Wydawca: 1042-1080-1076-1072-1074-1085-1080-1094-1090-1074-1086-1041-1086-1075-1076-1072-1085
Навздогін за мрією. Розкриваючи загадки Тихого океану
Джон Данмор
Сьогодні складно уявити, наскільки загадковим і небезпечним поставав океан в очах давніх мореплавців. Вони вирушали світ за очі, розшукуючи чарівні острови й таємничі континенти, ризикуючи власним життям і назавжди змінюючи життя корінних мешканців відкритих ними земель. Але що рухало цими людьми і яким вони уявляли собі світ «на тому боці планети»? Можливо, десь за океаном лежить Великий південний континент, де проживають «антиподи» або «песиголовці»? Або ж там ховаються славнозвісні острови біблійного царя Соломона, сповнені неймовірних багатств? Книжка Джона Данмора «Навздогін за мрією» є короткою та яскравою розповіддю про відкриття Тихого океану, а також про уявний світ людей, чиї відвага, розум і відчайдушність зробили світ зрозумілим і дозволили накреслити сучасну карту світу. Морські офіцери та зухвалі пірати, щирі поборники Христової віри та корисливі торговці, письменники та науковці 2013 всі вони зробили суттєвий внесок в опанування Тихого океану та розвінчання численних вигадок, які захоплювали людський розум впродовж багатьох століть. Для широкого кола читачів.
Найпотаємніший спогад людський
Mohamed Mbougar Sarr
Поєднайте Борхеса і Шмітта, Альєнде і Мо Яня 2014 отримаєте Могамеда Мбуґара Сарра. Він так само непередбачуваний і стилістично строкатий, як і його головний герой 2014 Т. Ш. Еліман. «Найпотаємніший спогад людський» за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем 2014 від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу 2014 достоту «Аламут» Бартола, 2014 але залишається вкрай простим і гуманним. Видатний твір, справжня перлина, яка чарує, захоплює вашу уяву 2014 і ніколи вже не відпускає. Маріанн Пейот, «L2019Express» Вигадливість, сміливість і непримиренність мови перетворюють цю книжку, в якій ідеться про нагальну потребу жити й писати, на справжнє зізнання в любові до літератури. Летиція Фавро, «Lire» Цей роман постає як безмежний лабіринт 2014 однак лабіринт дуже людяний (генеалогічний, політичний, естетичний), у якому автор, хоч і не подає нам руки й не веде нас сам, усе ж ніколи нас не залишає на самоті. Каміль Лоранс, «LeMonde»
Катрін МАВРІКАКІС
1960 рік. В кінці Вероніка Лейн у Бей Сіті поставили металевий збірний будинок. В нього переїжджає сімя. Дві сестри, Деніз і Бабетт, по черзі народжують маленьких американців. Вони залишили спустошену війною Європу заради Америки. Здається, що майбутнє належить цьому континенту, де всі щасливіші, все новіше. Але Історію не можна просто кинути. Еймі, дочку Деніз, переслідують мертві, і вона робить дивне відкриття в підвалі маленького металевого будиночка. Потужний роман, пронизаний спрагою Америки та відчайдушним бажанням покінчити з минулим, «Небо над Бей Сіті» звинувачує небо у байдужості до наших страждань. Премія колегіантів 2009, Премія книготорговців 2009, Монреальська книжкова премія 2009. Твір, який охоплює цілі епохи, підкорив серця колегіантів у Квебеку. Журі відзначило оригінальність трактування теми Голокосту, яка розглядається як фактор надії на майбутнє. Le Devoir Цей сповнений люті роман Кетрін Маврікакіс 2014феєрверк у темному небі. Бомба. Його дивна форма 2014 несамовитий «флеш-форвард» перших сторінок, який охоплює 60-70-ті роки, потім детальна розповідь про кілька вирішальних днів у житті оповідачки - запах бензину, провокативна мова роблять з нього твір, який приголомшує, зболені, виснажує, але й відверто засліплює. La Presse «Небо над Бей Сіті» 2014безперечно яскраве літературне явище. Це темний роман, дуже щільний, де кожне речення здається ретельно вивіреним. Автор має вражаючу силу переконання; вона пише образами, запахами, емоціями... Crithique littéraire
Еррі Де Лука
Одному майстрові на всі руки доручають делікатну реставрацію статуї розп2019яття. Вона приховує безліч таємниць, дізнатися про які можна тільки доторкнувшись до неї, понад те, для виконання цієї незвичайної роботи потрібно оголити не лише тіло, а й душу. Мистецтво та релігія у книзі «Неприкрита природа» перетворюються на основні рушії, що допомагають краще зрозуміти людські стосунки, недосяжне кохання й творчу одержимість. «Неприкрита природа» 2013 це особливий погляд на сенс людського життя, історію й мистецтво, релігію й символи віри. Водночас це подорож до паралельного виміру, з іншими культурами й традиціями, й необхідністю важкого, але необхідного вибору, що веде до нового пізнання і розуміння світу. У своєму філософському романі сучасний італійський класик Еррі де Лука заторкує тему вразливості, а ще любові у її найрізноманітніших іпостасях: «Існують книги, що змушують нас пережити кохання значно сильніше, аніж у реальному житті, або мужність, значно відчайдушнішу, аніж пережиту насправді у минулому. У цьому, напевно, і полягає сила мистецтва: виходити за межі власного досвіду, надавати тілу, нервам, крові такого впливу, який інакше був би для них недосяжним».
