Оповідки про хронопів і фамів

Julio Cortázar

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду. Кортасар тут стає на боці творчої уяви та їдкого гумору сюрреалістів. Збірка проникливих оповідань і карикатур є чудовим знайомством із безконечним світом одного з найкращих письменників ХХ сторіччя і гарантованою протиотрутою проти помпезності й нудьги. Цією книжкою Кортасар скріплює безумовну й остаточну угоду про спільництво зі своїми читачами. «Герої Кортасара 2014 найзвичайніші люди, їх поєднує рутина випадкових прив2019язаностей і таких самих випадкових незгод. Атмосфера 2014 марки цигарок, вітрини, прилавки, пляшки віскі, аптеки, аеропорти, перони 2014 найзвичайніша. ...Та поволі починаєш розуміти, що це не так. Оповідач уміло втягує нас у свій страхітливий світ, де немає місця радості». Х. Л. Борхес

Колекція. Театральна. П2019ятдесятниця

Девід Едґар

(1994) 2014 це реалістична драма, події якої відбуваються у неназваній балканській країні після падіння соціалістичного режиму. Автор свідомо уникає географічних прив2019язок, створюючи узагальнений і концентрований образ країни на перетині політичних інтересів сильних держав. Події п2019єси розгортаються навколо старовинної фрески, знайденої у старій закинутій церквичці, в якій наполеонівські солдати колись влаштували стайню, німецькі фашисти 2014 гестапо, комуністи 2014 му-зей історії релігії, а потім продуктовий склад. Відкритий стінопис композиційно подібний на шедевр Джотто «Оплакування Христа», щоправда, створений на кілька десятиліть раніше, що може змі-нити історію мистецтвознавства. Отже, за фреску розгортається справжня війна... За динамічним сюжетом, що нагадує вибухову суміш з інтелекту-ального детективу, трилера і соціальної драми, приховані болючі питання сучасності, на які інколи страшно відповідати.Тому Д. Едґар вкладає цинічні істини у вуста своїх персонажів: «Я вірю, що якщо ми хочемо справжніх змін, до влади мають прийти варвари. Люди, які руйнують, оскільки не знають, як боляче буде, коли стіни держави почнуть падати на голови». «Спочатку стріляємо, потім питаємо, що відбувається. Вітаймо у західному світі!» Змальовуючи хаотичний світ, наповнений облудою, цинізмом, ненавистю і невиправданою жорстокістю, Д. Едґар залишає місце для звичайної людяності, ось тільки чи виживе вона в цьому світі? «2026Важко не пригадати жахи Сараєво, вже не згадуючи про нещодавні події в Україні. Однак позитивний посил п2019єси міститься вже у її назві. П2019ятидесятниця нагадує нам про вечір, коли Святий Дух зійшов на апостолів і всі вони почали говорити різними мовами, але «кожна людина чула свою мову». П2019єса залишає нам нитку надії на те, що колись і ми навчимося пізнавати, чути і розуміти одне одного». Із рецензії Алексіс Солоцкі у The New York Times (2014)

Брехня. Як шахрайство та самообман роблять нас справжніми людьми

Бор Стенвік

Історія людства 2013 то оповідь про нескінченний пошук правди та справжності. У війнах, торгівлі, мистецтві та коханні ми відчайдушно намагаємося розпізнати справжнє від обманного, це та боротьба, яку не можна раз і назавжди виграти 2013 адже людина сама найталановитіший ошуканець усіх часів. Бор Стенвік ретельно досліджує близьку та далеку історію, відвідує Науково-дослідний інститут оборони, школу етикету й манер та навіть курси зваблення, бере інтерв2019ю в істориків мистецтва та дослідників мозку, і сплітає все це разом у захопливу розповідь про те, що ми зневажаємо, що нас зачудовує, і чого нам ніколи не уникнути: брехню, обман та самообман. Ми звикли думати, що брехня - це погано, а правда, нехай навіть неприємна, завжди краще. Але Бор Стенвік доводить: природа не така категорична, і на це у неї є вагомі причини. Може, людина стала особистістю саме завдяки здатності маніпулювати правдою заради власного блага? Можливо, завдяки вмінню лукавити ми навчилися розвязувати конфлікти за допомогою переговорів, не вдаючись до зброї? І якщо дійсно так, то чи характеризує це нас самих як хитромудрих винахідників нових методів? Чи стала наша брехня цивілізованою? Або просто наша цивілізація заснована на брехні? Цікаві історії та наукові гіпотези, викладені в книзі, допоможуть розібратися в різних видах ошуканства, навчать розпізнавати чужий обман і менше брехати самим собі.

