Wydawca: X0412-x0438-x0434-x0430-x0432-x043d-x0438-x0446-x0442-x0432-x043e-x00ab-x041a-x0440-x043e-x043a-x00bb
Ян Польковський
Книжка «Голоси» 2014 виняткове явище не лише в історії польської літератури, але й світової. Це окремий, самостійний поетичний голос, якому нема відповідника, адже як і кожне літературне явище, він не виростає на порожньому місці. Існують певні літературні збіжності, хоча водночас вони підкреслюють суттєві відмінності, що ламають канон чинної традиції. [..] «Голоси» належать до найкращих поетичних творів, написаних польською мовою, а їхня літературна сила бере початок не стільки в переживанні національної історії, скільки в потужній солідарності з родинами загиблих. Цей останній факт 2014 неймовірно важливий, оскільки виходить поза межі Польщі і поза 1970-й рік, який для мільярдів мешканців нашої планети не є знаковою датою. Немає причин думати, що хтось в Азії, Південній Америці чи навіть Європі знав і переживав вбивства в якомусь невідомому місті на березі холодного моря. Але злочинні уряди 2014 повсюди, а досвід зла 2014 знаний усім, як і загальнолюдським є оплакування вбитих. Біль утрати 2014 наша спільна справа на кожній географічній довготі чи широті. Оголене страждання, позбавлене історичних і географічних подробиць, зрозуміле всім. Нехай досвід відсутності найближчих, силою таланту втілений у художньому слові, несе катарсис, оте естетичне задоволення високою поезією, адже таким був задум автора. Юзеф Марія Рушар * Ян Польковський 2014 поет, прозаїк, публіцист і громадський діяч. Народився 10 січня 1953 року у місті Берутув (Нижньосілезьке воєводство), виріс у Новій Гуті. У 1972 2013 1978 роках навчався на факультеті польської філології Ягеллонського університету. Брав активну участь в роботі краківського студентського комітету «Солідарності». Видання: «Це не поезія» (To nie jest poezja), Niezależna Oficyna Wydawnicza NOWA, Warszawa 1980 «Дихай глибоко» (Oddychaj głęboko), ABC, Kraków 1981 «Вогонь. Із записів 1982-1983 рр.» (Ogień. Z notatek 1982-1983), Półka Poetów, Kraków 1983 «Дерева. Вірші 1983-1987 рр.» (Drzewa. Wiersze 1983-1987), Oficyna Literacka, Kraków 1987 «Елеґії з Тиманівських гір. 1988-1989 рр.» (Elegie z Tymowskich Gór, 1988-1989), Wydawnictwo Literackie, Kraków 2008 «Cantus» (Cantus), Wydawnictwo a5, Kraków 2009 «Тінь» (Cień), Znak, Kraków 2010 «Голоси» (Głosy), Biblioteka Toposu, Sopot 2012 «Сліди крові. Випадки Генрика Гарсиновича» (Ślady krwi. Przypadki Henryka Harsynowicza), Wydawnictwo M, Kraków 2013 «Польська моя любов» (Polska moja miłość), Wydawnictwo Pro Patria, Warszawa 2014 «Гірка година» (Gorzka godzinа), Wydawnictwo Sic!, Warszawa 2015 «Похід духів» (Pochód duchów), Biblioteka Toposu, Sopot 2018 «Розмови з Ружевичем» (Rozmowy z Różewiczem), PWM, Kraków 2018 «Портьє та інші оповідання» (Portier i inne opowiadania), TOPOS & Instytut Literatury, Sopot-Kraków, 2019 «Ризик бути поляком, із Яном Польковським розмовляє Пйотр Лєґутко» (Ryzyko bycia Polakiem, z Janem Polkowskim rozmawia Piotr Legutko), Instytut Literatury, Kraków 2019 «Пандемія та інші кари» (Pandemia i inne plagi), Volumen & Instytut Literatury, Warszawa-Kraków 2020 «Батькова ложка» (Łyżka ojca), Wydawnictwo Sic!, Warszawa 2021
Адам Міцкевич
Поява перекладу драматичної поеми Адама Міцкевича «Дзяди» є гарною і важливою подією. І тому, що вона вперше виходить повністю під однією обкладинкою, і тому, що поєднує покоління й часи, народи й ідеї, країни й території, творчі помисли та насущні життєві проблеми, проходить крізь віки й охоплює величезний простір індивідуальної й колективної історії та свідомості, особистої долі й суспільної ролі сильної, незламної особистості, зокрема митця. Масштабами порушених у ній естетичних, художніх, філософських, історичних проблем, широкою тематикою й зверненням до фольклору, у якому просто й не завуальовано виражене народне розуміння добра, справедливості й цінності людського життя, увагою до національних питань, складною циклічною структурою та позначеними актуальними в часи Міцкевича проблемами поема сягає далеко за межі національної літератури, звертається до європейського досвіду багатьох народів, що в ХІХ столітті відповідали на тогочасну історично-політичну ситуацію й на розуміння людини та її призначення. Це один із найвидатніших творів польської літератури першої половини ХІХ століття.
