Прогулянка пропащих

Томас Сандоз

Літній вечір, дорога в Альпах, автобус їде на значній швидкості. У ньому вихователька і четверо підлітків-інклюзивників: нетямуща Поліна, яка бавиться з плюшевим песиком, вважаючи, що він живий і може нажбурити їй на сукню, хтивий мрійник Б2019єро, який не оминає жодної дівиці-молодиці, хворобливо запальний шанувальник музики Гун. І нарешті Люк, який добряче непокоїться й панікує через міністра. Віднедавна цей хлопець брав активну участь у дискусійному форумі. Під чужим іменем він дещо радив міністру, що й спричинило контраверсійну реформу системи охорони здоров2019я. Медіа затялися викрити віртуального гуру, який морочив і пошив у дурні посадовця. Тепер Люк має терміново знищити докази свого шахрайства. Та чи вдасться це йому?

Що таке час

Трюльс Вюллер

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». До царини наукових інтересів норвезького вченого Трюльса Вюллера належать: фізична, філософська, екзистенціальна, соціальна та історична дійсність часу, і в своїй книжці він якомога різнобічніше висвітлює питання: «що таке час?» Але відверто попереджає: не варто чекати на нього однозначної, ба навіть чіткої відповіді. Час керує нашим життям. Усе на світі відбувається в часі 2013 від минулого через теперішнє й у майбутнє. Але що таке час? Без зайвої полемізації та з великою відданістю предметові автор малює збалансовану картину теперішнього стану розуміння проблеми у світлі як філософії, так і фізики, антропології, історії, літератури та релігії та ілюструє свої роздуми ситуаціями з повсяк-денного життя. Книжка написана простою, але яскравою мовою, тож здатна зацікавити кожного, хто звик замислюватися над різними проявами нашого буття.

Серія неформальна. Два кольори. Їсти. Потреба, бажання, одержимість

Паоло Россі

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Як виникають і закріплюються у громадській думці певні ідеї та вірування? І яку ціну заплатило людство, перш ніж у тій чи тій людській цивілізації з2019явилася усталена система культурних кодів, які вже вийшли за межі національного розвитку й керують людською поведінкою? Одвічна потреба «їсти» зіграла фундаментальну роль в історії людства, його культах, ритуалах, таємних і явних, традиціях, відмерлих і сучасних, соціальних устроях, загартованих війнами, катаклізмами, еволюціями й революціями, голодом, канібалізмом, епідеміями та хворобами, з якими людство бореться досі. Культура як система правил і табу, до формування яких долучилися найсвітліші уми, водночас збагачуючи людське буття, тож Паоло Россі, італійський філософ культури, автор цієї мандрівки століттями «Їсти» готує свою вишукану й захопливу історію, майстерно компонуючи науку і мистецтво. Він стверджує: епоха, коли питаннями їжі та харчування займалися лише антропологи та психологи з університетськими дипломами, добігла кінця. У постінформаційну еру тілесне й духовне, культура фізичного й інтелектуального споживання 2013 дуальні процеси в нерозривному поєднанні й взаємопроникненні 2013 є невід2019ємною частиною нашого життя. Навіть неможливість встановити, де «правильно», а де ні, лише засвідчує, що в лабораторії не існує невдалих експериментів, і ці експерименти тривають, а кожен із нас 2013 їх учасник. Якщо ви не чули досі про смак 21165 2013 «умамі», то це не означає, що ви його ще не пізнали. Те, що ми з вами називаємо смаком, є формою чуттів, яка управляється окремою системою чуттів і яка лежить в основі смакових відчуттів, як-от: солодке, солоне, кисле та гірке (та інших, у яких немає назв). Але, як стверджує автор книжки, існує ще ціла низка відчуттів, притаманних ротові та носові, які не можна віднести ні до смаків, ані до запахів. Чи є правдою те, що колись їжа була «натуральною», що те, чим харчувалися наші діди та прадіди, було «справжнім» і «смачнішим»? Автор шукає і знаходить відповіді на безліч питань і розвінчує небезпечні міфи масової культури, адже він десятиліттями досліджував історію ідей та культур, тож його надзвичайно цікаві й неординарні міркування на (для когось) буденну тему споживання їжі 2013 голод та ожиріння, піст і святість, їжа як манія, глобалізація й апокаліпсис, «натуральна» та «не- натуральна» їжа, анорексія, фобії, мода 2013 дадуть змогу подивитися на історію цивілізації під іншим кутом, стануть одкровенням і справжнім відкриттям для великого кола читачів.

Кольори наших споминів

Мішель Пастуро

Чи замислюємося ми, яку роль грає колір у нашому житті? Мабуть, що ні. Адже ми так звикли до різнобарв2019я світу, що у вирі сучасного життя майже не помічаємо цього. Утім колір має давню, багату й загадкову історію. Ви хочете дізнатися, коли жовтий став кольором перемоги і чому діти не люблять фіолетовий? Чому червона автівка не надто пасує поважному «батечку сімейства» і чи справді спати на чорних простирадлах означає прикликати до себе ночами диявола? Чому зелений іще від доби Середньовіччя набув поганої слави, що подеколи переслідує його й сьогодні, а смужки на одязі донедавна сприймали як щось непристойне? Тож вирушайте у захопливу подорож разом із французьким істориком Мішелем Пастуро 2013 ерудованим мрійником, цікавим оповідачем, знаним фахівцем кольорів. Його «хроматичний щоденник», довжиною в півстоліття (195020132010), простежує історію кольорів у Франції та Європі й охоплює чи не всі царини людського життя 2013 одяг і їжу, спорт і кіно, літературу, мову та живопис, емблеми, герби та прапори, музеї, метро тощо. Кольори навкруги. Варто їх побачити.

