Obyczajowa
Погляд Медузи. Маленька книга пітьми
Любко Дереш
Час подій 2014 осінь/зима 2022-го року, починаючи з перших блекаутів у країні внаслідок російських обстрілів. В основі історії 2014 стосунки давніх друзів, що по-різному переживають психологічну травму, яку отримав на війні їхній шкільний товариш. Колишній львів2019янин Лесь 2014 викладач-літературознавець, що вже багато років живе у Києві. Його близький товариш Славко, з яким Лесь товаришує ще зі шкільних часів, мобілізувався, але отримав поранення під Ізюмом і повернувся на реабілітацію до Львова. Лесик, натомість, від початку війни залишається у тилу в Києві, принагідно волонтерить й продовжує викладацьку роботу. Провідуючи пораненого товариша у Львові, він розуміє, що Славко дуже змінився внаслідок війни. Хоч Славко відкрито й не осуджує Леся за те, що Лесь не воює, той відчуває, що давня дружба вже неможлива. Втрата товариша стає дуже болісною для Леся, і він відчуває на собі великий тиск провини та страх суспільного осуду через те, що не бере участі в бойових діях. Потреба чесно розібратися в собі штовхає Леся до відвертої розмови зі самим собою на сторінках щоденника. Ланцюжок асоціацій веде Леся до спогадів про студентські роки. Ті роки, коли вони разом зі Славком, були удвох наївно закохані в одну дівчину 2014 молоду художницю Катю, котру поза очі прозвали «Медузою». Відтворюючи у своєму щоденнику події початку двотисячних, Лесь віднаходить підстави для розуміння, ким є він сам і якими повинні бути його роль у суспільстві та вклад у перемогу.
Євгенія Кононенко
Культурологічні есеї швидко старіють. Те, що було сказано нібито хвацько і влучно, може втратити і хвацькість, і влучність вже за рік. Або й за два. А за три роки 2014 напевне. Усе тече, все змінюється. Але в цій збірці йтиметься про те, що не старіє і те, що не вмирає. Про вічне, про те, що не йде за водою, а лишається, те, чого не забирають навіть найстрімкіші потоки.
Леся Білик, Леонід Білик
Якщо впадеш 2014 завжди можеш звестися, якщо загубиш 2014 знайти. Лише не втрачай довіри до того, хто простягнув руку, щоб допомогти. Бо довіра 2014 сутність любові. Але все так непросто в житті, непросто й у цьому інтригуючому романі. Якщо коротко, то твір розповідає про долю молодої жінки, котра наполегливо шукає власну сутність, порвавши одномоментово із зароблянням грошей власним тілом. Свідомо оминаю слова «проститутки» (хоч у ньому немає лайливості), а намагаюся вживати евфемізми. Нічого не можу із собою вдіяти, не приховуватиму, що й не хочу.
Преступление и наказание (Zbrodnia i kara)
Фёдор Михайлович Достоевский, Fiodor Michajłowicz Dostojewski
Роман «Преступление и наказание» Федора Достоевского 2013 несравненное произведение великого русского писателя. Главный герой романа 2013 Радион Раскольников, так называемый «убийца-теоретик». Непонятно почему, мужчина возомнил себя правым вмешиваться в судьбы других людей и наказывать их за свершенное. По итогу, Радион решается на жестокое убийство, тем самым обрекая себя на душевные страдания и совестные муки. Это и глубокий философский роман, и тонкая психологическая драма, и захватывающий детектив, и величественная картина мрачного города, в недрах которого герои грешат и ищут прощения, жертвуют собой и отрекаются от себя ради ближних и находят успокоение в смирении, покаянии и вере.
Кетрін Стокетт
1960-і роки, штат Міссісіпі, США. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні 2014 невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар2019єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки. Ці жінки 2014 дуже різні. Але їх об2019єднує загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя і не знають, чи вдасться їй колись побачити світ2026
Джон Стейнбек
Метикуватий Джордж і нетямущий Ленні валандаються американським Півднем у пошуках заробітку. Країну охопила Велика депресія, та двоє волоцюг мріють прискладати грошенят і надбати клаптик землі, щоб на ньому господарювати і «споживати ситість землі». Вони знаходять притулок на багатій фермі і можуть трохи підзаробити. Одначе їхня поява в цій місцині стає поштовхом до низки жахливих подій: жорстокої історії кохання, вбивства та страшної, безжальної помсти.
Томас Сандоз
Літній вечір, дорога в Альпах, автобус їде на значній швидкості. У ньому вихователька і четверо підлітків-інклюзивників: нетямуща Поліна, яка бавиться з плюшевим песиком, вважаючи, що він живий і може нажбурити їй на сукню, хтивий мрійник Б2019єро, який не оминає жодної дівиці-молодиці, хворобливо запальний шанувальник музики Гун. І нарешті Люк, який добряче непокоїться й панікує через міністра. Віднедавна цей хлопець брав активну участь у дискусійному форумі. Під чужим іменем він дещо радив міністру, що й спричинило контраверсійну реформу системи охорони здоров2019я. Медіа затялися викрити віртуального гуру, який морочив і пошив у дурні посадовця. Тепер Люк має терміново знищити докази свого шахрайства. Та чи вдасться це йому?
Шін ҐЬОНСУК
Роман Шін Ґьонсук «Прошу, оберігай маму» 2014 несподіваний і дуже важливий для нашого соціуму твір, який захоплює читача з першої сторінки й не відпускає до останньої. Адже авторці вдалося у своїй оповіді заторкнути ту тему, яка стосується, напевно, кожної й кожного, але при тому уникнути властивих їй зайвих сентиментів і нав2019язливого дидактизму, запронувавши натомість історію життя однієї мами й спонукаючи задуматися: чому те, що ніби мусить виходити на перший план у родинних стосунках, дуже часто так і залишається непроговореним, невисловленим, і часом уже запізно щось із цим удіяти. Власне, ця історія про самовіддачу й любов і водночас 2014 про нечулість й сліпоту, жорстоку правду життя. «Все починається з матері і все повертається до матері. У маминих обіймах завершуються всі земні страждання. Саме тому таке палке прохання «Прошу, прошу, оберігай маму»» 2014 Чон Хонсу, літературний критик «Можемо знати, який колір вона любить, які квіти, які страви. Та наскільки сини й доньки, хай вже й у дорослому віці, розуміють, що рухає їхніми мамами? «Прошу, оберігай маму» 2014напружений, зачаровуючий, болісно прекрасний роман про приховані сторони життя, бажання, труднощі та мрії тих, кого, як ми вважаємо, знаємо якнайліпше»2014 Seattle Times «Ця книга не для тих, хто шукає легкого шляху. У ній 2014 хвилювання й страх, почуття провини й розбиті серця, сльози: все, як у родині» 2014 Seattle Times «Історія про первородний гріх всіх дітей цього світу. Про всіх нас, хто знаходить у мамі опору та одночасно відштовхує її від себе. Болісна сповідь, що пробуджує тих, хто ще має час, а для тих, хто запіснився, стає невеселою утіхою» 2014 Лі Чжок, південнокорейський співак