідношення націоналізму і мультикультуралізму. Третя частина «Соціальний неоколоніалізм» містить фінансові особливості здійснення розподільчих відносин; через категорії «бідність», «пільги», «корупція» стверджуються висновки щодо політичної потреби існуючої влади в їх активному використанні. Четверта частина «Економічний неоколоніалізм» присвячена критичному викладу «буденних» проблем, пов2019язаних з «національною економікою», «прихватизацією», «банківським», «інвестиційним» неоколоніалізмом, місцевим самоврядуванням та «депресивністю» України. У п2019ятій частині «Деколонізація України» подаються ретроспективні та перспективні шляхи подолання неоколоніалізму. Книга розрахована на читачів з нетрадиційним баченням і критичним мисленням.
Український Мультифронтир. Нова схема історії України
Сергій Громенко
Здається самоочевидним, що розташування України на перехресті Заходу, Півдня і Сходу (комплексів культур, релігій, соціально-економічних моделей і політичних режимів) впливає на її минуле, сьогодення і майбутнє. Однак лише на початку ХХ століття українські вчені почали всерйоз цікавитися цим феноменом і, на жаль, до початку ХХІ століття так і не вивчили його ґрунтовно. Натомість саме дослідження Мультифронтиру 2014 «перехрестя погранич» 2014 не лише дозволить глибше зрозуміти українське минуле, але й допоможе краще впоратися із проблемами сьогодення 2014 зокрема, подолати постколоніальні комплекси народу-жертви, бездержавного або навіть антидержавного народу тощо. З іншого боку, завдяки концепції Мультифронтиру стають зрозумілішими легендарна українська волелюбність та інклюзивність нашої культури.
Улюблений пістолет пані Сімпсон. хроніка помаранчевої поразки
Микола Рябчук
Книжку складають публіцистичні нариси, написані для українських та зарубіжних часописів у 200520132009 роках, протягом більш-менш цілісного, з погляду політичного розвитку, періоду. Події, котрі спонукали до написання того чи того тексту, були різними за вагою й важливістю, проте всі вони мали певне символічне значення. І в цьому сенсі книжка є не лише хронікою поразки Помаранчевої революції, але також аналізом обєктивних і субєктивних чинників, котрі до тієї поразки спричинилися.
Нестор Ґарсія Канкліні
Книжка всесвітньо відомого аргентинського антрополога, соціолога, культуролога Нестора Ґарсії Канкліні «Уявлена глобалізація» 2013 це дослідження масової та міської культури, нових неординарних процесів реальності, культурних змін і пошуків управління ними. Після двох десятиліть дослідження глобалізації як невідворотної долі сьогодення автор розглядає втрачені взаємопроникнення і нерівності та нерівномірності процесів глобалізації. Багато уваги приділено проблемам урбаністики, міському просторові як уособленню глобалізації, а також поняттю пограниччя, його впливу на глобалізований світ. Розрахована на соціологів, політологів, економістів і культурологів, а також на широкий загал читачів, яких цікавить розвиток сучасних суспільств.
Iegor Gran
O książce Pierwszy tytuł w eseistycznej serii Nouvelle. Ten zwięzły, mocny i aktualny tekst z pogranicza pamfletu i reportażu gonzo jest dobitnym wyrazem gniewu i bezwzględnie obnaża wpływ propagandy Putina na naród rosyjski. Zetka wymalowana białą farbą na rosyjskich czołgach w Ukrainie skłania Iegora Grana do refleksji nad gangreną, która toczy mózgi wielu Rosjan. Zombi, chodzące trupy, to zwykle wujek, babcia, siostra, syn lub mąż. Ci, którzy maszerują w szeregu za najwyższym hipnotyzerem", ślepi zwolennicy bezwzględnej wojny, którą Rosja prowadzi od 24 lutego 2022 roku, gotowi poświęcić życie własnych dzieci, by odebrać spokój Ukraińcom. Książka poruszyła opinię publiczną we Francjii była nominowana do nagród Renaudot, Femina i Médicis. Le Temps Iegor Gran, pisarz urodzony w Rosji, napisał jadowitą książkę przeciwko katastrofalnemu dryfowaniu jego rodzinnego kraju w czasie, gdy Ukraina próbuje oprzeć się atakom armii Władimira Putina. O Autorze Iegor Gran, francuski pisarz urodzony w 1964 roku w Moskwie, syn Andrieja Siniawskiego, rosyjskiego pisarza i dysydenta ocalałego z gułagu. Przybył do Francji w wieku dziesięciu lat. Studiował w École centrale de Paris. Równolegle z pracą inżynierską rozpoczął karierę pisarską i jako pseudonim wybrał nazwisko swojej żony. Jest autorem kilku znanych książek (m.in. La Russie profonde,Les Trois Vies de Lucie, La revanche de Kevin, L'Écologie en bas de chez moi). Od 2011 roku współpracuje z Charlie Hebdo". O tłumaczu: Paweł Łapiński, trójmieszczanin po studiach romanistycznych we Wrocławiu i Warszawie. Tłumacz literacki z języka francuskiego, członek Oddziału Północnego Stowarzyszenia Tłumaczy Literatury. Fragment: Od ponad wieku Rosja stara się żyć w fikcjach równoległych. Wymyśla sobie metafizyczne walki, w które inwestuje całą swoją wiarę i swoją przyszłość wczoraj była to walka z kapitałem, dziś z tolerancją. Rosja z masochistycznym rozmachem godnym postaci Dostojewskiego przedkłada niedostatki, które dają jej poczucie, że wzrasta duchowo, nad stagnację spokojnego życia, w którym każdy uprawia swój ogródek i dba o wygodę życia codziennego. Rosjanie przez siedemdziesiąt lat gonili za nieosiągalną przyszłością, w której ostatecznie miał zatriumfować proletariat, a dzisiaj zamykają się w wieży zbudowanej ze swojej przeszłości i ani trochę nie wadzi im trupi zapach, który tam panuje. Całe to oddanie wyimaginowanym konstrukcjom jest trudne do pojęcia dla pragmatycznego zachodniego umysłu, który skupia się na budowaniu swojej codzienności zamiast uganiać się za chimerami wyprodukowanymi z własnych frustracji. A jednak to właśnie kult fikcji popycha dziś Rosjan do przedkładania śmierci Ukraińców nad życie swoich własnych dzieci.