Proza
Валерян Підмогильний
У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер2019яна Підмогильного 2014 це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар2019єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України. Маргінал і чужинець Радченко протягом роману цілеспрямовано викшталтовує себе, здобуває освіту, прилучається до інтелектуальної та творчої еліти. Довколишній світ видається йому дедалі складнішим. Окрім іншого, роман «Місто», написаний у 1927 році, засвідчував неймовірно важливий здобуток національної революції: повернення урбаністичного простору під українську культурну юрисдикцію. Епоха принизливого самообмеження в рамках домашньовжиткової рустикальности зосталася позаду, Київ знову ставав осередком потужного мистецького ренесансу. Про серію «Неканонічний канон» Міркуючи про канон української літератури, в пам2019яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми 2014 Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший. Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів 2014 від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів. Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.
На захід від Бугу: щоденники з пограниччя
Юлія Буйських
Ця книжка 2014 своєрідний антропологічний репортаж. Вона укладе- на зі сторінок авторських польових етнографічних щоденників і подорожніх нотаток, зроблених під час мандрівки Польщею протягом 201522122018 років. Кожна частина книжки 2014 особиста історія зі щоденного життя людей на різних сторонах пограниччя: адміністративних, конфесійних, етнічних, уявних, фантомних тощо. Ці історії показують, що реальність щоденного життя в локальних спільнотах на периферії виявляється значно складнішою за офіційні візії національних історій у сусідніх державах. Голоси ж (не)звичайних людей, натяки, почуття, напівтони й мовчання, що складають тонку й вразливу тканину людського повсякдення, часто невидимі й незрозумілі. Ця книжка є спробою розповісти про цих людей та про виклики, з якими вони живуть щодня, і вона покликана навчити нас бути більш терпимими, більш відкритими до інакшості, до розмов про спільне неподолане минуле, до багатоголосся.
Оксана Кірян
Від авторки роману «Цвіте терен» та «І гойдалка злітає знову» Жіноче щастя оминуло сільську вчительку Тамару. Заміжня за чоловіком, який ніколи її не кохав, без дітей та надії на щастя. Зустріч із давньою університетською подругою Наталкою, успішною та яскравою, примушує замислитись над своїм життям: а чи правильний колись зробила вибір? Після сварки з чоловіком Тамара тікає до міста й оселяється в Наталки. Влаштовується домробітницею у старого чоловіка, Михайла Яковича. Одного дня прикрий випадок знайомить Тамару із сином пенсіонера. Холодний та владний, триматися б від нього подалі. До того ж звуть його Ігорем, як і колишнього чоловіка. Вони занадто різні, щоб бути разом, і водночас занадто самотні. І знову Тамара на роздоріжжі долі2026
Наталка Ліщинська
Два світи, реальний і віртуальний, у майбутньому живуть поряд у складних взаєминах. У старому реалі начеб усе гаразд, у новому теж розвиток і щастя мешканців, про яких дбає нібито ШІВ, могутній і чудовий штучний інтелект вірти. Однак усе не зовсім таке, навіть зовсім не таке, яким бачиться, ковзаючи поглядом поверхово. Куди все рухається, що за невблаганна сила загрожує людству двох світів?
Фран Літлвуд
Ніжний, кумедний і невибагливий роман «Надзвичайна Ґрейс Адамс» 2014 найзапекліший дебют 2023 року про жінку та історію, яку ви ніколи не забудете. Ґрейс Адамс жила, кохала, раділа. Та куди все поділося? Їй сорок п2019ять, і вона на межі. Її шлюб тріщить по швах, перспективна кар2019єра втрачена, і найболісніше 2014 донька-підліток заборонила навіть наближатися до себе. Сьогоднішній величезний затор стає для Ґрейс останньою краплею. Тож вона кидає автівку і просто йде. Через увесь Лондон Ґрейс прямує до доньки. У її шістнадцятий день народження жінка хоче сказати, що мама поруч, що, навіть упавши на саме дно, завжди можна піднятися. Ґрейс Адамс не сумнівається та крокує вперед, адже вона надзвичайна. Її чоловік і дочка колись так думали. Але, здається, забули. Час нагадати їм. І, що найголовніше, 2014 нагадати собі.
Наймичка. Безталанна. Сава Чалий
Іван Карпенко-Карий
До вiдомих творiв автора належать «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Безталанна», «Сава Чалий». Іван Карпенко-Карий 2013 український драматург, майстер соцiально-психологiчної та сатиричної драми.
Найпотаємніший спогад людський
Mohamed Mbougar Sarr
Поєднайте Борхеса і Шмітта, Альєнде і Мо Яня 2014 отримаєте Могамеда Мбуґара Сарра. Він так само непередбачуваний і стилістично строкатий, як і його головний герой 2014 Т. Ш. Еліман. «Найпотаємніший спогад людський» за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем 2014 від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу 2014 достоту «Аламут» Бартола, 2014 але залишається вкрай простим і гуманним. Видатний твір, справжня перлина, яка чарує, захоплює вашу уяву 2014 і ніколи вже не відпускає. Маріанн Пейот, «L2019Express» Вигадливість, сміливість і непримиренність мови перетворюють цю книжку, в якій ідеться про нагальну потребу жити й писати, на справжнє зізнання в любові до літератури. Летиція Фавро, «Lire» Цей роман постає як безмежний лабіринт 2014 однак лабіринт дуже людяний (генеалогічний, політичний, естетичний), у якому автор, хоч і не подає нам руки й не веде нас сам, усе ж ніколи нас не залишає на самоті. Каміль Лоранс, «LeMonde»
Наследница. Служанка арендатора
Евгения Марлитт
Красавица Фелисити 2014 плод греха. В доме купца Гельвига, куда ее отдал на воспитание отец, бродячий актер, ее унижают и оскорбляют. У девочки отняли даже имя. Опекун не знал, что несчастная сиротка 2014 наследница знатного дворянского рода2026 («Наследница») Маркус неожиданно получает в наследство большое поместье. Но ему до него мало интереса. Однажды, когда Маркус все-таки приезжает взглянуть на свои владения, он встречается с молодой девушкой Агнессой, служанкой арендатора. И покой навсегда покидает его сердце. Когда-то Маркус сказал, что даже самая прекрасная гувернантка не прельстит его. Но он все чаще думает об Агнессе и ищет встречи с той, в которую не должен был влюбиться2026 («Служанка арендатора»)