Inne
Петербургские повести (Petersburskie opowiadania)
Николай Васильевич Гоголь, Nikołaj Wasiljewicz Gogol
В сборник вошли такие повести Николая Гоголя, как «Невский проспект», «Нос», «Портрет», «Шинель», «Записки сумасшедшего», «Коляска». Их объединяет не только место действия 2013 красочные картины северной столицы России первой половины 19-го века, но и тема «маленького человека» в городе на Неве, его бесправие и угнетенность. Языком сатиры и тонкого юмора автор показывает социальные противоречия, нравы и быт различных слоев общества того времени.
Леся Білик, Леонід Білик
Якщо впадеш 2014 завжди можеш звестися, якщо загубиш 2014 знайти. Лише не втрачай довіри до того, хто простягнув руку, щоб допомогти. Бо довіра 2014 сутність любові. Але все так непросто в житті, непросто й у цьому інтригуючому романі. Якщо коротко, то твір розповідає про долю молодої жінки, котра наполегливо шукає власну сутність, порвавши одномоментово із зароблянням грошей власним тілом. Свідомо оминаю слова «проститутки» (хоч у ньому немає лайливості), а намагаюся вживати евфемізми. Нічого не можу із собою вдіяти, не приховуватиму, що й не хочу.
Серія неформальна. Два кольори. Перезавантаження почуттів
Франко Фаджані
Випадок чи доля змусили п2019ятдесятирічного журналіста-вдівця Леонардо Ґвер2019єрі з його блискучим минулим та непевним майбутнім зустрітися із Мартіном Рошаром, тихим, замкненим у собі хлопчиною-сиротою, який самотньо намагається ужитися із власними проблемами? Леонардо та Мартін 2014 зовсім не схожі ні за походженням, ні за віком, але в обох нелегка вдача. У Мартіна синдром Асперґера. І от Леонардо приймає несподіване рішення 2014 покинути Мілан і перебратися до глухого, віддаленого місця посеред лісів та долин П2019ємонтських Альп. Саме там, у тиші гір, спостерігаючи за хмарами у небі та доглядаючи за тваринами на пасовищах, хлопець віднайде самого себе, а його названий батько 2014 втрачену душевну рівновагу. Дуже світла поліфонічна історія, сповнена людяності та чутливості 2014 про зміни, батьківство, юність, дорослішання, де батько й син приходять до розуміння самих себе через спілкування із природою, відродивши в душах найголовніші невмирущі цінності: простоту та красу. 201cУ повісті Фаджані гори перетворюються на місце, де прихований голос почуттів м2019яко відбивається луною густими лісами та засніженими долинами201d Джулія Чарапіка 201cIl Messaggero201d 201cНеймовірно вдала робота: щира і сповнена почуттів у найкращому сенсі201d Б2019янка Ґаравеллі 201cAvvenire201d 201cДуже правдива історія, де тісно переплітаються любов, надії та мрії; заслуговує на уважне читання201d 201cGioia201d
Любко Дереш
«Там, де вітер» ¾ історія кризи письменника-бунтівника, яка розгортається водночас із війною в країні. Аполітичний маргінал, аби віднайти втрачене натхнення, вирушає в тур Україною у ролі ґонзо-журналіста разом з рок-гуртом студентів-першокурсників. Однак мандрівка країною мимоволі змушує письменника шукати відповіді на питання, від яких він так відчайдушно тікає. А можливість творити в дорозі 2013 єдиний спосіб віднайти себе знову, переосмислити свою роль у суспільстві, яке проходить через війну. У цій історії багато алюзій на світову культуру, що зливаються у позачасовий міжцивілізаційний палімпсест, в який вписаний і герой, і Україна, переплітаючись своїм контркультурним настроєм з виразно військовою тональністю, якою просякнуті висловлювання й події в країні. І поза часом й простором вони створюють гострий діалог між нещадною реальністю і творчим началом, притаманним кожній людині.
