Wtorki z Morriem

Mitch Albom

Książka, która pozwoli ci lepiej poznać samego siebie i na nowo odkryć świat Wielu spotkało w swoim życiu kogoś, kto stał się dla nich mądrym i cierpliwym nauczycielem, zawsze służącym radą i pomagającym stawiać pierwsze kroki w dorosłym życiu. Dla Mitcha Alboma taką osobą był Morrie Schwartz, profesor socjologii, który go kiedyś uczył. Po dwudziestu latach spotykają się ponownie w bardzo trudnym dla autora okresie. Jego dawny mistrz jest nieuleczalnie chory, mimo to widują się jak kiedyś co wtorek, a ich rozmowy stają się dla Mitcha bezcenną lekcją życia. Wtorki z Morriem to pierwszy bestseller Mitcha Alboma, który przyniósł pisarzowi popularność na całym świecie. Jest to piękna relacja ze spotkań mistrza z uczniem, którą Albom dzieli się z czytelnikami.

Wygadane o Wschodzie

Piotr Brysacz, Małgorzata Szejnert, Ilona Wiśniewska, Marcin Meller, ...

Co łączy Małgorzatę Szejnert z Marcinem Mellerem, Annę Dziewit-Meller z Mateuszem Marczewskim, a Ilonę Wiśniewską z Wojciechem Jagielskim? Miejsce, w którym byli ostatnio, czyli Buda Ruska nad Czarną Hańczą, na Suwalszczyźnie, gdzie od kilku lat odbywa się festiwal literacki Patrząc na Wschód. Zamieszczone w tej książce rozmowy, to pokłosie spotkań autorskich z wyżej wymienionymi, jakie miały miejsce w ramach festiwalu. A ponieważ miejsce, w jakim odbywa się festiwal, czyli północno-wschodnia Polska, zobowiązuje, to nie mogło być inaczej i rozmowy te dotyczą głównie Wschodu i Północy: Rosji, Kaukazu, Gruzji, Białorusi, Spitsbergenu i paru innych, nie mniej ciekawych miejsc na świecie. Czy jest coś, co łączy Afrykę i Kaukaz, Australię z Białorusią, a Aborygenów z Białorusinami? Na te pytania także znaleźć można odpowiedź w tej książce... Niespieszne rozmowy ze znakomitymi reporterami, to okazja, by poznać ich sposób patrzenia na świat, reporterski warsztat i by poznać powody, dla których wydeptują właśnie te, a nie inne reporterskie ścieżki...

Wykradziona z zakonu. Opowieść prawdziwa

Jolanta Kupiec

Anna i Mirek mieli jasno sprecyzowane cele i robili wszystko, by je zrealizować. Ona była zakonnicą, a on pełnił służbę wojskową. Przypadkowe zdarzenia sprawiły, że ich ścieżki nieoczekiwanie się skrzyżowały. Podczas wykonywania codziennych obowiązków zrodziło się między nimi uczucie tak silne, że przełamało wszelkie społeczne bariery. Wykradziona z zakonu to romantyczna historia przedstawiona w formie wypowiedzi dwójki zakochanych w sobie ludzi, którzy musieli stawić czoła wielu przeciwnościom, żeby móc być razem. Czy poświęcenie w imię miłości może zakończyć się happy endem, jeśli uwierzymy w to wyjątkowo mocno? Książka wydana przez Wydawnictwo Nie powiem, Hm... zajmuje się dystrybucją.

Wywieziona

Alicja Lasoń-Długosz

Książka powstała na podstawie relacji Pani Leokadii Zwolińskiej, wywiezionej na Syberię w 1941 roku. Bohaterka wraz z rodziną spędziła pięć lat w tajdze syberyjskiej, w okolicy miejscowości Barnauł. Doskonała pamięć pozwoliła odtworzyć po niemal 80 latach niektóre zdarzenia z tamtego okresu. Jej wspomnienia zostały spisane w listopadzie i grudniu 2021 roku, by nie uległy zapomnieniu. Leokadia Zwolińska jest członkiem Związku Kombatantów RP i Byłych Więźniów Politycznych oraz Związku Sybiraków. Żywa lekcja historii, obecna w tej książce, zainteresuje z pewnością tych, którzy poszukują prawdy.

Воєнні спогади. 22 вересня 1939 2014 5 квітня 1945

Кароліна Лянцкоронська

Цю книжку, написану 1945 року, впродовж десятиліть європейські видавці відкидали 2013 то як надто антиросійську, то як надто антинімецьку. Сьогодні спогади відомої польської діячки, науковиці, львів2019янки Кароліни Лянцкоронської (189820132002) про події Другої світової війни звучать особливо гостро і суголосно з воєнним досвідом українців у ХХІ столітті. Кароліна Лянцкоронська описала те, що бачила на власні очі й учасницею чого їй довелося стати: прихід перших совітів до Львова 1939 року, допити НКВС, утечу до окупованого німцями Кракова, діяльність у польському русі опору, перебування у станиславівській в2019язниці та конфронтацію з начальником станиславівського гестапо Крюґером, вирок смерті, ув2019язнення у львівській та берлінських в2019язницях, понад два страшні роки в Равенсбрюку. Але передусім ці спогади 2013 про людяність у нелюдських обставинах, про внутрішню силу й гідність і про те, що війна 2013 це не тільки про смерть, а й про шалену любов до життя.

