Wydawca: Видавництво Богдан
Мішель Пастуро
Чи замислюємося ми, яку роль грає колір у нашому житті? Мабуть, що ні. Адже ми так звикли до різнобарв2019я світу, що у вирі сучасного життя майже не помічаємо цього. Утім колір має давню, багату й загадкову історію. Ви хочете дізнатися, коли жовтий став кольором перемоги і чому діти не люблять фіолетовий? Чому червона автівка не надто пасує поважному «батечку сімейства» і чи справді спати на чорних простирадлах означає прикликати до себе ночами диявола? Чому зелений іще від доби Середньовіччя набув поганої слави, що подеколи переслідує його й сьогодні, а смужки на одязі донедавна сприймали як щось непристойне? Тож вирушайте у захопливу подорож разом із французьким істориком Мішелем Пастуро 2013 ерудованим мрійником, цікавим оповідачем, знаним фахівцем кольорів. Його «хроматичний щоденник», довжиною в півстоліття (195020132010), простежує історію кольорів у Франції та Європі й охоплює чи не всі царини людського життя 2013 одяг і їжу, спорт і кіно, літературу, мову та живопис, емблеми, герби та прапори, музеї, метро тощо. Кольори навкруги. Варто їх побачити.
Абдо ВАЗЕН
У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи. Виріс у маленькому ліванському селі, сліпота Басіма обмежує його залучення до матеріалів, які викладають у його школах. Незважаючи на любов і підтримку родини, його можливості здаються обмеженими. Тож у тринадцять років Басім залишає своє село, щоб приєднатися до Інституту сліпих у передмісті Бейрута. Там він оживає. Він вивчає шрифт Брайля і відкриває таланти, про які він не знав. Басім наділений своїми нововідкритими здібностями читати і писати. Завдяки нововиявленій впевненості в собі Басім вирішує ризикнути і подати новелу на конкурс, організований Міністерством освіти. Після перемоги в конкурсі його беруть на роботу в Інститут сліпих. В Інституті Басім, мусульманин-суніт, зав2019язує міцну дружбу з християнином Джорджем. Співпраця та колективна підтримка є основними для успіху кожного студента в Інституті, принцип, який долає релігійні відмінності. У книзі Інститут символізує позитивні зміни, які толерантність може принести країні та суспільству в цілому. «Колір повітря» 2014 це також книга про Ліван та його ставлення до людей з обмеженими можливостями. Він пропонує уявлення про життєво важливу роль сильної підтримки сім2019ї в індивідуальному успіху, внутрішньому функціонуванні таких установ, як Інститут, а також про унікальне релігійне та культурне середовище Бейрута. Прозора мова Вазена та лінійна структура, яку він використовує, призводять до зв2019язного та легкого для читання розповіді. «Колір повітря» є важливим внеском у літературу, в якій люди з обмеженими можливостями представлені недостатньо. Окрім розповіді про розширення прав і можливостей і дружбу, ця книга також має на меті розповісти читачам про людей з обмеженими можливостями та пролити світло на важливі ролі, які відіграють такі установи, як Інститут
Ерік-Емманюель Шмітт
Свята Рита 2014 покровителька тих, кому здається, ніби виходу вже немає. Постать саме цієї святої бельгійський письменник французького походження Ерік-Емманюель Шмітт зробив стрижневою для збірки новел «Концерт пам2019яті янгола». Кожна новела у збірці 2014 це парадокс, пошук відповіді на непросте запитання: чи може людина змінитися? Чи існує «сіра зона» між добром і злом? Як бути, коли виходу начебто немає? Шмітт, як завжди, вправно жонглює словами і сенсами та вражає читачів бездоганною майстерністю створювати короткі формою прози.
Сержіу Буарке Ді Оланда
Книжка «Коріння Бразилії» видатного бразильського історика і соціолога ХХ ст. Сержіу Буарке ді Оланди (190220131982) фокусується на аналізі культурних впливів, які домінували від початку розбудови далекого континенту і формували протягом кількох сторіч нову спільноту людей і нову ідентичність з португальців, іспанців, інших європейських колоністів, азіатів, корінних американців та африканців. Дослідження дає можливість зрозуміти, чому і яким чином розквітала й змінювалась європейська культура у великій тропічній країні, де ті традиції були зовсім чужими, а також характер і наслідки такого розвитку. Книжка сповнена диханням природи, присмаком історії та відтінками живої країни й долі її мешканців. Українською перекладена вперше. Розрахована на широке коло читачів. В оформленні обкладинки використано картину Романа Жука «Парсунний портрет» (2008) з люб2019язного дозволу автора. Роман Жук 2013 один з засновників українського сучасного мистецтва Нової хвилі. Належить до Львівської школи живопису. Член НСХУ (1987). Роботи Р. Жука знаходяться в колекціях таких музеїв, як Львівська Галерея Мистецтв, Сумський художній музей, Національний художній музей України (Київ), Музей сучасного образотворчого мистецтва України (Київ) та ін. Активний учасник міжнародних художніх виставок 2008201320014 рр. Живе та працює в Амстердамі та Львові.