Колекція. #Особливі прикмети. Книжконюх. Дарвін

Тьєррі Дебру

Тьєррі Дебру 2014 бельгійський драматург, актор, сценарист і театральний режисер. Серед іншого, адаптував до сцени роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита», «Одіссею» Гомера, «Навколо світу за 80 днів» Жуля Верна тощо. З 2010 року керує Театром у Парку в Брюсселі. Автор понад 15 п2019єс 2014 усі майже відразу після написання втілено на сцені. За сюжетом п2019єси «Книжконюх», у містечку-фантомі десь на узбережжі Північного моря живе дивний чоловік 2014 у власному домі він тримає найбільшу у світі бібліотеку. І орієнтується серед книжок незвично 2014 за допомогою нюху! Цей дивак угадує по запаху будь-яку книжку! Та от халепа 2014 нежить! Книгар змушений шукати помічницю, бо сам тимчасово впоратися не може. За сюжетом п2019єси «Дарвін», у родині Саллі, яка мешкає в маленькому провінційному містечку у США, одночасно три лиха: її Тато впав зі сходів і лежить у лікарні в комі; її чорношкірий чоловік переспав з її рідною сестрою 2014 і та завагітніла; а у школі, де Саллі працює, постало питання, як викладати походження світу на уроках біології 2014 теорією Дарвіна чи «іншими», альтернативними теоріями? Саллі шукає аргументи проти консервативної міської педради, захопленої концепцією креаціонізму. Тим часом її Тато, науковець, у палаті подумки спілкується зі своїм сусідом по комі 2014 і з відстані наглядає за бідолашною донькою...

По тих, хто вижив, стрілятимемо ще

Клаудіо Лаґомарсіні

Якщо ви вважаєте, що Італія 2014 це тільки сонце, море, пальми, пісок і «дольче віта», ви глибоко помиляєтеся. В Італії теж є своя провінція, глухі села з їхнім патріархальним устроєм, де днями, тижнями, роками нічого не відбувається, час тягнеться спроквола, як густа гумова маса, що засмоктує, притупляє, змушує втратити волю, забути про амбіції і прагнення до кращого життя. І що накажете робити в такому місці розумному, вдумливому вісімнадцятирічному хлопчині, який любить сидіти над книжками, читає в оригіналі давньогрецьких філософів, готується вступити в університет і мріє написати бестселер? Як жити у колі отупілих від щоденних дріб2019язкових чвар родичів та сусідів, чиє головне прагнення 2014 набити собі пузо, випити чарку, а то і дві, й наслухатися масних дотепів за столом? Як вижити, не опуститись, не отупіти, не зрадити своїх мрій? На жаль, таке вдається небагатьом. А коли й виходить, то одного дня доводиться повернутися туди, де на тебе чатує твоє нездоланне минуле. Про все це, про «трагедію по сусідству» 2014 роман молодого італійського письменника з сонячної Тоскани Клаудіо Лаґомарсіні. Книга вийшла у фінал престижної літературної премії «Стреґа» 2020 року.

ЩО ТАКЕ ТАБІР?

