Найпотаємніший спогад людський

Mohamed Mbougar Sarr

Поєднайте Борхеса і Шмітта, Альєнде і Мо Яня 2014 отримаєте Могамеда Мбуґара Сарра. Він так само непередбачуваний і стилістично строкатий, як і його головний герой 2014 Т. Ш. Еліман. «Найпотаємніший спогад людський» за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем 2014 від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу 2014 достоту «Аламут» Бартола, 2014 але залишається вкрай простим і гуманним. Видатний твір, справжня перлина, яка чарує, захоплює вашу уяву 2014 і ніколи вже не відпускає. Маріанн Пейот, «L2019Express» Вигадливість, сміливість і непримиренність мови перетворюють цю книжку, в якій ідеться про нагальну потребу жити й писати, на справжнє зізнання в любові до літератури. Летиція Фавро, «Lire» Цей роман постає як безмежний лабіринт 2014 однак лабіринт дуже людяний (генеалогічний, політичний, естетичний), у якому автор, хоч і не подає нам руки й не веде нас сам, усе ж ніколи нас не залишає на самоті. Каміль Лоранс, «LeMonde»

Колекція Кримінальний Роман. Озеро

Тадей Ґолоб

Словенія. Ідилічне Бохинське озеро, оточене засніженими гірськими вершинами. Переддень Нового року. Старший інспектор Люблянського управління поліції Тарас Бірса, вертаючись крізь хуртовину додому, натрапляє на дівчину, яка в озері виявила спотворене до невпізнаваності тіло молодої жінки. Хто це? Ліквідований свідок винаходу на мільйони доларів? Невинна здобич маніяка? А може, вона перейшла дорогу мафії? Інспекторові доручають розслідування, але як знайти вбивцю, якщо не знаєш, хто жертва? «Озеро» - перший у словенській літературі психологічний трилер у жанрі «нуар».

Зрошення пустелі

Петер Маріус Гуемер

На безіменне місто сучасної європейської країни без оголошення війни падають перші ворожі бомби, і Європа нагло прокидається від свого безпечного сну. Люди стають «самі собі чужі», а культура й наука поступово мілітаризуються і пристосовуються до потреб новоствореної армії. Цей час неочевидних змін геть неслушний для амбітного археолога Тіля та його студентки Персефони, які шукають посеред пустелі могилу прадавнього короля. Поки вони розкопують місце його поховання, їхні сучасники, глухі до голосів померлих, риють окопи і нові могили. Втім, війна точиться і в стосунках самих шукачів старовини. Адже вони прагнуть радше не історичної правди, а слави 2013 тієї влади над світом слова, завдяки якому переможці переписують свідчення переможених і вкарбовують себе в палімпсест історії.

Серія неформальна. Два кольори. Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше

Сальваторе Ла Порта

Ми живемо у темні часи. Давно. Заздрість, злість, пригніченість та ревність поглинають нашу життєву енергію. Робота дратує. Керівник принижує. Кохання змушує мирити-ся з непорозуміннями. Залежність від соціальних мереж. Фейсбук із мімішними зображеннями котиків та песиків. А в коментарях 2013 купа образ та ненависті, расизму та сексизму; легіони тих, хто нудиться і шукає собі жертву для знущань, поповнюються із кожним днем. І як такому не гніватися? «Хвала гніву» 2013 черговий бестселер автора з Катаньї Сальваторе Ла Порти 2013 справжній маніфест на захист почуття, що протягом останніх десятиліть всіляко засуджувалося і викорінювалося із нашого суспільства. Але не сліпий гнів із нав2019язливою манією контролю, а те світле, сповнене мужності і шляхетності почуття, що здатне стати ру-шійною силою у боротьбі проти жорстокості сучасного суспільства. Чи думали ви про таке? Автор закликає скинути із себе дріб2019язкові хвилювання, нав2019язливі думки та істеричні напади, що марнують життя; відмовитися від хибної потреби контролювати усе й усіх: своїх дітей, своє «крісло», телефон коханої людини, 2013 і нарешті обернути вивільнену енергію на зброю захисту свого існування. Пора навчитися жити, піклуючись про інших, навчитися «виховувати власний гнів» і перетворити його на позитивну силу. Для широкого кола читачів.

