Publisher: 1042-1080-1076-1072-1074-1085-1080-1094-1090-1074-1086-1041-1086-1075-1076-1072-1085
Ерік-Емманюель Шмітт
«Двоє добродіїв із Брюсселя» 2013 це п2019ять динамічних текстів (дві повісті та три новели), об2019єднаних темою перемоги кохання над смертю, добра над злом, щастя над хворобою. У притаманній йому легкій лаконічній манері Шмітт досліджує плюси та мінуси подружнього життя в його сучасному тлумаченні, ставлення до чужих дітей як до своїх, донорство органів як психологічну дилему; автор торкається також дражливого питання аборту та в іронічній манері показує ставлення до спадку геніїв мистецтва по їхній смерті. До книжки увійшов також і щоденник написання цих творів 2013 історії їх виникнення та роздуми, які мучили автора під час творчого процесу. «Сміливо відкидаючи звички нашого часу, автор пропонує не уникати випробувань, а йти їм назустріч, щоб відчути смак справжнього щастя». Le Point «У кожному з нас співіснують два життя: фактичне й уявне 2013 достоту сіамські близнюки; у такий спосіб наші думки та почуття перетравлюють дійсність на свій копил. У своїй новій збірці Е.-Е. Шмітт висвітлює віртуальні життя, що приховуються на дні життів реальних». L2019Echo «Хоча ці п2019ять історії досить короткі, це аж ніяк не впливає на їхню глибину. Це ніби синтез Шмітта-драматурга і Шмітта-романіста». Tribune de Genève
Двічі по десять: обличчя і голоси
Іван Рябчій
Хто кого переговорить? Десять тамтешніх чи десять тутешніх? Письменники з Бельгії, Франції та Швейцарії чи наші літературні діячі? Впродовж кількох років український журналіст, перекладач і критик Іван Рябчій випитував найцікавіше у впливових постатей європейської та української літератури. До книжки увійшли як доволі давні та рідкісні розмови, так і нові, зроблені спеціально для цього видання.
Каролін Ламарш
Каролін Ламарш є авторкою кількадесяти романів, повістей, есе і радіоп2019єс. Вона є членом Королівської академії французьких мови і літератури Бельгії. Роман Каролін Ламарш «День Пса» (1996) отримав найвизначнішу літературну премію Бельгії 2014 імені Віктора Росселя. Це була перша книжка авторки, якій судилося закласти канон сучасного бельгійського роману в новелах. Події у творі обертаються навколо начебто банальної ситуації: посеред автостради жене ошалілий собака. Однак кожен, хто це бачив, сприйняв образ через призму власних життя і проблем. Священик, далекобійник, гомосексуал, удова 2014 для кожного Пес став точкою відліку нового самоусвідомлення.
Диво в чорному будинку. Комедія на дві дії
Мілан Угде
Старий дім, що руйнується на очах. Дивна родина: деспотичний батько, мати 2014 єврейка, яка, під страхом смерті за себе і сина, зреклася під час Другої світової війни своїх батьків; старший син 2014 дисидент, молодший 2014 сексот органів безпеки, донька 2014 психічно хвора. Намагання вирішити питання з успадкуванням заклятого будинку, що був свідком багатьох неприємних подій, болюче і гротескне водночас, як і сімейний сніданок, запропонований головою родини з цією метою. Головним антигероєм п2019єси можна вважати саме цей розкішний, попри його жахливий стан, функціоналістичний особняк, що сколихнув долю не одного покоління родини Помпе. У першій дії знайомимося зі стосунками, проблемами і психологічними травмами цієї родини, а вже в другій дії історія сім2019ї складається в загальну картину, до останнього, так би мовити, пазла. Чи йдеться лише про міщанську мораль і спробу налагодити порушені сімейні стосунки? Ні, не тільки. Мова про те, що виправити подібні відносини неможливо лише певними технічними заходами.