Жизнь для эвритмии. Автобиография с дополнениями Бригитты Шрекенбах

Тетяна Кисельова

У книжці представлена біографія одного з перших майстрів нового мистецтва руху 2014 евритмії, 2014 що зародилося у Середній Європі на початку ХХ століття на ґрунті духовної науки, відомої як антропософія. Життя Тетяни Кисельової являє собою дивний шлях людини з передреволюційної Росії, де вирують народні заворушення і йде марний пошук соціального і духовного зцілення. Шлях цієї людини проходить крізь шукання істинного духовного змісту, який би міг допомогти країні і її людям, і приводить до знаходження його в особі духовної науки і нового мистецтва. Це доля емігранта, який, проте, не загубив себе в тузі за Батьківщиною, але знайшов таки джерело для її духовного зцілення і віддав все своє життя його розвитку.

Жизнь как детская рубашка2026

Мальвіна Швідлер

Період 2014 майже сто років. Сучасники 2014 Ольга Кніппер-Чехова, Марія Миронова, Олександр Менакер, Рина Зелена, Тамара Ханум, Євген Вучетич, Костянтин Хохлов, Михайло Романов, Марія Стрелкова, Клавдія Шульженко, Віктор Халатов, Олег Борисов, Давид Боровський, Михаїл Резнікович. Про себе, про них та про багатьох інших 2014 у стилі Малі Швідлер. Якщо ви не бачили цієї іскрометної актриси на сцені і не стикалися з нею в житті, то ця книга 2014 чудова можливість зазирнути у світ іронічної жінки і дізнатися, що відчуває одеська красуня, втрачаючи молодість, коханих, близьких, і що допомагає їй до кінця залишатися незрівнянно чарівливою 2014 залишатися собою.

Жінки душі моєї. Про нетерплячу любов, довге життя і добрих чаклунок

Ісабель Альєнде

Ісабель Альєнде народилася 1942 року в Перу. Раннє дитинство провела в Чилі, в отроцтві і юності жила у Болівії, у Лівані. Після військового перевороту в Чилі 1973 року експатріювалася у Венесуелу, а з 1987 року живе як емігрантка в Каліфорнії. Називає себе «вічною іноземкою». Розпочала свою літературну карєру в журналістиці у Чилі і Венесуелі. У 1982 році її епічний дебют «Дім духів» став одним з легендарних романів латиноамериканської літератури. За ним зявилося багато інших, і всі вони здобули міжнародний успіх. Її твори було перекладено сорока мовами і продано понад сімдесят мільйонів примірників: вона є найбільш читаною іспаномовною письменницею. Альєнде отримала понад шістдесят міжнародних нагород, серед них 2013 Національну літературну премію Чилі у 2010 році, датську Премію Ганса Крістіана Андерсена (2012) 2013 за трилогію «Спогади Орла і Ягуара», а 2014 року 2013 Президентську медаль Свободи, найвищу цивільну відзнаку США. 2018 року Ісабель Альєнде стала першою іспаномовною письменницею, нагородженою медаллю пошани National Book Award у Сполучених Штатах 2013 за значний внесок у красне письменство. «Дім духів», «Про кохання і морок», «Ева Луна», «Оповідки Еви Луни», «Нескінченний план», «Паула», «Афродіта», «Донька фортуни», «Портрет сепією», «Місто чудовиськ», «Моя вигадана країна», «Королівство Золотого дракона», «Зорро», «Ліс пігмеїв», «Інес душі моєї», «Сума днів», «Острів у глибині моря», «Щоденник Маї», «Гра у Ripper», «Японський коханець», «Там, за зимою», «Довгий пелюсток моря». Ісабель Альєнде поринає у спогади і пропонує нам зворушливу книжку про її ставлення до фемінізму і того факту, що вона є жінкою. «Кожен прожитий рік і кожна зморшка розповідають мою історію», 2013 велика чилійська письменниця запрошує нас супроводити її у хвилюючій мандрівці, в якій переглядає свою життєтворчість. Розповідає про дуже важливих у її житті жінок: рідних Панчіту, Паулу, літагента Кармен Бальсельс, за якими тужить; видатних письменниць, бунтарок у мистецтві, зокрема Вірджинію Вулф, Маргарет Етвуд та Ів Енслер; а ще безіменних жінок, які пережили насильство, однак, сповнені гідності і відваги, підводяться і йдуть уперед. Усіх тих, хто незмінно супроводжував її по життю та її надихають: жінки її душі. Вона міркує про рух #MeToo, про нещодавні соціальні заворушення в її рідній країні і про тривожну ситуацію, в якій усі ми живемо з приходом пандемії. І все це 2013 не втрачаючи тієї характерної для неї пристрасті до життя і наполягаючи, що попри вік завжди є час для любові. Хай та що, доросле життя треба проживати, відчувати і насолоджуватися ним на повну силу.