Wspomnienia z martwego domu

Fiodor Dostojewski

Wspomnienia z martwego domu to najbardziej osobiste dzieło Fiodora Dostojewskiego. W 1849 roku Dostojewski za przynależność do Koła Pietraszewskiego został skazany na karę śmierci przez rozstrzelanie. W ostatniej chwili car zamienił ją na więzienie połączone z ciężkimi robotami. Pisarz przebywał na katordze cztery lata, a doświadczenia zebrane w tym okresie pozwoliły mu przedstawić w powieści obraz życia w syberyjskim więzieniu. Swoje wspomnienia Dostojewski wkłada w usta szlachcica skazanego za zabójstwo żony na dziesięć lat ciężkich robót. Opisuje zwyczaje panujące na katordze, relacje między współwięźniami, ich historie, zachowania, postawy i charaktery, przedstawia różne fragmenty katorżniczego życia (pobyty w szpitalu, handel wódką, święta, kary cielesne, zachowanie przełożonych, roboty) i wiele sylwetek skazańców. Są pośród nich ludzie dobrzy, wartościowi, z którymi nawiązuje przyjaźnie. Jednak większość katorżników to ludzie ponurzy, dumni, ambitni, zawistni, źli i złośliwi. Awantury, kradzieże i bójki są na porządku dziennym, atmosfera moralna panująca w barakach jest trudna do zniesienia. Większość skazańców pochodzi ze stanu chłopskiego, do byłego „pana” odnoszą się niekiedy z nienawiścią, Aleksandrowi Pietrowiczowi jako byłemu szlachcicowi jest na katordze wyjątkowo ciężko, wrogość większości współwięźniów i samotność – to uczucia szczególnie doskwierające mu podczas pierwszych miesięcy pobytu w więzieniu.

Wspomnienia z martwego domu

Fiodor Dostojewski

Syberyjskie więzienie przeszło już do legendy - praca ponad ludzkie siły, minimalne racje żywnościowe i codzienna walka o przetrwanie to ówczesna rzeczywistość ludzi, którzy zostali tam zesłani. Wielu z nich do ostatnich swoich dni. Każdy znosił to inaczej, zachowywał się inaczej, odnosił się do współwięźniów inaczej, pomimo tego, że wielu kończyło tak samo. Jednak jedno łączyło większość z nich - pochodzili z chłopstwa, nienawidzili więc swoich byłych panów, co boleśnie mogli odczuć więźniowie pochodzący z wyższych sfer - tacy jak Aleksander Gorianczykow; szlachcic, którego oczami Dostojewski spisał swoją własną historię.

Wspomnienia z martwego domu

Fiodor Dostojewski

"Wspomnienia z martwego domu" to jedna z najsłynniejszych powieść Fiodora Dostojewskiego, uważana za najbardziej osobiste dzieło tego pisarza. W 1849 roku za przynależność do Koła Pietraszewskiego Dostojewski został skazany na karę śmierci przez rozstrzelanie, w ostatniej chwili car odwołał tę karę i zamienił ją na więzienie połączone z ciężkimi robotami. Pisarz przebywał na katordze cztery lata (1850-1854), doświadczenia zebrane w tym okresie pozwoliły mu przedstawić w powieści obraz życia w syberyjskim więzieniu.

Wspomnienie o Cecylii, smutnej królowej

Janina Lesiak

Zbeletryzowany i nieco fantastyczny zapis trzech ostatnich dni życia polskiej królowej Cecylii Renaty, żony Władysława IV. Próba przypomnienia niezwykłej kobiety. Portret władczyni, matki, żony, artystki, cichej buntowniczki i ofiary dynastii. Kobiety niepięknej, ale wielbiącej piękno. Czytelnik znajdzie w tej opowieści nie tylko niezwykły kawałek historii Polski, ale przede wszystkim obraz sytuacji królowych i ich roli na dworze polskim. A także wspaniałe opisy noszonych wówczas strojów.  

Wszystkim byłym gimbusom

Sara Birchtree

Wszystkim byłym gimbusom to wycieczka po gimnazjalnych i szpitalnych korytarzach, opowieść o bólu psychicznym oraz życiu młodzieży w ostatnich latach drugiej dekady XXI wieku. Czeka na was spora dawka emocji, tematów do przemyśleń, nie zawsze mądrych decyzji, które podejmuje się u progu dorosłości. Jeśli jesteś w tym wieku, to książka na pewno jest dla ciebie.