Жослін Сосьє
Навіщо жінка-фотограф прямує до таємничого лісу? Хто такий Тед Бойчук? Як йому вдалося вижити під час жахливої катастрофи? Цього фотограф так і не дізналася, адже Бойчук помер якраз перед її прибуттям до маленького хутору посеред хащ. Два літні мешканці хутору 2014 Том і Чарлі 2014 ще не знають, що поява фотографа повністю змінить їхнє життя. Так само, як і поява іншої старенької леді... «Дощило птахами» (2011) 2014 не лише масштабна історична драма, а й лірична оповідь про маленьких людей, які втекли від гомінкого світу у праліс. Надзвичайно зворушливий роман Жослін Сосьє відзначено премією «П2019ять континентів Франкофонії» (2011), Літературною премією колежів, премією ім. Ренґе Літературної академії Квебеку, преміями «Франція-Квебек» та читачів «Радіо Канада», а також читацькою премією Книжкового салону у Монреалі (2012). Роман перекладено німецькою, шведською, англійською та нідерландською мовами. Ілюстрації Євгена Зельмана Це напрочуд делікатна оповідка. Часом 2014 зворушлива і сумна. Та зрештою перемагають краса і світло Le Soleil, 6 лютого 2011 року ...Авторка доводить, що кохання 2014 як і надія, і прагнення до свободи 2014 не має віку. Це справжня перлина! Voir Montréal, 16 лютого 2011 року
Ларрі Трамбле
Самюель нічого не знає про жінку, з якою одружується. Роками його батько не шкодував зусиль, аби зробити сина привабливим, і «відгодовував» його, як птаха, готуючи до цього знаменного дня весілля. Родина щаслива, Мадам багата, і фінансові проблеми незабаром усі буде вирішено. Самюель мусить просто любити Мадам. На острові, де живе Самюель, панують жінки. Горе тому чоловікові, який намагається змінити усталений порядок і звільнитися від дружини. Одружившись, Самюель має прикривати бороду, задовольняти бажання Мадам і ... МОВЧАТИ. Що ж може чоловік, якого легко замінити, у світі, де домінують жінки? При всій сміливості, характерній для Ларрі Трамбле, автор дарує нам таки романтичну історію про деформоване дзеркало, розхитані забобони та нашу добровільну сліпоту, піднімаючи пекучі проблеми домінування статей у суспільстві.
Дідьє Ван Ковеларт
У тридцять років вона повернула собі зір. І собака-поводир 2014 найближча істота впродовж багатьох років 2014 стала їй не потрібна. Що робити бідному псові Жулю? Куди бігти? Він приймає стратегічне рішення: поєднати долі чоловіка, який одного разу врятував його в аеропорту, та жінки, яка так невдячно залишила його, і яку він любить більше за все на світі. Роман Дідьє ван Ковеларта «Жуль» 2014 про любов, відданість, добро. Якщо ви любите тварин і дітей, а ще 2014 якщо вірите в справжнє кохання 2014 він не залишить вас байдужими. Дивовижна історія кохання, яку вам розповісти можуть тільки французи Radio Charivari 986 Історія, яку ви швидко не забудете Frankreich erleben
Жінки душі моєї. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок
Ісабель Альєнде
Ісабель Альєнде народилася 1942 року в Перу. Раннє дитинство провела в Чилі, в отроцтві і юності жила у Болівії, у Лівані. Після військового перевороту в Чилі 1973 року експатріювалася у Венесуелу, а з 1987 року живе як емігрантка в Каліфорнії. Називає себе «вічною іноземкою». Розпочала свою літературну карєру в журналістиці у Чилі і Венесуелі. У 1982 році її епічний дебют «Дім духів» став одним з легендарних романів латиноамериканської літератури. За ним зявилося багато інших, і всі вони здобули міжнародний успіх. Її твори було перекладено сорока мовами і продано понад сімдесят мільйонів примірників: вона є найбільш читаною іспаномовною письменницею. Альєнде отримала понад шістдесят міжнародних нагород, серед них 2013 Національну літературну премію Чилі у 2010 році, датську Премію Ганса Крістіана Андерсена (2012) 2013 за трилогію «Спогади Орла і Ягуара», а 2014 року 2013 Президентську медаль Свободи, найвищу цивільну відзнаку США. 2018 року Ісабель Альєнде стала першою іспаномовною письменницею, нагородженою медаллю пошани National Book Award у Сполучених Штатах 2013 за значний внесок у красне письменство. «Дім духів», «Про