Нас2019я ДІОНІСІУ

Що таке табір? Крізь рядки щоденникових нотаток кіпрського журналіста постає драма утримання уцілілих під час Голокосту євреїв у фільтраційних таборах (camps, камбоси), створених британською владою на острові Кіпр з метою завадити збільшенню єврейських громад у Палестині та посиленню антибританської боротьби єврейських поселенців. Рефлексивний тон нотаток перериває кілька історій взаємин кіпріотів із чужинцями, з якими вони, будучи й самі об2019єктом колонізації, мають багато спільних рис, а також історій євреїв, які прагнуть позбутися статусу вічних вигнанців та, можливо, пустити коріння на цьому клаптику суші, оточеному морем. На сторінках новели оживає античний прийом трагічного незнання, коли кіпріоти, спостерігаючи та співчуваючи бранцям таборів, не відають (на відміну від читачів), що через кілька років самі опиняться в такому ж становищі: утратять батьківщину, яка з квітучої землі перетвориться на місто-привид Фамагусту, а повернення до рідних місць стане шляхом по нескінченному полю, на якому єдиним надійним орієнтиром проти ненависті, облуди, зневіри буде людяність.

Колекція. Театральна. Христина, дівчина-король

Мішель Марк Бушар

Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка. У неї більше чоловічої снаги, ніж у її воїнів. Вона більший політик від власних дипломатів. Ерудованіша за придворних учених, вона ставить амбітну мету 2014 освічувати свій неписьменний народ. Вона запрошує до свого королівства сірості та криги французького філософа Рене Декарта, аби той навчив її механізмів пристрастей, які населяють душу і тіло людини. Але розібратися у власних почуттях їй не таланить. Обов2019язок перед королівством чи палке кохання до жінки? Вона обиратиме...

Там, де вітер

Любко Дереш

«Там, де вітер» ¾ історія кризи письменника-бунтівника, яка розгортається водночас із війною в країні. Аполітичний маргінал, аби віднайти втрачене натхнення, вирушає в тур Україною у ролі ґонзо-журналіста разом з рок-гуртом студентів-першокурсників. Однак мандрівка країною мимоволі змушує письменника шукати відповіді на питання, від яких він так відчайдушно тікає. А можливість творити в дорозі 2013 єдиний спосіб віднайти себе знову, переосмислити свою роль у суспільстві, яке проходить через війну. У цій історії багато алюзій на світову культуру, що зливаються у позачасовий міжцивілізаційний палімпсест, в який вписаний і герой, і Україна, переплітаючись своїм контркультурним настроєм з виразно військовою тональністю, якою просякнуті висловлювання й події в країні. І поза часом й простором вони створюють гострий діалог між нещадною реальністю і творчим началом, притаманним кожній людині.

Оповідки для недолугих пияків

Мішель ТРАМБЛЕ

Ці фантастичні оповідання були написані Мішелем Трамбле, коли йому було від шістнадцяти до дев2019ятнадцяти років. Він зізнається, що написав ці новели, щоб утекти від реального життя. На думку автора, яку він висловлює у передмові, роки, вказані в кінці оповідань, неправильні. Ці дати радше відповідають часу, коли Трамбле переробив уже написані оповідки. Як зізнається сам автор, на нього вплинули Жан Рей, Едґар Аллан По та Г.Ф. Лавкрафт. На відміну від інших творів Мішеля Трамбле, «Оповідки для недолугих пияків» не проростають ні з тієї епохи, коли він їх написав, ні з території, де він живе, тобто з Квебеку. В історії, які спочатку можуть здатися реальними, вплітаються нереальні елементи, що й становить суть фантастичної оповідки.