Wybór mów

Demostenes

W wyborze najsłynniejszych mów Demostenesa, znanego i cenionego mówcy greckiego, znalazły się między innymi słynne filipiki. Powstały one jako krytyka Filipa II, macedońskiego króla prowadzącego zaborczą politykę zagrażającą niepodległości Grecji. Demostenes wywierał wpływ na politykę Filipa oraz zagrzewał Greków do stawiania oporu. W tzw. mowach olintyńskich nakłonił Ateńczyków do pomocy miastu Olint, zagrożonemu przez działania króla Filipa, pomoc jednak nadeszła zbyt późno.

Wyjątki z pamiętników kata paryzkiego Sansona z czasów pierwszej rewolucyi francuzkiej

Charles Henri Sanson

Zbrodnie powinny zawsze znaleźć swój koniec na szafocie. Tak uważano szczególnie w kraju nazywanym Najstarszą córą Kościoła", czyli Francji, gdzie zawód kata był otoczony niesamowitym szacunkiem, ale i trwogą. Wnuk jednego z najsłynniejszych katów zdecydował się spisać historie z życia swojego dziadka w oparciu o wspomnienia i oficjalne dokumenty, dzięki czemu możemy poznać tamten świat, w którym kat odgrywał niesamowicie ważną rolę. W niniejszej publikacji zachowano oryginalną pisownię.

Wykradziona z zakonu. Opowieść prawdziwa

Jolanta Kupiec

Anna i Mirek mieli jasno sprecyzowane cele i robili wszystko, by je zrealizować. Ona była zakonnicą, a on pełnił służbę wojskową. Przypadkowe zdarzenia sprawiły, że ich ścieżki nieoczekiwanie się skrzyżowały. Podczas wykonywania codziennych obowiązków zrodziło się między nimi uczucie tak silne, że przełamało wszelkie społeczne bariery. Wykradziona z zakonu to romantyczna historia przedstawiona w formie wypowiedzi dwójki zakochanych w sobie ludzi, którzy musieli stawić czoła wielu przeciwnościom, żeby móc być razem. Czy poświęcenie w imię miłości może zakończyć się happy endem, jeśli uwierzymy w to wyjątkowo mocno? Książka wydana przez Wydawnictwo Nie powiem, Hm... zajmuje się dystrybucją.

Wzgórze Błękitnego Snu

Igor Newerly

Urzekająca pięknem języka, ale też pięknem opowieści, historia fikcyjnego bohatera wpleciona w rzeczywiste wydarzenia sprzed wieku.   Igor Newerly wpadł na pomysł napisania Wzgórza Błękitnego Snu podczas spaceru na powązkowskim cmentarzu. Trafił tam na groby sybiraków i postanowił opowiedzieć historię jednego z nich. Bohaterem opowieści stał się dwudziestokilkuletni Bronisław Najdarowski, członek lewicowej partii „Proletariat”, skazany na katorgę i wieczne zesłanie spiskowiec, który pragnął zabić rosyjskiego cara. Powieść przedstawia tylko niewielki fragment z życia Bronisława, kilkanaście lat, które spędził on na Syberii. Newerly ustami swego bohatera opowiada jednak o jego wcześniejszych losach: dzieciństwie, politycznym zaangażowaniu i w końcu sprowokowanym przez ochranę spisku. Na kilku ostatnich stronach streszcza z kolei dalsze losy rodziny Najdarowskich. We Wzgórzu Błękitnego Snu zostało zamknięte całe piękno mroźnej tajgi - miejsce początkowo będące dla Bronisława więzieniem, staje się z czasem bliską raju krainą szczęśliwości. To doprawdy niezwykła opowieść o ludzkich losach nierozerwalnie związanych z polityką, ale i otaczającą człowieka naturą. Po czterech latach katorgi Najdarowski rozpoczyna tam nowe życie... Uczy się myślistwa, buduje w tajdze dom, poznaje wspaniała kobietę i - cały czas tęskni za ojczyzną. Newerly opisuje życie Polaków na Syberii, opowiadając zarazem o przyjaźni, męstwie, miłości, honorze i wielkiej, choć przymusowej przygodzie na tle wspaniałej, dzikiej przyrody.

Іван Тобілевич (Карпенко-Карий). Нарис життя і творчості.

грукова роботае

У монографії висвітлено основні віхи життєвого шляху видатного українського драматурга і театрального діяча Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) 2014 (184520131907). Всебічно проаналізовано всі відомі оригінальні драматичні твори письменника, акцентовано на особливостях їхнього змісту й проблематики, місця й ролі в історико-літературному процесі кінця ХІХ 2014 початку ХХ століття. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів-філологів та всіх, хто цікавиться питаннями розвитку української класичної драматургії.

