Literaturoznawstwo
За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини
Віра Агеєва
Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритетів. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляючи натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша. Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ2019яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичности, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність. У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам2019яти.
Звірі подивляться замість тебе. Збірка квір-п2019єс
Олесь Барліг
Олесь Барліг 2013 поет, прозаїк, драматург. Голова запорізького літературного клубу «99». Автор поетичної збірки «Насолода уявної смерті» (2012). Співупорядник і один з авторів квір-антології «120 сторінок Содому» (2009) та збірки сучасної придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків» (2011). Увійшов до антології європейської гей-поезії «Moral bi spet priti» (2009, Словенія). Лауреат конкурсу «Драма.UA-2012» із п2019єсою «Дерева спізнюються на автобус», що досліджує тему кон2019юнктури навколо трагедії Голодомору. У 2015 році взяв участь у фестивалі «Тиждень актуальної п2019єси» із напівдокументальним твором «Уроборос у Східному експресі», присвяченим найрезонанснішим проявам гомофобії в Україні (публічне читання драми відбулося в межах Фестивалю рівності у Запоріжжі в 2016 році). Юрій Ганошенко: Загалом, завершуючи цю коротеньку розмову з приводу представленої збірки, треба сказати, що всі твори, вміщені до неї, дуже сучасні, вони лише на перший погляд можуть видатися традиційними драмами. У них немає розставляння усіх крапок над «і», вони герметичні та приємно лакунарні, вони змушують нас заповнювати ці пустоти самотужки. А ще ці драматичні тексти дуже іронічні, часом майже непомітно, а часом аж до відкритої насмішки. І цій іронії підпорядковується буквально все, вона часто і є тією організовуючою силою для поєднання слабко поєднуваних міфологічних, побутових, соціальних, поліідентичних пластів художньої реальності. Іронія не оминає і власне квір-персонажів, адже сама приналежність до ЛГБТ не позбавляє людину автоматично усіх вад, не надягає німб святості, не звільняє від відповідальності за власні помилки: про це, до речі, напівдокументальна (для тих, хто впізнає персонажів) драма «Монстри виходять із хризантем». Тому Олесь благодушно дає нам самим обирати, хто є хто в цій вакханалії життя: недолугі поети, покинуті чоловіки, громадські діячі, янголи, химерні друзі, дружини-лесбійки, блогери, зірки гей-порно, престарілі артистки, гомофоби, колишні дружини, єдинороги, зрадливі подруги, непотрібні коханці, найкрасивіші чоловіки планети, потопельниці, прокляті шляхтичі, людиноподібні мавпи, відьми, кухарі, нервові підлітки, кремезні козаки і всі-всі-всі, кого автор випестив і вмістив сюди усіх разом, оповитих прохолодним уроборосом його оригінального парадоксального творчого мислення. 306 с. Книжка вперше вийшла друком 2017 року
Ян Польковський
Ян Польковський (нар. 1953) 2014 поет, видавець та редактор періодики та підпільного видавництва книг у Польській Народній Республіці, у вільній Польщі 2014 видавець та редактор часопису «Czas krakowski». Народився у Бєрутові, із двох років мешкав у Новій Гуті. У 1972 році він вступив на полоністику до Яґеллонського університету. Батько двох синів і двох дочок, дідусь п2019яти онуків. У 2016 році Президент Республіки Польща Анджей Дуда нагородив Яна Польковського офіцерським хрестом Ордена Полонії Реститути та Хрестом Свободи та Солідарності за заслуги перед польською культурою, а міністр культури та національної спадщини нагородив його золотою медаллю Gloria Artis (2018).
Костянтин Дорошенко
Збірка есеїв, в яких досліджуються культурні процеси України доби Незалежності, їх суголосність поступу цивілізованого світу. Це панорама українських проєктів за кордоном, колаборацій з іноземними колегами, внеску наших митців у міжнародні дискусії, нових підходів, які народжуються в Україні. Назва обігрує термін 201cкогнітивна деокупація201d як подолання російського імперіалізму. Він століттями закладав міни як у нашу свідомість, так і у сприйняття України у світі. Книга працює на дезактивацію цих стереотипів. Це бачення критика, що знаходиться на україноцентричних позиціях, розділяє універсальні цінності, протистоїть комплексу меншовартості у вітчизняному дискурсі. Аналіз культурної складової формування української державності та суверенітету, внеску України в загальний деколонізаційний діалог. Книга має два розділи. Перший, 201cУкраїна як метод201d, присвячений дискусіям та проєктам, в яких проявляється українська культурна суб2019єктність. Цей процес відкриває нові підходи до емансипації поневолених народів, дезавуює колоніальні ієрархії, розкриває нанесені російським імперіалізмом травми. Другий, 201cУкраїна на Плато людства201d, висвітлює українські мистецькі явища у контексті світових. Важливою складовою є огляди Венеційської бієнале, яку автор досліджує з 2001 року. Аналіз подій чергується з текстами про дієвців різних генерацій. Це сприяє розумінню генези українського суспільства, яке знаходиться на фронтирі оборони глобальної демократії.