Мамонт

Пєр Самсон

Монреаль середини тридцятих років минулого століття. Криза. Велике безробіття, насамперед у середовищі іммігрантів. Людей викидають із квартир за несплату комірного. Мамонт чинить спротив такому виселенню і гине від кулі поліцейського біля своїх речей, які вже винесли на вулицю. Сумна доля Мамонта 2014 Микити Зінчука, безробітного українця, який приїхав на чужину шукати кращої долі, 2014 стала темою важливого соціально-історичного роману П2019єра Самсона. «Мамонт» 2014 це подорож у часі, ідеальне поєднання вигадки й реальних фактів, розповідь про справжніх людей, наділених палкими почуттями, готових до боротьби з викликами свого часу. Це історія, яка занурює нас у тодішній космополітичний Монреаль, з його депресією, злиднями, напруженістю між релігіями та культурами й активними комуністичними рухами. П2019єр Самсон присвятив свою історію «людям, які чинять опір». Це історія про нас. Українців. У цій справжній соціальній фресці П2019єр Самсон прискіпливо реконструює Монреаль 1930-х років, період корупції, жорстокості поліції, негараздів, дискримінації та соціальної напруженості. Les libraires

Колекція. Театральна. Том на фермі

Мішель Марк Бушар

Коли городянин Том без попередження приїздить на сімейну ферму свого загиблого коханця для участі в його похороні, він дізнається, що їхнє спільне життя було приховано за облудною таємницею. Брехня на брехні. Роз2019ятрене смертю сина і відкриттям його справжньої природи, серце матері розривається між визнанням правди і містичністю ситуації. В той же час брат, грубий фермер, схильний до насильства, 2014 зненацька захоплений суперечливим еротизмом. Чи дійсно, як писав у своєму блокноті померлий: «Ніколи не можна говорити правду, ніколи»? Тоді у грі з власною істиною лише брехня буде правдою. Мішель Марк Бушар володіє точністю висловлення, його слова буквально пронизують Анні-Солей Прото, Radio-Canada Скажемо відразу: ця нова зірка в його сузір2019ї світить яскраво. «Том на фермі» 2014 грандіозна п2019єса. Шокуюча трагедія про брехню, ненависть та їх наслідки... Люк Буланже, Le Devoir

Око

Меріенн Майкрос

Збірка оповідань канадської поетеси і письменниці Меріенн Майкрос дарує відчуття магії життя, у якому незбагненне невимушено співіснує поруч зі зрозумілим і звичним, міф 2014 виростає з прагматичної і буденної реальності і втілюється у кожному наступному поколінні. Тринадцять історій написані простою прозорою мовою, притаманною більше для внутрішніх роздумів. Мабуть, саме тому вони дають відчуття тієї інтимності, яке неможливо створити штучно і яке дозволяє не просто схопити сюжет розповіді, але й пережити її і знайти у ній себе. Героїні Майкрос досить природно приймають у своє життя незбагненне і містичне, дають раду з вроками і пристрітом, вміють замовляти хвороби і говорити з померлими. Вони не брешуть собі, але водночас не впадають у розпач від власної правди, якою б гіркою та правда не була. Жінки Майкрос міцно стоять ногами на тому ґрунті, де їм доводиться творити своє життя. Сюжети оповідань розгортаються у різних країнах, за різних часів і за різних обставин. У зовні химерному світі Меріенн Майкрос, панує натхнення пошуку і прийняття, прагнення порозумітися із собою і світом і відчуття містичного сплаву всього, що було, є і буде. Те «око» 2014 символ людських страхів, нашого ставлення одне до одного, а також прагнення людей захистити себе. «Око» символізує і ту величезну вагу, яку мають бачення, проникливість, влада думок і влада слів. Меріенн Майкрос, інтерв2019ю для «Гвельф Меркюрі Триб2019юн», Онтаріо, Канада

Колекція. #Особливі прикмети. Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета

Вітольд Ґомбрович

«Івона, принцеса бургундського» 2014 гротескна й наскрізь пародійна версія казки про дивну Попелюшку, яка стала нареченою принца, спричинила безліч психологічних конфліктів при дворі й урешті перетворилася на об2019єкт усезагальної агресії. Назва п2019єси відсилає водночас до «королівських» драм Шекспіра й оперет Імре Кальмана, «Шлюб» 2014 драма особистості, ув2019язненої в закостенілих формах, ламаючи які, автор намагається десакралізувати так звані традиційні цінності. Солдат Першої світової Генрик засинає на передовій і повертається уві сні додому, проте замість дома корчма, де бешкетують пияки, батьки стали корчмарями, а наречена служницею «до всього». «Оперета» 2014 історія ХХ століття у формі гротескного модного дефіле на тлі краху старого світу, коли розпадаються всі суспільні форми й норми, включно з мовою. Аристократи Шарм і Фірулет змагаються за прихильність Альбертинки й обвішують її розкішним гардеробом, проте дівчина, яку збудив випадковий дотик юного злодюжки, обирає наготу й свободу.

Після дощу

КЯра Меццалама

Після затяжного, спекотного й засушливого літа внаслідок страшної зливи Тибр розливається, виходить із берегів, заливаючи Рим і всю долину русла. Річка перетворюється на нездоланну перешкоду, географічну межу, і все, що раніше здавалося таким знайомим й упорядкованим, несподівано стає чужим та загрозливим. Ось на такому тривожному й небезпечному кліматичному тлі Елені та Гекторові доводиться усвідомити, що їхньому шлюбу, а разом із ним 2014 і світові, у якому вони досі жили, настав кінець. Їхня вимушена подорож стає джерелом роздумів, переживань, зустрічей, що так чи інакше вплинуть на глибокі зміни в них обох. У цій історії, сповненій напружених пригод, читач познайомиться з численними персонажами 2014 дітьми Елени та Гектора, загадковим мачо-грибником, японкою, що вижила після атомної аварії у Фукусімі, спільнотою черниць, юнаком-норвегом, песиком і багатьма іншими, 2014 котрі супроводжуватимуть головних героїв у їхньому сповненому небезпек відкритті нового світу. Поєднання приватної драми подружжя із тлом довкілля, яке перебуває на грані катастрофи, перетворює книжку на крик про допомогу і водночас 2014 на заклик до надії. Адже саме тоді, коли все летить шкереберть, людина знаходить нові способи спільного існування, у ній прокидається бажання творити, чинити спротив, уявляти майбутнє, боротися і любити. Роман, який розповідає про сьогодення та завтрашній день і змушує нас завмирати від страху й надії. К2019яра Меццалама 2014 письменниця, яка не боїться висловити свої погляди, що відрізняються від загальноприйнятих. Джумпа Лагірі

Навздогін за мрією. Розкриваючи загадки Тихого океану

Джон Данмор

Сьогодні складно уявити, наскільки загадковим і небезпечним поставав океан в очах давніх мореплавців. Вони вирушали світ за очі, розшукуючи чарівні острови й таємничі континенти, ризикуючи власним життям і назавжди змінюючи життя корінних мешканців відкритих ними земель. Але що рухало цими людьми і яким вони уявляли собі світ «на тому боці планети»? Можливо, десь за океаном лежить Великий південний континент, де проживають «антиподи» або «песиголовці»? Або ж там ховаються славнозвісні острови біблійного царя Соломона, сповнені неймовірних багатств? Книжка Джона Данмора «Навздогін за мрією» є короткою та яскравою розповіддю про відкриття Тихого океану, а також про уявний світ людей, чиї відвага, розум і відчайдушність зробили світ зрозумілим і дозволили накреслити сучасну карту світу. Морські офіцери та зухвалі пірати, щирі поборники Христової віри та корисливі торговці, письменники та нау­ковці 2013 всі вони зробили суттєвий внесок в опанування Тихого океану та розвінчання численних вигадок, які захоплювали людський розум впродовж багатьох століть. Для широкого кола читачів.