Зворотний шлях. Українська трилогія (3)
Юзеф Лободовський
Фінальна частина "Української трилогії" Юзефа Лободовського завершує історію героїв та ставить важливі питання перед читачами, котрі не можуть бути вирішені тут і зараз. Широка етнічна й історична картина української Кубані в трилогії стала не лише метафорою трагічних перетворень, але й символом прагнень й великої людської волі.
Звірі подивляться замість тебе. Збірка квір-п2019єс
Олесь Барліг
Олесь Барліг 2013 поет, прозаїк, драматург. Голова запорізького літературного клубу «99». Автор поетичної збірки «Насолода уявної смерті» (2012). Співупорядник і один з авторів квір-антології «120 сторінок Содому» (2009) та збірки сучасної придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків» (2011). Увійшов до антології європейської гей-поезії «Moral bi spet priti» (2009, Словенія). Лауреат конкурсу «Драма.UA-2012» із п2019єсою «Дерева спізнюються на автобус», що досліджує тему кон2019юнктури навколо трагедії Голодомору. У 2015 році взяв участь у фестивалі «Тиждень актуальної п2019єси» із напівдокументальним твором «Уроборос у Східному експресі», присвяченим найрезонанснішим проявам гомофобії в Україні (публічне читання драми відбулося в межах Фестивалю рівності у Запоріжжі в 2016 році). Юрій Ганошенко: Загалом, завершуючи цю коротеньку розмову з приводу представленої збірки, треба сказати, що всі твори, вміщені до неї, дуже сучасні, вони лише на перший погляд можуть видатися традиційними драмами. У них немає розставляння усіх крапок над «і», вони герметичні та приємно лакунарні, вони змушують нас заповнювати ці пустоти самотужки. А ще ці драматичні тексти дуже іронічні, часом майже непомітно, а часом аж до відкритої насмішки. І цій іронії підпорядковується буквально все, вона часто і є тією організовуючою силою для поєднання слабко поєднуваних міфологічних, побутових, соціальних, поліідентичних пластів художньої реальності. Іронія не оминає і власне квір-персонажів, адже сама приналежність до ЛГБТ не позбавляє людину автоматично усіх вад, не надягає німб святості, не звільняє від відповідальності за власні помилки: про це, до речі, напівдокументальна (для тих, хто впізнає персонажів) драма «Монстри виходять із хризантем». Тому Олесь благодушно дає нам самим обирати, хто є хто в цій вакханалії життя: недолугі поети, покинуті чоловіки, громадські діячі, янголи, химерні друзі, дружини-лесбійки, блогери, зірки гей-порно, престарілі артистки, гомофоби, колишні дружини, єдинороги, зрадливі подруги, непотрібні коханці, найкрасивіші чоловіки планети, потопельниці, прокляті шляхтичі, людиноподібні мавпи, відьми, кухарі, нервові підлітки, кремезні козаки і всі-всі-всі, кого автор випестив і вмістив сюди усіх разом, оповитих прохолодним уроборосом його оригінального парадоксального творчого мислення. 306 с. Книжка вперше вийшла друком 2017 року
Ян Польковський
Ян Польковський (нар. 1953) 2014 поет, видавець та редактор періодики та підпільного видавництва книг у Польській Народній Республіці, у вільній Польщі 2014 видавець та редактор часопису «Czas krakowski». Народився у Бєрутові, із двох років мешкав у Новій Гуті. У 1972 році він вступив на полоністику до Яґеллонського університету. Батько двох синів і двох дочок, дідусь п2019яти онуків. У 2016 році Президент Республіки Польща Анджей Дуда нагородив Яна Польковського офіцерським хрестом Ордена Полонії Реститути та Хрестом Свободи та Солідарності за заслуги перед польською культурою, а міністр культури та національної спадщини нагородив його золотою медаллю Gloria Artis (2018).