Антон Павлович Чехов, Anton Pawłowicz Czechow
«Три сестры» 2013 одна из самых известных пьес А.П.Чехова. Три генеральские дочки, выросшие в Москве, заброшены судьбой в маленький провинциальный городок. Поначалу им кажется, что впереди 2013 радостная жизнь, множество планов, счастливая любовь, возвращение в любимую столицу. Но постепенно скука и однообразие провинциальной жизни разбивают в прах все их мечты...Антон Чехов в очередной раз в красках описал жизнь российского общества начала двадцатого века. Это жизнь в мечтах, которым не суждено сбыться. Москва в пьесе выступает в качестве символа 2013 недостижимой цели, к которой стремятся герои, но так и не предпринимают попыток ее достичь. Мечта так и останется мечтой..
Оксана Кірян
Рената 2014 дивне й чудернацьке ім2019я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки 2014 робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім2019ям?
Донна Тартт
Отямившись після вибуху в музеї, тринадцятирічний Тео ще не розуміє, що там, під уламками, залишилися його матір і його дитинство. Пробираючись до виходу, повз каміння та тіла, він підбирає безцінну картину фламандського майстра, яку так любила його мати. Дивний старий, вмираючи, віддає йому свого персня та просить винести картину звідси... Тео буде кидати із родини в родину, із Нью-Йорка до Амстердама, із глибин відчаю до ейфорії. Викрадений «Щиголь» стане його прокляттям та надією на порятунок...
Max Frisch
Opracował i podał do druku Thomas Strässle przy współpracy Margit Unser. Max Frisch (19111991) był jednym z czołowych twórców literatury niemieckiej XX wieku. Niedługo po przeprowadzce do Berlina zaczął prowadzić codzienne zapiski, które złożyły się na dzieło unikatowe w jego dorobku literackim. Autor zażądał jednak, by z uwagi na bardzo osobisty charakter notatki te opublikowano dopiero po dwudziestu latach od jego śmierci. Ideowy spadkobierca Bertolda Brechta, przyjaciel Güntera Grassa i Uwe Johanssona, mistrz portretu psychologicznego, wnikliwy obserwator sytuacji politycznej, mieszkaniec Berlina Zachodniego śledzący zmiany po drugiej stronie muru, moralista wnikliwie przyglądający się relacjom międzyludzkim, starzejący się pisarz świadomy swojej sławy, mąż dużo młodszej kobiety autor Homo faber i Stillera daje się poznać z wielu stron. To nie jest brulion, tylko książka, od początku do końca skomponowana, prywatne zapiski też są na czysto, precyzyjnie sformułowane, to nie takie sobie notatki. Przymus formułowania jest ważny, inaczej zostaje tylko użalanie się nad sobą ta myśl przyświeca Frischowi w czasie pisania dziennika, który zaczyna w momencie przeprowadzki do nowego mieszkania w roku 1973, a kończy w chwili wyjazdu do USA rok później. Można tu odnaleźć Maxa Frischa w pełni, z bezmiernym bogactwem tematów, z właściwą mu przenikliwością psychologiczną i ciekawością spraw społecznych. Jörg Magenau, Süddeutsche Zeitung Istna skarbnica wiedzy, a przede wszystkim gęste, przesycone atmosferą epoki świadectwo. Helmut Böttiger, Deutschlandradio Kultur Z dziennika berlińskiego to portrety naszkicowane z wielką empatią. Volker Hage, Der Spiegel Zapiski Z dziennika berlińskiego obejmujące lata 19731974 to najobszerniejsza wypowiedź Frischa o stosunkach w NRD []. Dla współczesnego czytelnika będzie to relacja z obcego świata, niczym ponura opowieść o Niemczech z gatunku science fiction. Richard Kämmerlings, Die Welt To literackie wydarzenie, w którym Max Frisch obserwuje sam siebie. Focus Wnikliwe i interesujące są zapiski o elitach kulturalnych Berlina Wschodniego lat 70. Detlef Kuhlbrodt