Прологи, з прологом прологів

Хорхе Луїс БОРХЕС

Добірка різноманітних передмов, написаних Хорхе Луїсом Борхесом з 1924 по 1974 рік. У книжці зібрано десятки розсіяних по різних виданнях текстів, які належать до цього особливого жанру, в якому Борхес також показав свій майстер-клас. У цьому томі серед багатьох інших літературних аватарів знайшли свій відгомін «дим і вогонь Карлайла, батька нацизму, оповіді Сервантеса, який ще не облишив мрію про другого дона Кіхота, геніальний міф про Факундо, потужний континентальний голос Волта Вітмена, приємні виверти Поля Валері, онірична гра в шахи Льюїса Керрола, елейські пониження Кафки, реальні небеса Сведенборга, шум і лють Макбета, усміхнена містика Маседоніо Фернандеса і розпачлива містика Альмафуерте».

Останнє бажання

Євгенія Кононенко

Рукопис зник на кілька років. Певне тоді ще не настав час чи-тати його. Але через півтора десятка років, в добу розвиненого Інтернету й соціальних мереж, сину письменника повертають зошит із цуценятком на обкладинці. І саме в цьому зошиті старий хворий письменник написав свій останній роман «Останнє бажання». Чи потрібно і чи можливо розгадати всі таємниці минулого? Принаймні, цього варто прагнути. Бо лише свідоме знання дає ту свободу, без якої неможливе народження свідомої людини майбутнього, яка є володарем власної долі за будь-яких обставин.

Поклик мушляного рога

Єнні Цоє

Це історія про любов, самотність і мову у світі, де дітей віддають бабусям і зникають назавжди, де танцюють на автобані, живуть під мостом, рятують, і спокушають, і татуюють себе трояндами, поки винищувачі над головами розбивають надвечір2019я на друзки. Історія маленької дівчинки у великому світі нормативності і споживання.

Борхес, неписаний

Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Луїс Борхес (1899 2014 1986) 2014 культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга 2014 візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій 2014 про детективну історію, а в п2019ятій 2014 про час. «У нас є багато прагнень, серед них 2014 прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу 2014 надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», 2014 говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.Хорхе Луїс Борхес (1899 2014 1986) 2014 культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга 2014 візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій 2014 про детективну історію, а в п2019ятій 2014 про час. «У нас є багато прагнень, серед них 2014 прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу 2014 надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», 2014 говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.

Колекція. #Особливі прикмети. Судді уночі

Антоніо Буеро Вальєхо

Антоніо Буеро Вальєхо (1916 2014 2000) є найважливішим іспанським драматургом повоєнного покоління. Автор майже трьох десятків сповнених песимізму п2019єс («Сон розуму», «Історія одних сходів», «Нині свято», «У палаючій пітьмі», «Слова на піску», «Ткаля снів») з елементами гострої соціальної та політичної критики. Був нагороджений низкою літературних та театральних премій, зокрема Премією імені Лопе де Веги (1949) та Премією Сервантеса (1986). У пізніх драмах Буеро Вальєхо помітний вплив Бертольда Брехта, твори якого він перекладав.

Нікольскі

Ніколя Дікнер

Весна 1989 року. Ноа, Джойс та оповідач, які незабаром святкуватимуть свої двадцятиліття, залишають рідні місця, щоб розпочати тривалу і захопливу подорож до мегаполіса. В Монреалі вони намагаються налагодити свої життя, незважаючи на помилки молодості, протиріччя кохання та їхніх генеалогічних дерев. Вони думають, що самотні; однак їх траєкторії несподівано перетинаються, створюючи дивну симетрію в їхньому житті. Ніколя Дікнер полюбляє експерименти: змішувати оповідь та яскраві образи з ретельністю, що іноді межує з одержимістю звихнутого на екзотичних назвах зоолога. У «Нікольскі» він із лукавим задоволенням поєднує в одній історії археологів, які досліджують відходи, флібустьєрів усіх мастей, морських зміїв, тунців, жертв землетрусу, букініста, неграмотного водолаза, незліченну кількість поштових відділень та загадкову книгу без обкладинки. Бурхлива оповідь, в якій пють багато чаю і дешевого рому. Калейдоскоп із сильних образів і влучних фраз. Роман, який сам себе пожирає. Сказати, що Ніколя Дікнер обдарований 2013 буде звичайним евфемізмом, однак саме це і впадає в очі. Нестримна фантазія. [2026] Хірургічно точні фрази, що з першої і до останньої наповнені тонкою й мерехтливою іронією. [2026] А далі 2013острови, книги, зустрічі: можна подумати, що ви читаєте альтерглобаліста Жака Пулена, змішаного з Амелі Пулен, із полегшеним Борхесом та Луї Амленом. А назва йому 2013 Ніколя Дікнер. Le Devoir Роман елеґантний, неповторний і зворушливий. Девід Мітчелл Ніколя Дікнер у найкращий спосіб поєднує гру й задоволення від оповіді. Із вправністю автора детективів, у ритмі сценариста і з натхненням романіста пригодницьких книжок він розбурхує читацьку уяву аж до повного тріумфу. Le Mond

Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо

Джек Девід ЕЛЛЕР

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Як застільна пісня стала гімном Сполучених Штатів? Що насправді сталося у найперший День подяки? Хто вигадав слово «окей», яке лунає мільйони разів на хвилину по усьому світі? Звідки взялися джинси, без яких сьогодні ми вже не уявляємо свого життя? На ці та інші запитання шукає відповіді разом з читачами антрополог і соціолог Джек Девід Еллер у книжці «Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо». Традиції та звичаї 2013 надзвичайно емоційна і сповнена пристрастей частина людського життя. Великою мірою саме навколо них люди снують тканину буднів, на них орієнтуються, плануючи життя, плекають їх і дотримуються, а також вкрай вороже ставляться до кожного, хто ставить під сумнів їхню цінність. Знання власних традицій дозволяє розуміти й усвідомлювати себе. Знання чужих традицій дає змогу глибше зрозуміти й пізнати інший народ. Глобалізований світ вимагає такого розуміння дедалі більше. І не лише від істориків. Власне, проникнення у світ звичаїв дає уповні відчути, наскільки ми, люди різних культур і різного досвіду, різні й схожі водночас. А ще традиції 2013 надзвичайно потужна сила, здатна і гуртувати, і роз2019єднувати. Тож чим більше ми знаємо про те, як працює ця накопичена віками енергія, тим вдаліше можемо співпрацювати з нею і користати з її могутності. «Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає нам про політичні традиції і національні свята США, про притаманні американцям традиції повсякденності, а також про історію вигаданих персонажів, які стали для світу уособленням Америки. Стислі окремі розділи кожної частини охоплюють найважливіші традиційні символи і ритуали 2013 від гімну до американського прапора, від синіх джинсів до гамбургера, кока-коли й Міккі Мауса. За кожною традицією стоїть життєва повість реальних людей з їхнім суто людським бажанням сповнити життя сенсом. Під пером автора ці люди оживають, а з ними воскресають події та почуття, якими вони надихалися. Завдяки цьому перед нами розкривається не завжди проста, конфліктна, заплутана та суперечлива історія емблем та інституцій Америки, без яких її сьогодні годі уявити. Хтось міг би назвати роботу Еллера розвінчанням міфів, але це не так. Еллер любовно наповнює традиції справжнім життям і боротьбою, а відтак робить їх ще людянішими і теплішими. Автор підводить нас до усвідомлення: усі традиції винайдені конкретними людьми в конкретний час з конкретних причин, а процес "традицієтворення" триває вічно, особливо - в країні вільних людей. Глибока і вичерпна робота Джека Д. Еллера, як і годиться вдумливому дослідженню серйозного науковця, послідовно веде читача звивистими шляхами непростої і далеко не завжди райдужної історії потужної наддержави. На перший погляд, усе, про що пише автор, нам відоме. Хто ж сьогодні не знає американського гамбургера, чи Супергероя, вже не кажучи про кока-колу? Однак, Еллер пропонує найкраще і найбільше, на що може розраховувати читач: новизну і несподіваний, свіжий погляд на давно відомі речі. З книги Еллера читач отримує дещо навіть цінніше, ніж цікаві, зібрані по крихті та організовані у струнку, змістовну й захопливу розповідь знання з американської історії. Читач отримує дуже цінний інструмент, ту призму, крізь яку зможе оцінити власний світ і традиції свого народу, глибше зрозуміти своє, а відтак 2013 побачити ті численні зв2019язки, що об2019єднують людей усього світу, зрозуміти, скільки спільного у жителів різних півкуль і як схоже, попри розмаїття культур, усі ми переживаємо важливі для себе події та втілюємо їх у пам2019ятні ритуали й обряди. Автор без перебільшення пропонує нам оснащену гострими аналітичними інструментами, готову для глибокої інтелектуальної роботи лабораторію, з якої ми вийдемо з новим, багатшим і ширшим світоглядом, з новим самусвідомленням. Може здатися, що іронічність Еллера і величезний масив академічних знань та фактів, на які він спирається у своєму дослідженні, мали б позбавити традиції, цю важливу частину людського життя, емоційності. Та все навпаки. Академічна поблажливість автора дивним чином додає до цих описів тепла, затишку і людяності, а прагнення зазирнути в найпотаємнішу глибину складної теми виказує велику любов до власної країни і гордість за неї. Автор ретельно добирає саме ті подробиці з історії кожної традиції, які наповнюють її живою силою, роблять виразнішим її унікальне обличчя. Традиції проростають зі щирих переконань реальних людей, з їхньої віри та прагнень, іноді 2013 з туги за батьківщиною, іноді 2013 з особистих болісних втрат, а іноді 2013 з простого прагнення домашнього затишку й тепла, такого знайомого нам усім.