кохання і морок», «Ева Луна», «Оповідки Еви Луни», «Нескінченний план», «Паула», «Афродіта», «Донька фортуни», «Портрет сепією», «Місто чудовиськ», «Моя вигадана країна», «Королівство Золотого дракона», «Зорро», «Ліс пігмеїв», «Інес душі моєї», «Сума днів», «Острів у глибині моря», «Щоденник Маї», «Гра у Ripper», «Японський коханець», «Там, за зимою», «Довгий пелюсток моря». Ісабель Альєнде поринає у спогади і пропонує нам зворушливу книжку про її ставлення до фемінізму і того факту, що вона є жінкою. «Кожен прожитий рік і кожна зморшка розповідають мою історію», 2013 велика чилійська письменниця запрошує нас супроводити її у хвилюючій мандрівці, в якій переглядає свою життєтворчість. Розповідає про дуже важливих у її житті жінок: рідних Панчіту, Паулу, літагента Кармен Бальсельс, за якими тужить; видатних письменниць, бунтарок у мистецтві, зокрема Вірджинію Вулф, Маргарет Етвуд та Ів Енслер; а ще безіменних жінок, які пережили насильство, однак, сповнені гідності і відваги, підводяться і йдуть уперед. Усіх тих, хто незмінно супроводжував її по життю та її надихають: жінки її душі. Вона міркує про рух #MeToo, про нещодавні соціальні заворушення в її рідній країні і про тривожну ситуацію, в якій усі ми живемо з приходом пандемії. І все це 2013 не втрачаючи тієї характерної для неї пристрасті до життя і наполягаючи, що попри вік завжди є час для любові. Хай та що, доросле життя треба проживати, відчувати і насолоджуватися ним на повну силу.
Костянтин ДОРОШЕНКО
Збірка есеїв мистецького критика, куратора та публіциста Костянтина Дорошенка є переосмисленням його доробку з 1995 року. В портретах знаних і маловідомих співвітчизників, рецензіях на культурні та суспільні події, полемічних висловлюваннях автор аналізує тенденції розвитку України як незалежної держави, її здобутки й помилки на цьому шляху. Тексти створюють певну драматургію, змушуючи читача міркувати про напрямок руху країни в новітньому часі, кристалізацію цінностей, на фронтирі захисту яких стоїть Україна сьогодні. Принциповою для Дорошенка є україноцентрична оптика, звідси назва збірки 2014 «За київським часом». Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться поглядом на українську історію та культуру, що базується на принципах відкритого суспільства та європейського єднання. Тексти насичені маловідомою інформацією про долі, події, персоналій, у доступній формі апелюють до провідних філософських і політологічних течій сучасності, створюють широке поле для рефлексії, стверджують розуміння суб2019єктності України, її історичної приналежності до європейської цивілізації, чутливості до свободи й демократії. В оформленні обкладинки використано портрет Костянтина Дорошенка роботи Сергія Майдукова, дозвіл на репродукування люб2019язно надано автором.
Бенджамін МОЗЕР
Приголомшлива історія життя й творчості, або життєтворчості Сюзан Зонтаґ, яка змінила культуру ХХ століття. Письменниця й громадська діячка, філософ, сценарист, режисер театру і кіно, авторка фундаментальних праць про фотографію і стиль, мистецтво і політику, літературу й пристрасть, гендер і сексуальність ... страждання й біль. Журналіст і перекладач Бенджамін Мозер працював над романом-портретом однієї з найславетніших інтелектуалок ХХ століття понад сім років, вивіряючи факти і розвінчуючи міфи, та створив цілісну картину з розповідей понад 600 людей (з різних куточків світу 2014 від Мауї до Стокгольма, від Лондона до Сараєво). А також сучасників, друзів і рідних, які вперше публічно розповіли про стосунки із Сюзан, як зокрема Енні Лейбовіц. У чому ж її таємниця? Невже лише в прагненні «більше бачити, більше чути, більше відчувати»? Й чому на смертному одрі вона сказала: «єдина реальна річ 2014 це книжка»? Що було реальним і справжнім для цілеспрямованої дівчини з передмістя, яка стала легендою і рольовою моделлю для багатьох жінок сучасного світу? На ці й інші запитання 2014 відповіді у монументальній книзі Бенджаміна Мозера, за яку він отримав Пулітцерівську премію (2020) у номінації «Біографії».
