Wyobrażone życie

James Trefil, Michael Summers

Życie wyobrażone jest książką dla każdego, kto chce się dowiedzieć, jak realia naszego wszechświata mogą okazać się znacznie dziwniejsze niż fikcja. Autorzy piszą: Patrzymy na typowe egzoplanety i próbujemy dowiedzieć się, w jaki sposób podstawowe zasady rządzące rozwojem życia działałyby w środowisku każdego z nich. Pytamy, jak, gdzie i jakie rodzaje życia mogą się rozwinąć na tych światach, a następnie spekulujemy, w jaki sposób mogłaby tam powstać zaawansowana cywilizacja technologiczna. Wbrew pozorom dzieło Treffila i Summersa jest mniej spekulatywne niźli sami autorzy deklarują, a liczne tezy, koncepcje, hipotezy jakimi raczą nas w książce autorzy poparte są silnymi naukowymi podstawami. To książka wyjątkowa także dlatego, że w sposób niezwykle ciekawy wyjaśnia paradoks Fermiego, ale także…hipotezę Star Trek. Jedna z tych pozycji która „uczy bawiąc, i bawi ucząc” traktując jednak kosmiczną materię z należnym jej szacunkiem.   Trefil i Summers, odpowiednio fizyk i planetolog, z George Mason University, spędzają kilka pierwszych rozdziałów, zapewniając przegląd nauk o życiu poza Ziemią, od astronomii po biologię. Ale zabawa zaczyna się naprawdę, kiedy badają szereg hipotetycznych światów i ich zdolność do podtrzymywania życia.  - The Space Review

Астрономия. Материалы для преподавания в школе

Лізбет Бістербош

Автор описує вальдорфський досвід у викладанні астрономії в середній школі. Незважаючи на те, що предмет Астрономія не входить в програму державної середньої школи, запропонований підхід з акцентом на спостереження стане хорошою базою для подальшого вивчення наукового апарату астрономії в старших класах. Книга буде корисною не лише вчителям, а й широкому колу читачів як самовчитель у спостереженні за небесними явищами. У ній представлені цінні історичні відомості, а також зоряні карти, які можна використовувати як наочний матеріал у вивченні руху небесних світил людьми будь-якого віку.

Від руху зірок до руху думок. Рухливі вправи до епохи астрономії в 7 класі

Луїза Кельдер

Книжка досвідченого голландського педагога присвячена практичним аспектам викладання астрономії у 7 класі вальдорфської школи. Автор пропонує комплекс рухових вправ, що дають змогу учням через безпосереднє тілесне переживання та ігрову взаємодію оволодіти основними уявленнями про небесне склепіння, яке вони спостерігають, про видимий рух Сонця, Місяця і планет з геоцентричної точки зору, а також отримати уявлення про геліоцентричний підхід до вивчення астрономії. Для педагогів, студентів педагогічних спеціальностей, батьків, а також усіх, хто цікавиться астрономією.

Найкоротша історія часу

Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов

2022 Бестселер The New York Times 2022 Книга 21161 по фізиці 2022 Серія науково-популярних книг «Фундація» Стівена Гокінґа називають сучасним Енштейном за наукові праці з космології та теоретичної фізики. Професор Кембриджського університету й геніальний учений, він, як ніхто інший, багато зробив для популяризації сучасної науки. Разом з американським фізиком і математиком Леонардом Млодіновим створив «Найкоротшу історію часу», що вперше побачила світ 1988 року й чотири роки поспіль була в списку бестселерів лондонської The Sunday Times. За наступні 20 років книжка була видана 10 мільйонами примірників, перекладена 35 мовами, переписана в дусі нових відкриттів і ще сьогодні здобуває собі все нових і нових захоплених читачів. Людство зібрало силу-силенну знань про космос, за допомогою надшвидких комп2019ютерів і надпотужних телескопів побачило народження та смерть далеких зірок. Але коли народився сам Усесвіт? Яка природа часу та чи існував він до Великого вибуху? Чи можливий його зворотний біг і чи такі вже фантастичні мрії про подорожі в часі? Пояснити суть найскладніших наукових теорій зрозумілою мовою за допомогою єдиної формули 2014 задача, підвладна лише Стівенові Гокінґу. Та головне запитання він лишає відкритим2026