Століття

Ален БАДЬЮ

Ця книжка 2013 водночас знайомство з думкою видатного французького філософа Алена Бадью (нар. 1937), а також філософське переосмислення ХХ століття. Автор прагне дати висловитися самому століттю, його різноманітним практикам, голосам його активістів 2013 політичних, художніх, поетичних, театральних, наукових, психоаналітичних тощо. На переконання Бадью, головна пристрасть, що рухала століття, була «пристрасть реального»: ХХ століття надихалося не мріями, ілюзіями та утопіями, а саме мужністю поглянути реальному в вічі, стати частиною події, перейти до прямої реалізації, винайти щось нове 2013 насамперед «нову людину» замість «старої». Саме тому все ХХ століття перебуває в парадигмі Війни, епічного зіткнення віч-на-віч, співіснування непоєднуваних речей. Усі активісти століття живуть і творять у фігурі антагонізму, зсередини якого потрібно відшукати нову організаційну дисципліну думки, нове «братерство», нове «ми». Сьогодні, залишаючись вірними пристрасті ХХ століття, нам треба запитати вслід за Бадью: «Що значить «ми» в часи миру, а не війни?». Книжка споряджена кількома додатковими текстами, що глибше розкривають погляди філософа на деякі особливості століття: ґрунтовна розмова з автором про його тези навколо «Століття», панорама сучасної французької філософії, фундаментальні аспекти емансипативної політики, ідея комунізму, зв2019язок демократії з корупцією тощо. Книжка розрахована на філософів, культурологів, істориків, літературознавців і теоретиків мистецтва. Ален Бадью 2013 один з найвинахідливіших і найцікавіших філософів у нинішній Франції, мислитель, який за цих часів цинічної покори та академічної спеціалізації винятковий у всіх сенсах. Знаючись на безлічі дисциплін 2013 від математики до психоаналізу, 2013 й надихаючись як Платоном і Кантором, так і Мао та Маларме, його твори відновлюють у найрізноманітніших і захопливих термінах натепер призабуте розуміння філософії 2013 філософії як активістського процесу емансипації і трансформації Пітер Голвард Серед нас ходить постать рівня Платона та Геґеля Славой Жижек

Колекція. Театральна. Саломея

Оскар Вайлд

Вайлд написав «Саломею» французькою, коли жив у Парижі взимку 1891 року. До постановки її почали готувати у Лондоні в червні 1892 року. Головну роль мала виконувати Божественна Сара 2013 сорокасемирічна Сара Бернар. Однак цензура скасувала виставу на підставі того, що в ній було зображено біблійних персонажів, а це в англійському театрі було заборонено ще з XVI ст. Вайлд, певна річ, дуже обурився. Заборона на показ вистави у Британії тривала аж до 1931 року. Тож уперше її поставили у Франції, в театрі «Евр», осередкові символізму, в Парижі 1896 року. Режисувати її взявся Люньє-по 2013 поборник поетичного театру і керівник «Евру». Сам Вайлд на той час уже був ув2019язнений у Редінґській тюрмі за «особливо непристойну поведінку». Оскільки заборона вистави не поширювалася на публікацію тексту, Вайлд довірив переклад «Саломеї» на англійську своєму коханцю лорду Альфредові Дуґласу, а Обрі Бердслі узявся створити до неї візуальний ряд. Переклад автора не задовольнив, тож він допрацював його. А ілюстрації Бердслі теж не пройшли цензуру як надто непристойні для публікації. Відтак «Саломея» побачила світ спершу французькою (1893 рік), а потім англійською (1894 рік). Після Вайлдової смерті у 1900 році «Саломею» на теренах Європи спіткала неабияка популярність, а в 1905 Ріхард Штраус написав за нею оперу.

Речі і люди. Есей про споживання

Вольфґанґ Шивельбуш

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». У своїй новій книжці Вольфґанґ Шивельбуш, один з найоригінальніших істориків нашого часу, відомий своїми дослідженнями з історії політики, технології, матеріальної та інтелектуальної культури, вперше звертається до царини історії економічних теорій і уявлень. Ця праця найширша за історичним охватом, найуніверсальніша за змістом і найбільш філософічна з усього попереднього наукового доробку автора. У центрі його нової розвідки 2013 поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації 2013 на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв2019язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв2019язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією.Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов. Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення 2013 романтичної економії Адама Міллера. На тлі виявлених автором історичних зв2019язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою у відповідь щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра. Книжка надзвичайно цікава своїм ходом думки, парадоксальної, несподіваної, здатної бачити близькість далеких речей, подібність неподібного. Розрахована на широке коло читачів.

Далеких країв не буває

Франко ФАДЖАНІ

Події роману відбуваються під час Другої світової війни, навесні 1944 року. Головний герой 2014 учений-археолог зі світовим ім2019ям Філіппо Кавальканті. Міністерство культури фашистського уряду Італії відправляє його у відрядження до Брессаноне, щоб перевірити належну підготовку та пакування цінних археологічних і мистецьких творів, призначених для вивезення до Німеччини. Прибувши на місце, літній професор за неприємних обставин знайомиться з підлітком-розбишакою Квінтіно, хлопчиною з південного італійського острова Іск2019я. Зважаючи на війну в країні та напружену ситуацію в регіоні, що загрожує небезпекою їм обом, вони вирішують втекти разом до Рима і намагаються врятувати від незаконного вивезення фашистами з Італії археологічні та культурні цінності. Карколомні пригоди під час подорожі з півночі на південь допомагають таким різним за віком та походженням напарникам здружитися і пізнати справжню цінність життя, людяності, доброти.