Філомена Ґрандін
Іззі Янґ 2014 яскрава постать з покоління «бітників», поет і музи- кознавець, засновник знаменитого нью-йоркського Фольклорного центру в Ґринвіч-Віллидж і власник стокгольмської фольклорної крамнички, друг і перший продюсер Боба Ділана (це саме йому нобелівський лауреат присвятив пісню «Talking Folklore Center»), невтомний популяризатор народної музики, організатор числен- них фолк-концертів і зустрічей з авторами пісень у Нью-Йорку і в Стокгольмі. А ще він 2014 батько Філомени Ґрандін, чию книжку ви тримаєте в руках і яку вона розпочала писати ще за його життя. У мозаїці спогадів доньки й крізь призму родинних стосунків у цьому творі розкривається образ відомого і водночас невідомого Іззі Янґа.
Забуті історії міст. Як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю
Арі Турунен
Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Книжка Арі Турунена, відомого фінського соціолога та письменника, 2013 це захоплююча подорож сторінками історії дев2019яти великих міст світу, починаючи від VII ст. до н. е. і закінчуючи сучасною добою. Мілет і Александрія, Паталіпутра, Багдад і Ханчжоу, Флоренція, Ісфахан, Амстердам і Сан-Франциско 2013 усіх їх єднало одне: толерантність і відкритість до сприйняття іншості, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Історії цих величних міст нагадують про те, що процвітання і творчий розвиток потребують простору вільної думки, сповненого людяністю і взаєморозумінням між різними особистостями, етносами, державами. Терпимість до меншин, думок, критики і нових ідей забезпечує життєздатність і породжує творчий потенціал. Для широкого кола читачів, передусім тих, хто цікавиться різноманітними питаннями історії.
Петер Маріус Гуемер
На безіменне місто сучасної європейської країни без оголошення війни падають перші ворожі бомби, і Європа нагло прокидається від свого безпечного сну. Люди стають «самі собі чужі», а культура й наука поступово мілітаризуються і пристосовуються до потреб новоствореної армії. Цей час неочевидних змін геть неслушний для амбітного археолога Тіля та його студентки Персефони, які шукають посеред пустелі могилу прадавнього короля. Поки вони розкопують місце його поховання, їхні сучасники, глухі до голосів померлих, риють окопи і нові могили. Втім, війна точиться і в стосунках самих шукачів старовини. Адже вони прагнуть радше не історичної правди, а слави 2013 тієї влади над світом слова, завдяки якому переможці переписують свідчення переможених і вкарбовують себе в палімпсест історії.
Євгенія Кононенко
Книжка починається як історичний роман про події початку минулого тисячоліття: про життя однієї з перших кегелій 2013 громад християн, котрих жорстоко переслідують, а тому вони змушені жити подалі від великих міст. Ця громада живе у так званому Оазі 2013 загадковому місці, куди можна дістатися тільки через небезпечну Долину Каміння, де на мандрівника чигає безліч небезпек. Проповідник кегелії 2013 Ромаї, його кохання добивається Мелана, яка прибилася до громади випадково. Їй невтямки закони, за якими живе кегелія, вона не сприймає ні їхньої віри, ані їхніх братерсько-сестринських стосунків, ані їхнього всепрощального християнського милосердя. Особисте щастя з коханим чоловіком за будь-яку ціну 2013 ось її кредо. Заради нього вона готова на все, навіть на зраду. Та чи маємо ми право знехтувати мораллю і долями інших людей заради власного задоволення? Несподівано сюжет обривається, і ми опиняємося вже в сучасності. Головна героїня 2013 письменниця Марина Перистері, успішна авторка жіночих романів про шалене й нещасне кохання. Якось дивно для колишньої студентки-інтелектуалки з факультету релігієзнавства і давніх мов. Здається, все у неї є: чоловік, донька, гарний дім, слава. Але щастя немає. Чому? Бо в свого чоловіка вона закохалася ще в юності, хотіла бути з ним попри все на світі, а тому вдалася до чаклування, щоб його приворожити. Живуть разом багато років, але немила вона йому. Він узагалі дуже дивний, висловлюється притчами, як і його батько, колись відомий науковець-біолог. Якось під час презентації нової книжки Марині повідомляють, що