Євгенія Кононенко
Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка.
Ніколя Дікнер
Весна 1989 року. Ноа, Джойс та оповідач, які незабаром святкуватимуть свої двадцятиліття, залишають рідні місця, щоб розпочати тривалу і захопливу подорож до мегаполіса. В Монреалі вони намагаються налагодити свої життя, незважаючи на помилки молодості, протиріччя кохання та їхніх генеалогічних дерев. Вони думають, що самотні; однак їх траєкторії несподівано перетинаються, створюючи дивну симетрію в їхньому житті. Ніколя Дікнер полюбляє експерименти: змішувати оповідь та яскраві образи з ретельністю, що іноді межує з одержимістю звихнутого на екзотичних назвах зоолога. У «Нікольскі» він із лукавим задоволенням поєднує в одній історії археологів, які досліджують відходи, флібустьєрів усіх мастей, морських зміїв, тунців, жертв землетрусу, букініста, неграмотного водолаза, незліченну кількість поштових відділень та загадкову книгу без обкладинки. Бурхлива оповідь, в якій пють багато чаю і дешевого рому. Калейдоскоп із сильних образів і влучних фраз. Роман, який сам себе пожирає. Сказати, що Ніколя Дікнер обдарований 2013 буде звичайним евфемізмом, однак саме це і впадає в очі. Нестримна фантазія. [2026] Хірургічно точні фрази, що з першої і до останньої наповнені тонкою й мерехтливою іронією. [2026] А далі 2013острови, книги, зустрічі: можна подумати, що ви читаєте альтерглобаліста Жака Пулена, змішаного з Амелі Пулен, із полегшеним Борхесом та Луї Амленом. А назва йому 2013 Ніколя Дікнер. Le Devoir Роман елеґантний, неповторний і зворушливий. Девід Мітчелл Ніколя Дікнер у найкращий спосіб поєднує гру й задоволення від оповіді. Із вправністю автора детективів, у ритмі сценариста і з натхненням романіста пригодницьких книжок він розбурхує читацьку уяву аж до повного тріумфу. Le Mond
Меріенн Майкрос
Збірка оповідань канадської поетеси і письменниці Меріенн Майкрос дарує відчуття магії життя, у якому незбагненне невимушено співіснує поруч зі зрозумілим і звичним, міф 2014 виростає з прагматичної і буденної реальності і втілюється у кожному наступному поколінні. Тринадцять історій написані простою прозорою мовою, притаманною більше для внутрішніх роздумів. Мабуть, саме тому вони дають відчуття тієї інтимності, яке неможливо створити штучно і яке дозволяє не просто схопити сюжет розповіді, але й пережити її і знайти у ній себе. Героїні Майкрос досить природно приймають у своє життя незбагненне і містичне, дають раду з вроками і пристрітом, вміють замовляти хвороби і говорити з померлими. Вони не брешуть собі, але водночас не впадають у розпач від власної правди, якою б гіркою та правда не була. Жінки Майкрос міцно стоять ногами на тому ґрунті, де їм доводиться творити своє життя. Сюжети оповідань розгортаються у різних країнах, за різних часів і за різних обставин. У зовні химерному світі Меріенн Майкрос, панує натхнення пошуку і прийняття, прагнення порозумітися із собою і світом і відчуття містичного сплаву всього, що було, є і буде. Те «око» 2014 символ людських страхів, нашого ставлення одне до одного, а також прагнення людей захистити себе. «Око» символізує і ту величезну вагу, яку мають бачення, проникливість, влада думок і влада слів. Меріенн Майкрос, інтерв2019ю для «Гвельф Меркюрі Триб2019юн», Онтаріо, Канада
Guillermo Martínez
Все починається в Оксфорді літнього дня, коли молодий аргентинський аспірант-математик знаходить господиню дому, де він знімає кімнату, убитою. Разом зі своїм наставником, знаменитим логіком Артуром Седомом, він, паралельно з поліцією, починає власне розслідування, аби зупинити серійного вбивцю, який, здається, кидає їм математичний виклик. Шукаючи ключа до цієї головоломки, вони звертатимуться до історії криміналістики, до практик древніх сект, лінгвістичних ігор Вітгенштайна і теорем Геделя. Позірно кримінальний сюжет, який розгортається в лаштунках університетського життя Оксфорда, завершується несподіваною розв2019язкою.