Тафі і Теґумай. Як написали найпершого листа

Ред2019ярд Кіплінґ

Одна зі знаменитих «Таких собі казок» Ред2019ярда Кіплінґа, найперша, у якій юні читачі знайомляться з чудовою печерною родиною 2013 Теґумаєм, Тешумай і їхньою донею Тафі. У казці нам належить разом із непосидючою Тафі написати найпершого у світі листа. Звісно, завдання це не з легких 2013 у книжці буде багато списів, непорозумінь і добірної багнюки, але врешті листа буде доставлено і прочитано. Як? Дізнаєтеся з книжки! Книжкою «Як написали найпершого листа» видавництво «Навчальна книга 2013 Богдан» не лише розпочинає видання казкової трилогії Кіплінґа про Теґумайське плем2019я, але й дарує читачам неповторні ілюстрації київського художника Володимира Штанка, які було високо відзначено навіть у Кіплінґівському товаристві Великобританії. Для молодшого шкільного віку.

Тероріум

Василь Кожелянко

Твори визнаного майстра жанру альтернативної історії Василя Кожелянка користуються у читача заслуженою популярністю. Проте навіть шанувальників Кожелянка «Тероріум» неабияк здивує: політична фантасмагорія з упізнаваними персонажами 2014 це нове слово й новий щабель для письменника. Захоплюючий сюжет, дотепні діалоги, пародія на Україну нинішню в проекції на невеселе майбутнє 2014 все це дозволяє стверджувати, що новий роман Василя Кожелянка 2014 найкраще з досі ним написаного...

Чому французи не гладшають

Андрій Альохін

Привіт, я Андрій Альохін. Я актор і письменник, який багато років жив на дві столиці: Київ на Париж. Тому в цій книжці я розповідаю лише про те, що бачив на власні очі, і про те, чого навчили мене звичайнісіньки французи та француженки, які у Франції готують і їдять. А ще люблять, працюють, сумують, святкують, виховують дітей, гулятьз собакою, ходять на базар- тобто просто собі живуть. Тож тут ви знайдете мої мініатюри про французів, спогади та інші дурниці, які зрештою і називаються життям. в Книзі також зібрані нескладні, посвякденні французькі рецепти, з якими впорався навіть я:)

Чужий

Василь Кожелянко

«Чужий» 2014 збірка кращих новел Василя Кожелянка у жанрі українська альтернативна історія. Це суміш іро­нії, гіркої правди та, попри усе, оптимізму. Про українських Воїнів і Каїнів, Президентів і винахідників машини часу 2014 коротко, страшно і... неймовірно смішно.

Шокова терапія

Гектор Гю Манро

Гектор Г2019ю Манро (187020131916) 2014 англійський письменник, журналіст і публіцист, один із основоположників літератури «чорного гумору». Свої короткі сатиричні оповідання 2014 гротескні, почасти абсурдні, іноді містичні 2014 він публікував під псевдонімом Сакі (мовою фарсі це слово означає «виночерпій»). Досконала фраза, злегка цинічна іронія в дусі Оскара Вайльда і сюжети, що нагадують сюжети оповідань О. Генрі, принесли письменникові величезну популярність. Перед читачем відкривається сповнена жорстокої іронії панорама Едвардіанської епохи 2014 періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досяла процвітання,2014 але за цим благополуччям уже бовванів привид загально європейської катастрофи.

Юмористические рассказы

Аркадий Аверченко

Где рассказы Аверченко 2014 там улыбки, хохот, веселье... Похождения любвеобильного Кораблева, встречающегося с таким количество пассий, что вынужден вести запись их привычек в особом блокноте; ловелас Петухов, ежедневно закатывающий сцены ревности своей жене; назойливый агент Цацкин, который пытается продать всем и каждому бесполезные товары, за что и получает пинки, 2014 в рассказах Аверченко все потрясающе жизненно, а их герои как будто списаны с наших знакомых. Казалось бы, столетие прошло 2014 а ничего не изменилось: Цацкины все так же продают, ловеласы ищут доверчивых барышень и по-прежнему путаются в заметках неугомонные Кораблевы. А мы все так же смеемся.

Я имею вам кое-что сказать. Еврейский и одесский юмор

грукова роботае

Ах, Одесса!.. Великий город, где родилось немало легенд, песен и шуток, а списком его знаменитых сыновей и дочерей можно выстелить всю Дерибасовскую, да еще и на Преображенскую останется. А знаменитый одесский юмор, ставший чуть ли не еще одним чудом света2026 Это и вовсе культурный феномен. Одесса пережила разные эпохи, но ее уникальная мудрая ирония, спрятанная где-то в уголках Молдаванки, Большой и Малой Арнаутской, всегда оставалась неизменной. И когда приезжий турист говорит коренному одесситу: «Мне так нравится одесский юмор!» 2014 он вполне может услышать в ответ: «Я вас умоляю! Разве ж это юмор? Весь юмор вывезли евреи во время эмиграции! Один смех остался2026»

Z czego się śmiano w średniowieczu?

Aleksandra Niedźwiedź

Średniowiecze wcale nie było tak ponurą epoką, jak nam się powszechnie wydaje. W kulturze i mentalności tamtych czasów było dużo miejsca na kpinę, parodię czy śmiech. Aleksandra Niedźwiedź odkrywa przed nami tajemnice... poczucia humoru w wiekach średnich.   Średniowiecze kojarzymy z ciemnymi wiekami – epoką fanatyzmu religijnego, biedy, zapaści intelektualnej i wszechogarniającej przemocy. Od dłuższego czasu historycy pokazują, że obraz ten jest fałszywy, a wieki średnie to okres pełen kontrastów i ważkich osiągnięć. Równolegle do żarliwości chrześcijańskiej występowało bowiem karnawałowe szaleństwo, a symbolem tych czasów może być zarówno okuty w blachy rycerza, jak i... błazen.   Świat średniowieczny widziany w krzywym zwierciadle zasiedlany jest przez różne postacie – wagantów, fantastyczne stworzenia, małpy udające rycerzy czy alchemików, grzesznych duchownych, karykaturalne diabły i przedstawienia z wielkich gotyckich katedr, które w żaden sposób nie pasują do powagi miejsc w których się znajdują...   „Z czego się śmiano w średniowieczu?” to przewodnik po najważniejszych tropach humoru wieków średnich. Autorka z uwagą czyta teksty literackie, ale patrzy też na ich marginesy – żartobliwe rysunki zdobiące rękopisy mówią bowiem tak samo wiele o mentalność ludzi żyjących kilkaset lat temu, jak podniosłe romanse czy dumne kroniki.   Aleksandra Niedźwiedź – magister historii sztuki, absolwentka Uniwersytetu Warszawskiego, a także licencjonowany przewodnik miejski po Warszawie. Z zawodu dziennikarka. Od zawsze pasjonuje się historią, szczególnie kulturą dojrzałego średniowiecza oraz epoką stanisławowską. Współpracuje z portalem Histmag.org od 2016 roku. Miłośniczka kryminałów, starych filmów i spacerów po Warszawie.