її чоловік потрапив у аварію і тепер у лікарні в дуже тяжкому стані. Отоді, поки вона сидить біля його ліжка, і проминає у неї в думках усе її життя, з усіма помилками, хибним вибором, згадується юність, початок дружби з двома нерозлучними подругами Ліною та Ніною, яку дівчата пронесли через роки. На щастя, чоловік одужав, вони вдвох повертаються у гори, де багато років тому були разом із друзями. Там потрапляють у загадкову печеру, в якій, ризикуючи життям, проводять понад добу. В такій екстреній ситуації вони нарешті вперше за багато років знаходять час і мужність оголити душу одне перед одним, розповісти про свої страхи і привиди з минулого, що не дають їм спокою. Ви запитаєте: а до чого тут перший сюжет? Нехай це залишиться загадкою для читача до кінця книжки. Інакше нецікаво. Але паралель є: у кожного своя доля, свій хрест, їх не переламати, часом важко нести, але мусимо мати достатньо гідності й сили, аби робити це достойно.
Євгенія Кононенко
У новій книзі Євгенії Кононенко об2019єднано новели й мініатюри, так чи інак дотичні до теми творчості й книжок. Це не спогади, а специфічний досвід письменниці, яка знає таємниці, як зачинаються, народжуються і живуть власним життям тексти. Як до цього ставляться ті, хто поряд, і ті, хто далеко. Чи справді літературний текст може вбити? І чи може він урятувати? І чи може спасти? Кат, палач, цалау, вердуго, шарфрихтер2026. Дорога від професійного вбивці до професійного письменника 2013 хвора вигадка чи психологічна істина? Центральний текст книжки Євгенії Кононенко не виключає жодної можливості2026 Професор Ірина Бетко, Вармінсько-Мазурський університет, м.Ольштин, Польща Нова збірка оповідань Євенії Кононенко посяде почесне місце в розмаїтті сучасної української літератури. Це жанр, в якому Кононенко є особливо сильною, то ж сподіваємося що її найновіші твори читатимуть у всьому світі в англійському перекладі. Професор Патрік Джон Корнесс, університет Ковентрі, Велика Британія
Домінік Фортьє
Колись його бібліотека знала ліпші часи. Монт-Сен-Мішель був відомий як місто книжок. День у день, Монт-Сен-Мішель протистояв паводкам. Фортеця посеред моря, яка бореться, захищає мову, знання, інтелект. Саме тут, серед сірих стін абатства, у XV столітті знайшов притулок художник, якому не дає спокою пам2019ять про жінку, яку він кохав. Саме там, між небом і морем, п2019ятсот років по тому з2019являється романіст, який у постійному пошуку країни книжок. Вони зустрінуться на сторінках записника, забутого під дощем. Водночас роман і творчі нотатки, «Книжкова обитель» складає шану книжкам і тим, хто їх створює.
Костянтин Дорошенко
Збірка есеїв, в яких досліджуються культурні процеси України доби Незалежності, їх суголосність поступу цивілізованого світу. Це панорама українських проєктів за кордоном, колаборацій з іноземними колегами, внеску наших митців у міжнародні дискусії, нових підходів, які народжуються в Україні. Назва обігрує термін 201cкогнітивна деокупація201d як подолання російського імперіалізму. Він століттями закладав міни як у нашу свідомість, так і у сприйняття України у світі. Книга працює на дезактивацію цих стереотипів. Це бачення критика, що знаходиться на україноцентричних позиціях, розділяє універсальні цінності, протистоїть комплексу меншовартості у вітчизняному дискурсі. Аналіз культурної складової формування української державності та суверенітету, внеску України в загальний деколонізаційний діалог. Книга має два розділи. Перший, 201cУкраїна як метод201d, присвячений дискусіям та проєктам, в яких проявляється українська культурна суб2019єктність. Цей процес відкриває нові підходи до емансипації поневолених народів, дезавуює колоніальні ієрархії, розкриває нанесені російським імперіалізмом травми. Другий, 201cУкраїна на Плато людства201d, висвітлює українські мистецькі явища у контексті світових. Важливою складовою є огляди Венеційської бієнале, яку автор досліджує з 2001 року. Аналіз подій чергується з текстами про дієвців різних генерацій. Це сприяє розумінню генези українського суспільства, яке знаходиться на фронтирі оборони глобальної демократії.