RU

Кім Тхюї

Багатьом із нас про В2019єтнам майже нічого не відомо 2014 хіба що ми знаємо кілька в2019єтнамських ресторанів, де смачно готують, або ж бачили американські фільми про нескінченну криваву війну. Але ХТО вони 2014 головні герої цього маловідомого конфлікту? Кім Тхюї 2014 одна з цих «людей із човна», які втекли з пекла, щоб знайти порятунок в іншому білому краї. І невеличкими оповідями, історійками, афоризмами вона помалу малює образ квебекської пані з в2019єтнамським акцентом, якій вдалося (чи, радше, яка мусила) пристосуватися до вторгнення комуністів, вижити у переповненому таборі для біженців, навчитися західному способу життя і, зрештою, звикнути до материнства. Через поетичність і гумор читати цю книжку 2014 суцільне задоволення. Французькою RU означає «струмочок», у переносному значенні «витікання, потік, циркуляція» (сліз, крові, грошей) (LeRoberthistorique). В2019єтнамською RU означає «колискова», «колисати». І це досконала назва для цього невеликого, однак сильного роману. НАГОРОДИ: 2010 2014 Гран-прі «GrandPublicSalondulivre» 2010 2014 нагорода Генерал-губернатора Канади 2010 2014 Гран-прі «RTL-Lire» Паризького книжкового ярмарку 2011 2014 Гран-прі конкурсу «littéraireArchambault» 2011 2014 відзнака за «мультикультурність» міжнародного літературного конкурсу «Mondello prize» 2012 2014 номінант на нагороду за перший роман «» 2012 2014 номінант літературної премії Ґіллера від «Scotiabank» 2012 2014 номінант літературної премії Генерал-губернатора Канади у номінації «переклад» 2013 2014 номінант конкурсу «ManAsianLiteraryPrize» 2014 2014 номінант Дублінської літературної премії (InternationalIMPAC Dublin Literary Award) 2015 2014 перемога в конкурсі телепрограми «Canadareads» "Проза Кім Тхюї тече, наче поезія, 2014 несе і заколисує. Вона сильна і красномовна. Її перший роман дарує рідкісне відчуття блаженства" Le Figaro "Зворушливий автобіографічний роман... Поетична віньєтка Тхюї, обрамлюючи шлях із Південної Азії до Квебеку, надає звичайній іммігрантській подорожі самобутності" The New York Times "Не сентиментально... поетично і сильно" The Guardian

Погода, яка змінила світ

Маркус Розенлунд

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Для завоювання світу зазвичай достатньо військової або економічної потуги. Для підкорення погоди цього замало. Жодній імперії в історії це не вдалося. Могутній супротивник 2013 погода 2013 перемагає всіх. Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв2019язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка 2013 не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності. «Погода, яка змінила світ» 2013 безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.

Другий чоловік

Ларрі Трамбле

Самюель нічого не знає про жінку, з якою одружується. Роками його батько не шкодував зусиль, аби зробити сина привабливим, і «відгодовував» його, як птаха, готуючи до цього знаменного дня весілля. Родина щаслива, Мадам багата, і фінансові проблеми незабаром усі буде вирішено. Самюель мусить просто любити Мадам. На острові, де живе Самюель, панують жінки. Горе тому чоловікові, який намагається змінити усталений порядок і звільнитися від дружини. Одружившись, Самюель має прикривати бороду, задовольняти бажання Мадам і ... МОВЧАТИ. Що ж може чоловік, якого легко замінити, у світі, де домінують жінки? При всій сміливості, характерній для Ларрі Трамбле, автор дарує нам таки романтичну історію про деформоване дзеркало, розхитані забобони та нашу добровільну сліпоту, піднімаючи пекучі проблеми домінування статей у суспільстві.

Синдром вільного падіння

Сергій ЛУЩИК

Іво 2014 самотній інтроверт, який прагне переосмислити своє життя в провінції. Він переїздить до міста, щоб втекти від реальності та позбутись нав2019язливих спогадів. У нього посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), нездійснені мрії й велика колекція прочитаних книг. І тут його чекає несподівана пригода. Багата уява перетворює його на детектива, який береться за пошуки таємничої Єви. Чи знайде Іво свою Єву, а водночас і себе? У тексті чимало алюзій, прихованих і явних цитат, тимчасових зупинок сюжету і поетичних пауз, парадоксів, гіркої іронії, часто 2014 гра слів та сенсів, «текст у тексті». На думку редактора і видавця, перед вами не лише багатообіцяючий літературний дебют, ви поринете в особливу історію несподіваних і мистецьких відкриттів. А неймовірний талант оповідача просто зачарує.

Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо

Джек Девід ЕЛЛЕР

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Як застільна пісня стала гімном Сполучених Штатів? Що насправді сталося у найперший День подяки? Хто вигадав слово «окей», яке лунає мільйони разів на хвилину по усьому світі? Звідки взялися джинси, без яких сьогодні ми вже не уявляємо свого життя? На ці та інші запитання шукає відповіді разом з читачами антрополог і соціолог Джек Девід Еллер у книжці «Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо». Традиції та звичаї 2013 надзвичайно емоційна і сповнена пристрастей частина людського життя. Великою мірою саме навколо них люди снують тканину буднів, на них орієнтуються, плануючи життя, плекають їх і дотримуються, а також вкрай вороже ставляться до кожного, хто ставить під сумнів їхню цінність. Знання власних традицій дозволяє розуміти й усвідомлювати себе. Знання чужих традицій дає змогу глибше зрозуміти й пізнати інший народ. Глобалізований світ вимагає такого розуміння дедалі більше. І не лише від істориків. Власне, проникнення у світ звичаїв дає уповні відчути, наскільки ми, люди різних культур і різного досвіду, різні й схожі водночас. А ще традиції 2013 надзвичайно потужна сила, здатна і гуртувати, і роз2019єднувати. Тож чим більше ми знаємо про те, як працює ця накопичена віками енергія, тим вдаліше можемо співпрацювати з нею і користати з її могутності. «Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає нам про політичні традиції і національні свята США, про притаманні американцям традиції повсякденності, а також про історію вигаданих персонажів, які стали для світу уособленням Америки. Стислі окремі розділи кожної частини охоплюють найважливіші традиційні символи і ритуали 2013 від гімну до американського прапора, від синіх джинсів до гамбургера, кока-коли й Міккі Мауса. За кожною традицією стоїть життєва повість реальних людей з їхнім суто людським бажанням сповнити життя сенсом. Під пером автора ці люди оживають, а з ними воскресають події та почуття, якими вони надихалися. Завдяки цьому перед нами розкривається не завжди проста, конфліктна, заплутана та суперечлива історія емблем та інституцій Америки, без яких її сьогодні годі уявити. Хтось міг би назвати роботу Еллера розвінчанням міфів, але це не так. Еллер любовно наповнює традиції справжнім життям і боротьбою, а відтак робить їх ще людянішими і теплішими. Автор підводить нас до усвідомлення: усі традиції винайдені конкретними людьми в конкретний час з конкретних причин, а процес "традицієтворення" триває вічно, особливо - в країні вільних людей. Глибока і вичерпна робота Джека Д. Еллера, як і годиться вдумливому дослідженню серйозного науковця, послідовно веде читача звивистими шляхами непростої і далеко не завжди райдужної історії потужної наддержави. На перший погляд, усе, про що пише автор, нам відоме. Хто ж сьогодні не знає американського гамбургера, чи Супергероя, вже не кажучи про кока-колу? Однак, Еллер пропонує найкраще і найбільше, на що може розраховувати читач: новизну і несподіваний, свіжий погляд на давно відомі речі. З книги Еллера читач отримує дещо навіть цінніше, ніж цікаві, зібрані по крихті та організовані у струнку, змістовну й захопливу розповідь знання з американської історії. Читач отримує дуже цінний інструмент, ту призму, крізь яку зможе оцінити власний світ і традиції свого народу, глибше зрозуміти своє, а відтак 2013 побачити ті численні зв2019язки, що об2019єднують людей усього світу, зрозуміти, скільки спільного у жителів різних півкуль і як схоже, попри розмаїття культур, усі ми переживаємо важливі для себе події та втілюємо їх у пам2019ятні ритуали й обряди. Автор без перебільшення пропонує нам оснащену гострими аналітичними інструментами, готову для глибокої інтелектуальної роботи лабораторію, з якої ми вийдемо з новим, багатшим і ширшим світоглядом, з новим самусвідомленням. Може здатися, що іронічність Еллера і величезний масив академічних знань та фактів, на які він спирається у своєму дослідженні, мали б позбавити традиції, цю важливу частину людського життя, емоційності. Та все навпаки. Академічна поблажливість автора дивним чином додає до цих описів тепла, затишку і людяності, а прагнення зазирнути в найпотаємнішу глибину складної теми виказує велику любов до власної країни і гордість за неї. Автор ретельно добирає саме ті подробиці з історії кожної традиції, які наповнюють її живою силою, роблять виразнішим її унікальне обличчя. Традиції проростають зі щирих переконань реальних людей, з їхньої віри та прагнень, іноді 2013 з туги за батьківщиною, іноді 2013 з особистих болісних втрат, а іноді 2013 з простого прагнення домашнього затишку й тепла, такого знайомого нам усім.