Колючки Ґрюневальда: Не лише про екфразис
Катажина Шевчик-Хааке
2026це добірка окремих досліджень і розвідок, а водночас однорідний текст, який добре продуманий, з багатьма подробицями, змістовний та уважний до деталей. Дуже конкретний, проте спрямований на осягнення неочевидного досвіду екфразису. Авторка дуже добре прочитує вірші. Дослідницький інструментарій багатий і продуманий. Кожне твердження має пояснення, обізнаність про предмет мови супроводжує читацький захват. Дослідницю цікавить вірш, як він є, річ сама в собі, незалежне буття, чарівний твір мови. Переконаний, що перед нами 2013 помітне досягнення дослідниці. Але, передовсім, це чудова книжка. проф. Маріан Кісєль * Проф. Катажина Шевчик-Хааке 2013 науковий працівник Інституту європейської культури Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Авторка багатьох наукових книжок, серед який дослідження поетичного доробку Еміля Зеґадловича, компаративістичне зіставлення творчості Юзефа Віттліна та Пер Лаґерквіста. Авторка займається проблемами порівняння польської та шведської літератур, що вилилося у видання збірників наукових праць «Форми сучасності. Порівняльні дослідження польської та шведської літератур». Багато статей присвятила літературі польського модернізму та проблемам літературної та інтермедіяльної компаративістики.
Леся Українка. Драма усвідомлення Тіні
Євгенія Кононенко
Її життя і творчість для більшості українців досі terra incognita, як і драматургія канонічної Лесі Українки, що співмірна із шедеврами Шекспіра. Пошук «нової» етики та крах «старої» 2014 наскрізна тема драматургії Лесі Українки. Євгенія Кононенко не лише досліджує її драматургію крізь призму юнгіанського психоаналізу, але допомагає розгледіти реальну жінку Ларису Косач. Те надчуттєве осмислення світу, що відбувалося на максимумі творчих, інтелектуальних та емоційних зусиль, бо її життя стало блискучим творчим актом: вона жива і буде вічно жити. Зрештою, перед вічністю поет звітує своїми текстами, а не вчинками в реальному житті, встановити які буває іноді неможливо. Дослідження про творчість письменника має шанс стати чимось більшим, а не просто книгою про творчість письменника, якщо досліджується творчість справді видатного письменника і якщо для того застосовано апарат видатного аналітика. Юнгіанський метод у сфері культурології і літературознавства працює так само точно й тонко, як і в аналітичній психології. Для широкого кола читачів.
Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття
Віра Агеєва
Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев2019ятка. Нова книжка Віри Агеєвої 2014 це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.
Маріо Варґас Льйоса
Інтелектуальна автобіографія Нобелівського лауреата з літератури. Картографія мислителів-лібералів про розвиток ідеологій у ХХ сторіччі, з перспективи, яка з2019являється, «коли стаєш на плечі гігантів». Автор аналізує свою ідеологічну еволюцію й фундаментальні праці видатних науковців, які допомогли йому розвинути новий корпус ідей після великої ідеологічної травми 2014 розчарування в Кубинській революції (і поїздки в 60-х до СРСР, де побачив нужду і несправедливість), відтак 2014 відхід від ідей Сартра, який надихав письменника в юності. «Якщо у 60-ті, та й пізніше, ти хотів називати себе інтелектуалом, то не міг не бути марксистом, інакше тебе піддавали нищівній обструкції», 2014 і як вирок: «марксизм не ідеологія, це релігія для західних інтелектуалів». Трансформація світогляду Льйоси розмічена сімома великими мислителями, з якими веде відвертий діалог. Адам Сміт, Хосе Ортеґа-і-Ґассет, Фрідріх Гаєк, Карл Поппер, Реймон Арон, Ісая Берлін і Жан-Франсуа Ревель 2014 саме ці велетні показали йому традицію мислення, яка дає привілей індивідові перед племенем, нацією чи партією і яка обстоює свободу слова як фундаментальну цінність для здійснення демократії. Схожої літератури в світі дуже мало, причини і наслідки ідеологічних впливів на цивілізацію й людське мислення можна простежити лише відсторонено і з великої часової дистанції.