Колекція Writers on Writing. Записки для молоді. Про написане і пережите
Кларісе Ліспéктор
Усі, хто обирає «пишучі професії» потребують навчання й звіряння у своїй роботі з визнаними майстрами, а також і книжок, з яких можна було б почерпнути знання про мистецтво писати й мислити. Тож до новоствореної Колекції книжок вибраної есеїстики «Writers on Writing» увійдуть вперше перекладені українською твори всесвітньо відомих класиків літератури, серед яких 2014 бразильська письменниця українського походження Кларісе Ліспектор. Її «Записки для молоді: про написане і пережите» 2014 це роздуми про письменництво і життя, які для авторки були двома подобами одного чуда: життя повсякденного. Бо що таке мова і в чому полягає алхімічна сила слова? Що таке поезія? У широкому і вузькофаховому розумінні. Ці питання ставили філософи, митці, атож, також поети, теоретики красного письменства у свій спосіб шукали століттями формулу, яка б дала змогу не спотикатися об філософський камінь великого діяння творця, або автора. Цю заповітну формулу алхімії слова шукає в цій книжці й Кларісе Ліспектор. Тут і герметика, і герменевтика, і герметичність її творчості та життя, що злилися в одне, і літературний заповіт письменниці читачам. Для деяких читачів ця книжка «Записки для молоді: про написане і пережите» буде приводом для пошуку шляхів тлумачення засад творчого доробку культової авторки, інші напевне відчують поштовх до того, щоб описати чи навіть закарбувати історію власних життів. У кожному разі ця незвичайна книжка як modus operandi думок і почуттів може стати своєрідним посібником для тих, хто прагне писати й стати письменником.
Колекція Writers on Writing. Слово свого роду
Євгенія Кононенко
Чи не в будь-якій мові слово має рід. Як і людина. Бо слова звідкись походять. Як і люди. Але чи це важливо 2013 рід слова, його походження? А може, найважливішим є його смисл? В інших мовах слова, які позначають цей смисл, можуть бути іншого роду, іншого кореня. Чи саме в роді, в походженні, у генезі, в корінні, в пуповині міститься сакрум змісту? Євгенія Кононенко у книзі «Слова свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває, закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли засобами іншої мови? Євгенія Кононенко 2013 перекладачка, тож добре знає, як важко буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення, висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду. «Слово свого роду» 2013 це колекція (автобіографічних) есеїв, що написана на перетині красного письменства й есеїстики, правди й міфології. Але це той автобіографічний зріз, який не підтверджується ніякими документами. Лише фотографіями. Але ніщо так не бреше, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ стали масово виготовляти, коли докорінно похитнувся сам інститут родини. Але як і похитнуться всі наявні у світі інститути, все одно лишається сокровенне 2013 і слова, щоб це назвати. Ця книжка не лише про містерію творення, письменництво, феміністок і християнок, Перелесника та земних чоловіків, дітей і батьків, кохання й любов, ненависть і зради, метафізику й секс у туалеті. Це метатекст про своєрідність, своє рідне і свій рід, слова своїх найрідніших, які з дитинства всотує в себе людина, бо живе у такій багатій картині світу мови і безмовного водночас. Євгенія Кононенко у своєрідних есеях вимовляє слова, які, загалом, не вимовляють, аби всує не тривожити духів забутих предків.