Колючки Ґрюневальда: Не лише про екфразис
Катажина Шевчик-Хааке
2026це добірка окремих досліджень і розвідок, а водночас однорідний текст, який добре продуманий, з багатьма подробицями, змістовний та уважний до деталей. Дуже конкретний, проте спрямований на осягнення неочевидного досвіду екфразису. Авторка дуже добре прочитує вірші. Дослідницький інструментарій багатий і продуманий. Кожне твердження має пояснення, обізнаність про предмет мови супроводжує читацький захват. Дослідницю цікавить вірш, як він є, річ сама в собі, незалежне буття, чарівний твір мови. Переконаний, що перед нами 2013 помітне досягнення дослідниці. Але, передовсім, це чудова книжка. проф. Маріан Кісєль * Проф. Катажина Шевчик-Хааке 2013 науковий працівник Інституту європейської культури Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Авторка багатьох наукових книжок, серед який дослідження поетичного доробку Еміля Зеґадловича, компаративістичне зіставлення творчості Юзефа Віттліна та Пер Лаґерквіста. Авторка займається проблемами порівняння польської та шведської літератур, що вилилося у видання збірників наукових праць «Форми сучасності. Порівняльні дослідження польської та шведської літератур». Багато статей присвятила літературі польського модернізму та проблемам літературної та інтермедіяльної компаративістики.
Конрад Янчура
Двоє хлопців з маленького села біля Любачова нещодавно стали контрабандистами. У багажнику синього пассата вони перевозять через український кордон сигарети «Прима», горілку «Хлібний дар», цукерки, халву та кетчуп. Сенсей, локальний ватажок цього бізнесу, намагається «підняти» своїх підопічних на вищий рівень. У грі з2019являється таємничий вантаж для Едо з Пшемишля2026 «Контрабандисти» 2013 це не тільки трилер про провінційну мафію. Це також загальна картина підкарпатської провінції, де панує анархія і ксенофобія. Після прочитання перших п2019яти сторінок тексту, мені одночасно хотілося плакати і блювати, з усвідомленням того, що я ненавиджу Польщу і більше не хочу тут жити. Якщо автору йшлося саме про такий ефект, то йому це вдалося. Кая Путо, журналістка, редакторка та перекладачка * «Контрабандисти» Янчури 2013 це книжка про Підкарпаття, якої не було до цього. І хто його знає, чи раніше взагалі було таке Підкарпаття. Вічне пограниччя перетворилося на кордон, за яким живуть демони. Ними дуже легко лякати, на них легко спихати те, що сам пропускаєш попри вуха. Янчура пише просто, прямо і сильно. І переконливо. Читається все швидко, шкода, що не довго. Зємовіт Щерек, письменник і журналіст * Конрад Янчура працював копірайтером, журналістом, літературним критиком і контрабандистом. На разі працює в ІТ. Мешкав у Бухаресті, Кракові та Любачові. «Контрабандисти» 2013 це дебютна прозова книжка Конрада Янчури. * Юрій Матевощук 2013 поет, перекладач, організатор Мистецького фестивалю «Ї», координатор подій в книгарні «Є» в Тернополі, директор «Культурного центру Івана Марчука» в Ланівцях. Автор чотирьох поетичних книг. Автор перекладу книг Корнеля Філіповича «Провінційний роман» та Пйотра Черського «Отець відходить». Лауреат премії ім. С. Будного. Член НСПУ.
Кругле око погоди та інші вірші
Януш Шубер
Януш Шубер оминув усі польські поетичні ґенерації, пишучи в стіл, хоча за віком належав до Нової хвилі, проте розпочинав разом з поколінням БруЛіону. Але ні перші, ані другі не стали для нього середовищем, бо дебютував у 1990-ті роки в сорокасемирічнму віці. У Шубера був унікальний дар візуалізації переживань, оповідей історій, поєднання історичної і родинної пам2019яті, алхімічного дошукування поетичної субстанції слів. Його вірші пахли хвоєю навколишніх лісів й одночасно були підсвічені інтелектом, почерпнутими з книжок і власних роздумів, у них уживалися дитяча наївність і філософський підтекст. Його поетична мова увібрала класичну добротність і сучасну марнотравність, різьблену бароковість і глибину вислову, іронію щодо писання та віру в призначення літератури, сумніви і виклики, що супроводжують людське життя. Його вірш не втрачав поліфонійного звучання, навіть тоді, коли це було про дощ, що протікає крізь дірявий дах старого сяноцького будинку, а хтось там, на піддашші, чалапає і підставляє слоїки. Василь Махно * Януш Шубер (1947-2020) 2013 польський поет, есеїст, народився в Сяноку. Мала батьківщина поета відіграла важливу роль у його творчості. Прикінці 1960-х років під час навчання у Варшавському університеті поет захворів, і решту свого життя від пересувався лише на інвалідному візку. Попри те, що поет активно творив усе своє життя, його перші книжки побачили світ лише в 1995 році. Його талант високо оцінили провідні польські поети: Збіґнєв Герберт, Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Ришард Криницький, Юлія Хартвіґ. Януш Шубер 2013 один із навідоміших поетів сучасної Польщі, автор понад тридцяти книжок, лавреат багатьох польських премій. Його вірші перекладені багатьма мовами світу. 1 листопада 2020 року, у день Всіх Святих, Януш Шубер помер, не доживши кілька тижнів до виходу цієї книжки польською мовою.