Це книжка про Івана Павла ІІ 2013 «Польського Папу Римського» 2013 міні-роман про так зване покоління «J.P. II». Образ польського суспільства у Кракові зіставлено з образом медіа 2013 всюдисущі телевізійні станції, Марші Мовчання, Матчі Спокою, Чорний Інтернет та багато інших колективних акцій. 1 квітня 2005 року (в переддень смерті Івана Павла ІІ) головний герой твору прибуває на стипендію до найбільш любленого міста усіх поляків і, ніби Одіссей, мандрує краківськими помешканнями і переповненими кнайпами, розмовляючи з представниками місцевої молодої інтеліґенції, а інколи молоддю з інших міст та країн, про Папу Римського, обговорюючи те, що давно відомо та порушуючи так звані «білі плями» 2013 теми, які не рекомендується обговорювати. Він стає учасником різноманітних подій та опісля критично портретує медійний візерунок суспільства, яке стає свідком того, як на екранах, моніторах, у слухавці на живо вмирає Отець.

*

Доля звела мене з Пйотром Черським на тій самій стипендії у Кракові, де він писав цей роман. Більше того, мав нагоду бути присутнім на, мабуть,перших публічних його читаннях 2013 досі стоять в голові образи перемикання телеканалів головним героєм, коли серед кадрів скорботи він раптом натикається на китайців, що, мов ні в чім не бувало, грають у пінґ-понґ. Пронизлива, глузлива, десь розпачлива, але чесна книжка, присвячена спробі зрозуміти себе, людей, смерть і межу між цими речима. Відтепер 2013 документ епохи. Любко Дереш

*

«Отець відходить» Пйотра Черського 2014 це щось середнє між потоком свідомості та белетризованим репортажем-рефлексією про гнітючу атмосферу, яка панувала в Польщі за кілька днів до та відразу після смерті Івана Павла ІІ. Читаючи, спершу захоплюєшся тим, як неймовірний сплеск релігійності об2019єднав поляків, а вже за мить розгублено кліпаєш, коли автор із безжалісною точністю зображує, наскільки короткочасним виявилося об2019єднання. Ще до того, як труну із Папою доправили до гроту в соборі святого Петра, обрáзи, спекулювання та сповнені ненависті суперечки повернулися. Ця книга про те, що ані сліпа віра у величне, ані пристрасні запевняння самих себе у власній доброті та моральності, не роблять нас хорошими. Анітрохи. Дуже рекомендую. Макс Кідрук