Колекція Writers on Writing. Сімейні узи
Кларісе Ліспéктор
«Сімейні узи» Кларісе Ліспектор 2014 збірка малої прози, що складається з тринадцяти новел. Кожна історія оприявнює невидимі й спонтанні порухи людського єства, які визначають стратегію поведінки або напрям розмови. Книжка, у якій показано нестабільність людської психіки, її вразливість, підступність і травмованість; людська натура 2014 багатовимірний і неоднозначний феномен, її вчинки неможливо передбачити й від них неможливо убезпечити себе. Українською мовою збірку малої прози перекладено вперше.
Колекція Кримінальний Роман. Озеро
Тадей Ґолоб
Словенія. Ідилічне Бохинське озеро, оточене засніженими гірськими вершинами. Переддень Нового року. Старший інспектор Люблянського управління поліції Тарас Бірса, вертаючись крізь хуртовину додому, натрапляє на дівчину, яка в озері виявила спотворене до невпізнаваності тіло молодої жінки. Хто це? Ліквідований свідок винаходу на мільйони доларів? Невинна здобич маніяка? А може, вона перейшла дорогу мафії? Інспекторові доручають розслідування, але як знайти вбивцю, якщо не знаєш, хто жертва? «Озеро» - перший у словенській літературі психологічний трилер у жанрі «нуар».
Колекція Кримінальний Роман. ЧЕРВОНА ВОДА
Юріца ПАВИЧИЧ
У вересні 1989 року в маленькому хорватському містечку під час рибальського фестивалю зникає сімнадцятилітня Сільва. Розслідування по гарячих слідах не дає жодних результатів. Тим часом бурхливі політичні події у Хорватії 2014 падіння системи, соціальні зміни та війна 2014 починають затьмарювати цей трагічний випадок, про нього всі згодом забувають, окрім Сільвиних родичів, які продовжують пошуки. Роман «Червона вода» 2014 це двадцятисемирічна історія однієї сім2019ї, пошуку відповідей, доль людей, так чи інакше пов2019язаних із Сільвією та її зникненням. Водночас це й майже тридцятилітня трагічна історія Хорватії, на тлі якої розвиваються події роману. Роман Юріци Павичича «Червона вода» нагороджений французькою премією як найкращий перекладений кримінальний роман 2021 року.
Колекція. #Особливі прикмети. Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета
Вітольд Ґомбрович
«Івона, принцеса бургундського» 2014 гротескна й наскрізь пародійна версія казки про дивну Попелюшку, яка стала нареченою принца, спричинила безліч психологічних конфліктів при дворі й урешті перетворилася на об2019єкт усезагальної агресії. Назва п2019єси відсилає водночас до «королівських» драм Шекспіра й оперет Імре Кальмана, «Шлюб» 2014 драма особистості, ув2019язненої в закостенілих формах, ламаючи які, автор намагається десакралізувати так звані традиційні цінності. Солдат Першої світової Генрик засинає на передовій і повертається уві сні додому, проте замість дома корчма, де бешкетують пияки, батьки стали корчмарями, а наречена служницею «до всього». «Оперета» 2014 історія ХХ століття у формі гротескного модного дефіле на тлі краху старого світу, коли розпадаються всі суспільні форми й норми, включно з мовою. Аристократи Шарм і Фірулет змагаються за прихильність Альбертинки й обвішують її розкішним гардеробом, проте дівчина, яку збудив випадковий дотик юного злодюжки, обирає наготу й свободу.
Колекція. #Особливі прикмети. Боснійські драми
Слободан Шнайдер
Драми відомого хорватського письменника Слободана Шнайдера «Шкіра Змії», «Інес & Деніз», «Єрусалим-99» об2019єднує тема війни, яка набуває у цих творах універсального звучання. Для його героїнь війна не закінчується з останнім пострілом, а триває раною в серці. Для його героїв війна не закінчується ніколи, адже вони мешкають у Боснії, яка є для автора не тільки країною, а й метафорою. Щоб розповісти про вічну трагедію людини, Слободан Шнайдер звертається до святих книг і фольклорних джерел, культурологічних розвідок і документальних свідчень, переплавляючи їх у високоемоційний художній текст. У його історіях споконвічне, архетипне переплітається з упізнавано сучасним, а «вчора» і «завтра» людства віддзеркалюються у сьогоденні. Твори хорватського драматурга успішно ставляться в театрах Європи та світу.