Кім Джійон, 1982 року народження
Чо Намджу
Кім Джійон 2014 типове ім2019я для цілого покоління корейських жінок. Їх від народження супроводжує одна велика вада: вони народилися дівчатками 2014 у суспільстві, де жінка просить вибачення навіть у жінки 2014 за те, що народила дівчинку. Життя героїні роману, Кім Джійон, таке ж типове, як і її ім2019я 2014 з дитинства все найкраще діставалося її брату, у школі 2014 хлопцям, а на роботі 2014 колегам-чоловікам. Джійон ніколи не вбачала у такому порядку речей чогось неправильного чи неприродного. Та буденний плин буднів сім2019ї Кім Джійон переривається, коли вона починає говорити й чинити дивно, лякаючи рідних. Що це? Невдалий жарт? Протест проти остогидлих суспільних норм? Чи за цим криється щось серйозніше? Роман про нелегке життя жінки у консервативному патріархальному суспільстві, попри те, що Південна Корея аж ніяк не надається до визначення країни, відсталої в культурному й економічному розвитку. Відверта й розпачлива історія «другої статі», у якій сотні тисяч жінок по всьому світу впізнають себе.
Леся Українка. Драма усвідомлення Тіні
Євгенія Кононенко
Її життя і творчість для більшості українців досі terra incognita, як і драматургія канонічної Лесі Українки, що співмірна із шедеврами Шекспіра. Пошук «нової» етики та крах «старої» 2014 наскрізна тема драматургії Лесі Українки. Євгенія Кононенко не лише досліджує її драматургію крізь призму юнгіанського психоаналізу, але допомагає розгледіти реальну жінку Ларису Косач. Те надчуттєве осмислення світу, що відбувалося на максимумі творчих, інтелектуальних та емоційних зусиль, бо її життя стало блискучим творчим актом: вона жива і буде вічно жити. Зрештою, перед вічністю поет звітує своїми текстами, а не вчинками в реальному житті, встановити які буває іноді неможливо. Дослідження про творчість письменника має шанс стати чимось більшим, а не просто книгою про творчість письменника, якщо досліджується творчість справді видатного письменника і якщо для того застосовано апарат видатного аналітика. Юнгіанський метод у сфері культурології і літературознавства працює так само точно й тонко, як і в аналітичній психології. Для широкого кола читачів.
Василь Сторчак
Це роман 2014 прощання, зворотний відлік до точки неповернення. Нас усе ще об2019єднує те, що було до 24 лютого. Попри те, що прощання з тим світом неминуче. Це роман-маніфест героїв проти ідеологічності як такої, проти нав2019язливості будь-якої ідеології суспільству і кожному зокрема. Дійсність оголює справжні цінності і знімає маски. Автор зображує суперечливі почуття і вчинки героїв, один з яких має межовий розлад особистості, і закрадаються сумніви, наскільки адекватно тепер можемо говорити і, тим паче, писати про війну. Про втрачене назавжди, вже без жодних ілюзій. Але це світ, який варто було б запам2019ятати, двері в той світ зачинилися назавжди. Свою історію стримано пише ексвійськовий і психолог, і хай нема в його словах надлюдського саспенсу війни, та проникливо виписана повсякденна реальність, будні життя киян перед вторгненням зла. Більшість людей за повсякденністю не бачать цінності власного життя, кожного прожитого дня і світу навколо, історії вулиці, дому. А в цій круговерті вирує таке безмежне життя, що жодна війна не спроможна його спинити. І життєствердність почуттів відгукується в уяві: зима тривоги нашої не може тривати вічно.
Пєр Самсон
Монреаль середини тридцятих років минулого століття. Криза. Велике безробіття, насамперед у середовищі іммігрантів. Людей викидають із квартир за несплату комірного. Мамонт чинить спротив такому виселенню і гине від кулі поліцейського біля своїх речей, які вже винесли на вулицю. Сумна доля Мамонта 2014 Микити Зінчука, безробітного українця, який приїхав на чужину шукати кращої долі, 2014 стала темою важливого соціально-історичного роману П2019єра Самсона. «Мамонт» 2014 це подорож у часі, ідеальне поєднання вигадки й реальних фактів, розповідь про справжніх людей, наділених палкими почуттями, готових до боротьби з викликами свого часу. Це історія, яка занурює нас у тодішній космополітичний Монреаль, з його депресією, злиднями, напруженістю між релігіями та культурами й активними комуністичними рухами. П2019єр Самсон присвятив свою історію «людям, які чинять опір». Це історія про нас. Українців. У цій справжній соціальній фресці П2019єр Самсон прискіпливо реконструює Монреаль 1930-х років, період корупції, жорстокості поліції, негараздів, дискримінації та соціальної напруженості. Les libraires