ЇЇ вишиване життя

Світлана Талан

Глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку! Третього жовтня 1833 року на хуторі Теребеньки, що на Глухівщині, у родині Бартошів народилася прекрасна дівчинка Пелагея. В історію вона увійде під прізвищем чоловіка як Пелагея Яківна Бартош-Литвинова, етнографиня і фольклористка. Не маючи великих статків, владних покровителів, дворянського статусу, вона відкриє школу, самостійно створить для неї підручники, опублікує кілька альбомів народних візерунків, стане членом-кореспондентом Паризького антропологічного товариства, збереже для наступних поколінь пам2019ять про народні вірування, пісні, ремесла, традиції... Але це все 2014 потім. Зараз новонароджена Полінька, як її ніжно називає мама, захоплено дивиться на світ. А батьки бажають їй тихої щасливої долі.

Андрій Лаговський

Агатангел Кримський

«Андрій Лаговський» 2014 це автобіографічний роман, що став одним із ключових текстів українського модернізму та порушив табу на публічне обговорення таких тем, як сексуальна орієнтація і право бути собою. У центрі сюжету інтелектуал, книжник, професор, що постійно рефлексує над своїми станами, бажаннями, почуттями та намагається вижити у традиційному суспільстві. Важливим елементом сюжету стає гомосексуальна орієнтація героя. Це історія про роздвоєність і самотність. Він шукає любові, але не серед жінок, а серед чоловіків, шукає сімейного щастя, вірить у високі ідеали, які руйнуються, прирікає себе на кабінетне схимництво й аскетизм, але не витримує спокус. Зрештою Лаговський залишається надто залежним від тягаря традицій чи попросту нездатним до рішучого бунту, але виборює собі можливість зоставатися «таким, як він є». Про серію «Неканонічний канон» Міркуючи про канон української літератури, в пам2019яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми 2014 Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший. Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів 2014 від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів. Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.

Без мужика

Усі три твори, зібрані під цією обкладинкою, були написані Євгенією Кононенко в різні роки, але в часі 2013 майже миттєво. Імпульсивність, автобіографічність, драматичність притаманні стилю письменниці тою ж мірою, що й певна сповідальна інтонація. А коли сповідаєшся перед людьми, то говориш щось таке, чому люди вірять. Але чи так все було насправді, чи ні2026 Тут вже справа така 2013 хто як хоче, так і сприймає. Тим більше, коли знаходить у цьому унікальному досвіді щось дуже близьке й знайоме.

Вілла у Сан-Фурсиско. Вілла у Сан-Фурсиско

Ярослава Литвин

Для чого Оля Синичка придбала стару хату в селі? Щоб ходити вранці босою по росянистій траві, щоб дихати на повні груди і відчувати 2014 ось воно, моє місце, тут моє серденько. Щоб нарешті почати жити, а не дочікуватися кінця війни або чийогось дозволу бути щасливою. Реальність, щоправда, виявилася не такою безхмарною, як Оля собі уявляла, переглядаючи картинки в інтернеті. Бур2019яни доводять до сказу, сусіди пхають носа в чужий город, дорогоцінні родичі кепкують і взагалі мають жахливе почуття гумору, а любі подруги перегинають палицю зі своєю турботою, створюючи геть анекдотичні ситуації. Щира, добра й весела історія про родину, дружбу й пошуки свого шляху, а можливо, і кохання.

Вільна

Ґленнон Дойл

Книга «Вільна» понад рік утримує місце в перших десятках ТОП-100 книжок Amazon. Її продажі у світі перетнули межу у 2 млн примірників. Провідні світові видання, такі як New York Times, The Washington Post, Cosmopolitan, Marie Claire, Bloomberg, назвали її найкращою книгою 2020 року. Лише цих трьох фактів досить, аби прочитати біографічну розповідь Ґленнон Дойл, яка надихає жінок і чоловіків на щасливе життя.

Год в селе. Заметки возле печки

Юлія Арефєва

Ці розповіді у недалекому минулому вчительки вальдорфської школи, яка вирішила переїхати з міста до села разом з дітьми та тваринами, 2013 вперше з2019явилися як пости у фейсбуці, які швидко здобули популярність не лише серед друзів авторки. Легкий, майже розмовний стиль тексту, що поєднує переживання щоденного життя в селі з тонкими та глибокими його спостереженнями, не залишають байдужими нікого, хто так само прагне пізнати життя у його начебто простих, але разом із тим дивовижних поворотах та одкровеннях.