Колекція. Театральна. П2019ятдесятниця

Девід Едґар

(1994) 2014 це реалістична драма, події якої відбуваються у неназваній балканській країні після падіння соціалістичного режиму. Автор свідомо уникає географічних прив2019язок, створюючи узагальнений і концентрований образ країни на перетині політичних інтересів сильних держав. Події п2019єси розгортаються навколо старовинної фрески, знайденої у старій закинутій церквичці, в якій наполеонівські солдати колись влаштували стайню, німецькі фашисти 2014 гестапо, комуністи 2014 му-зей історії релігії, а потім продуктовий склад. Відкритий стінопис композиційно подібний на шедевр Джотто «Оплакування Христа», щоправда, створений на кілька десятиліть раніше, що може змі-нити історію мистецтвознавства. Отже, за фреску розгортається справжня війна... За динамічним сюжетом, що нагадує вибухову суміш з інтелекту-ального детективу, трилера і соціальної драми, приховані болючі питання сучасності, на які інколи страшно відповідати.Тому Д. Едґар вкладає цинічні істини у вуста своїх персонажів: «Я вірю, що якщо ми хочемо справжніх змін, до влади мають прийти варвари. Люди, які руйнують, оскільки не знають, як боляче буде, коли стіни держави почнуть падати на голови». «Спочатку стріляємо, потім питаємо, що відбувається. Вітаймо у західному світі!» Змальовуючи хаотичний світ, наповнений облудою, цинізмом, ненавистю і невиправданою жорстокістю, Д. Едґар залишає місце для звичайної людяності, ось тільки чи виживе вона в цьому світі? «2026Важко не пригадати жахи Сараєво, вже не згадуючи про нещодавні події в Україні. Однак позитивний посил п2019єси міститься вже у її назві. П2019ятидесятниця нагадує нам про вечір, коли Святий Дух зійшов на апостолів і всі вони почали говорити різними мовами, але «кожна людина чула свою мову». П2019єса залишає нам нитку надії на те, що колись і ми навчимося пізнавати, чути і розуміти одне одного». Із рецензії Алексіс Солоцкі у The New York Times (2014)

Поклик мушляного рога

Єнні Цоє

Це історія про любов, самотність і мову у світі, де дітей віддають бабусям і зникають назавжди, де танцюють на автобані, живуть під мостом, рятують, і спокушають, і татуюють себе трояндами, поки винищувачі над головами розбивають надвечір2019я на друзки. Історія маленької дівчинки у великому світі нормативності і споживання.

Кат

Євгенія Кононенко

У новій книзі Євгенії Кононенко об2019єднано новели й мініатюри, так чи інак дотичні до теми творчості й книжок. Це не спогади, а специфічний досвід письменниці, яка знає таємниці, як зачинаються, народжуються і живуть власним життям тексти. Як до цього ставляться ті, хто поряд, і ті, хто далеко. Чи справді літературний текст може вбити? І чи може він урятувати? І чи може спасти? Кат, палач, цалау, вердуго, шарфрихтер2026. Дорога від професійного вбивці до професійного письменника 2013 хвора вигадка чи психологічна істина? Центральний текст книжки Євгенії Кононенко не виключає жодної можливості2026 Професор Ірина Бетко, Вармінсько-Мазурський університет, м.Ольштин, Польща Нова збірка оповідань Євенії Кононенко посяде почесне місце в розмаїтті сучасної української літератури. Це жанр, в якому Кононенко є особливо сильною, то ж сподіваємося що її найновіші твори читатимуть у всьому світі в англійському перекладі. Професор Патрік Джон Корнесс, університет Ковентрі, Велика Британія

Празька химера

Євгенія Кононенко

Євгенія Кононенко 2014 письменниця, яка не перше десятиліття скидає на читачів з високої літературної вежі інтелектуально-розважально бомби: новели, оповідання, есеї, повісті, романи, культурологічні розвідки й критичні статті. Елегантна іронія оповіді, несподіваний поворот сюжету, мов детонатор з годинниковим механізмом оприявнює таємні думки, страхи й почуття персонажів. І читачів, оголюючи людське єство, неписані табу, ритуали й забобони. Збірка короткої прози «Празька химера» 2014 це історії психологічної химерної реальності, якої не існує, хоч вона так само жива, мов віра в любов і диво, або пошуки того найважливішого, без чого життя втрачає сенс. Жага пізнання таємного і нерозгаданого, як стосунки між чоловіком і жінкою, крізь двері замкненої кімнати, яку створив експериментатор із почуттям справді чорного гумору. Для широкого кола читачів.

Забудь усе, окрім мене

Філомена Ґрандін

Іззі Янґ 2014 яскрава постать з покоління «бітників», поет і музи- кознавець, засновник знаменитого нью-йоркського Фольклорного центру в Ґринвіч-Віллидж і власник стокгольмської фольклорної крамнички, друг і перший продюсер Боба Ділана (це саме йому нобелівський лауреат присвятив пісню «Talking Folklore Center»), невтомний популяризатор народної музики, організатор числен- них фолк-концертів і зустрічей з авторами пісень у Нью-Йорку і в Стокгольмі. А ще він 2014 батько Філомени Ґрандін, чию книжку ви тримаєте в руках і яку вона розпочала писати ще за його життя. У мозаїці спогадів доньки й крізь призму родинних стосунків у цьому творі розкривається образ відомого і водночас невідомого Іззі Янґа.