От движения звезд к движению мысли. Подвижные упражнения для эпохи астрономии в 7 классе

Луїза Кельдер

Книга досвідченого голландського педагога присвячена практичним аспектам викладання астрономії у 7-му класі вальдорфської школи. Автор пропонує комплекс рухових вправ, що дозволяють учням через безпосереднє тілесне переживання та ігрову взаємодію оволодіти основними уявленнями про небесне склепіння, яке вони спостерігають, про видимий рух Сонця, Місяця і планет з геоцентричної точки зору, а також отримати уявлення про геліоцентричний підхід до вивчення астрономії. Для педагогів, студентів педагогічних спеціальностей, батьків, а також усіх, хто цікавиться астрономією.

Тайны ритмов

Криста-Йоханна Буб-Яхенс, Вольфганг Хельд, Михаэла Глеклер

Ця збірка допоможе читачу по-новому подивитися на дещо вже відоме, ніби добре знайоме з повсякдення, але недостатньо пізнане у його терапевтичному значенні для людини. Чому тиждень має сім днів, а не десять чи вісім, які цілющі можливості дає нам місячний або річний ритм? Але чи повинна людина вертатися у минуле, в той стан, коли вона набагато сильніше була пов2019язана з усім, що відбувається у навколишній природі? Чи ж вона може зробити крок уперед і свідомо встановити новий зв2019язок з ритмами, коли відчує на собі їх цілющу силу?

Шкільний астрономічний словник

Іван Климишин, Володимир Тельнюк-Адамчук

Словник містить стисле пояснення суті найважливіших термінів і понять щодо астрономії та її галузей, які найчастіше використовуються у шкільних курсах астрономії і природознавства. Для вчителів природознавства й астрономії, учнів середніх шкіл, студентів ВНЗ.

Zasady obliczania kalendarza żydowskiego

Józef Kornel Witkowski

Kalendarz żydowski lub hebrajski kalendarz lunarny (obecnie solarno-lunarny), używany przez plemiona semickie od czasów przedhistorycznych. Ostateczną postać nadał mu w roku 359 Sanhedryn pod przewodnictwem Hillela II. Długość roku zwykłego może wynosić 354, 355 lub 356 dni. Długość roku przestępnego może wynosić 383, 384 lub 385 dni. Są to lata odpowiednio: ułomne, zwykłe i pełne. W roku ułomnym cheszwan ma jeden dzień mniej. W roku pełnym kislew ma jeden dzień więcej. W kalendarzu żydowskim rachuba lat zaczyna się od dnia stworzenia świata, które wg ustaleń żydowskich autorytetów religijnych nastąpiło 7 października 3761 p.n.e., stąd np. w roku 2014 trwa żydowski rok 5774/5775. Rok religijny rozpoczyna się z kolei wiosną 1 dnia miesiąca nisan (marzec/kwiecień). Rok hebrajski dzieli się na 12 miesięcy liczących 29 lub 30 dni, ponadto co trzy, rzadziej co dwa lata, dla zrównania cyklu solarnego z lunarnym dodawany jest dodatkowy, trzynasty miesiąc zwany adar bet, adar szeni (adar II) lub weadar mający 29 dni. Drugi adar dodawany jest w ramach 19-letniego okresu (cykl Metona), obejmującego następujące po sobie lata, a dodawany jest zawsze do 3, 6, 8, 11, 14, 17 i 19 roku tego okresu. Nazwy miesięcy wywodzą się z tradycji babilońskiej. Poszczególne miesiące rozpoczynają się od nowiu księżycowego (Rosz chodesz). (http://pl.wikipedia.org/wiki/Kalendarz_żydowski)