Колекція. #Особливі прикмети. Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані

Мартін Макдона

Мартін МакДона 2014 сучасний ірландський драматург і кінорежисер, п2019єси якого ставлять провідні театри світу. Постановки неодноразово організовували і в Україні. У п2019єсі «Королева краси з Лінана» заторкнуто проблеми нерозуміння й непорозуміння між поколіннями батьків і дітей, де стара егоїстична матір тримає при собі все життя доньку, занапащаючи її особисте щастя, що зрештою скалічує життя усім. У п2019єсі «Людина-подушка» автор вдається до метафор, щоб окреслити проблему жорстокого поводження з дітьми й зображає варіанти того, до чого призводить скалічена з малих літ дитяча психіка, в якій дійсність вже неможливо відмежувати від вигадки. А в п2019єсі «Усікновення руки в Спокані» зображено чоловіка, який усе життя витратив на пошук того, що йому не потрібно й повернути це загалом не вдасться. Та найбільшим розчаруванням для нього стає те, що шукане завжди було з ним, а він цього не помітив.

Гіркий край

Констандія Сотиріу

Констандія Сотиріу 2013 кіпрська письменниця, журналістка, працівниця Бюро преси та інформації МЗС Кіпру. Авторка трьох романів та кількох п2019єс. Перший роман «Айше їде у відпустку» (2015) приніс своїй авторці популярність в Греції та на Кіпрі та наступного року був удостоєний найвищої нагороди Афінської літературної премії. Наступний роман «Земляні голоси» (2017) потрапляє до короткого списку Літературної премії Кіпру. Останній натепер роман письменниці під назвою «Гіркий край» у 2019 отримує Літературну премію Кіпру, а оповідання «Обряди смерті», написане за мотивами цього роману, того ж року отримує Премію Співдружності націй за найкраще коротке оповідання. У своїх творах Сотиріу намагається осмислити трагічні події нещодавньої історії Кіпру 2013 окупацію його північної частини Туреччиною, побачити різні «правди» громадянського конфлікту та те, що ховається за конструюванням таких правд, звернутися зі словами примирення до тіней з обох його сторін, щоб відкрити очі на обопільну кривду та несправедливість, які перетворили острів кохання на острів ненависті. Найкраща українська книжка 2021 року за верcією ПЕН