Колекція. Театральна. Саломея

Оскар Вайлд

Вайлд написав «Саломею» французькою, коли жив у Парижі взимку 1891 року. До постановки її почали готувати у Лондоні в червні 1892 року. Головну роль мала виконувати Божественна Сара 2013 сорокасемирічна Сара Бернар. Однак цензура скасувала виставу на підставі того, що в ній було зображено біблійних персонажів, а це в англійському театрі було заборонено ще з XVI ст. Вайлд, певна річ, дуже обурився. Заборона на показ вистави у Британії тривала аж до 1931 року. Тож уперше її поставили у Франції, в театрі «Евр», осередкові символізму, в Парижі 1896 року. Режисувати її взявся Люньє-по 2013 поборник поетичного театру і керівник «Евру». Сам Вайлд на той час уже був ув2019язнений у Редінґській тюрмі за «особливо непристойну поведінку». Оскільки заборона вистави не поширювалася на публікацію тексту, Вайлд довірив переклад «Саломеї» на англійську своєму коханцю лорду Альфредові Дуґласу, а Обрі Бердслі узявся створити до неї візуальний ряд. Переклад автора не задовольнив, тож він допрацював його. А ілюстрації Бердслі теж не пройшли цензуру як надто непристойні для публікації. Відтак «Саломея» побачила світ спершу французькою (1893 рік), а потім англійською (1894 рік). Після Вайлдової смерті у 1900 році «Саломею» на теренах Європи спіткала неабияка популярність, а в 1905 Ріхард Штраус написав за нею оперу.

Речі і люди. Есей про споживання

Вольфґанґ Шивельбуш

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». У своїй новій книжці Вольфґанґ Шивельбуш, один з найоригінальніших істориків нашого часу, відомий своїми дослідженнями з історії політики, технології, матеріальної та інтелектуальної культури, вперше звертається до царини історії економічних теорій і уявлень. Ця праця найширша за історичним охватом, найуніверсальніша за змістом і найбільш філософічна з усього попереднього наукового доробку автора. У центрі його нової розвідки 2013 поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації 2013 на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв2019язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв2019язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією.Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов. Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення 2013 романтичної економії Адама Міллера. На тлі виявлених автором історичних зв2019язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою у відповідь щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра. Книжка надзвичайно цікава своїм ходом думки, парадоксальної, несподіваної, здатної бачити близькість далеких речей, подібність неподібного. Розрахована на широке коло читачів.

Далеких країв не буває

Франко ФАДЖАНІ

Події роману відбуваються під час Другої світової війни, навесні 1944 року. Головний герой 2014 учений-археолог зі світовим ім2019ям Філіппо Кавальканті. Міністерство культури фашистського уряду Італії відправляє його у відрядження до Брессаноне, щоб перевірити належну підготовку та пакування цінних археологічних і мистецьких творів, призначених для вивезення до Німеччини. Прибувши на місце, літній професор за неприємних обставин знайомиться з підлітком-розбишакою Квінтіно, хлопчиною з південного італійського острова Іск2019я. Зважаючи на війну в країні та напружену ситуацію в регіоні, що загрожує небезпекою їм обом, вони вирішують втекти разом до Рима і намагаються врятувати від незаконного вивезення фашистами з Італії археологічні та культурні цінності. Карколомні пригоди під час подорожі з півночі на південь допомагають таким різним за віком та походженням напарникам здружитися і пізнати справжню цінність життя, людяності, доброти.

Колекція біографій лідерів-ідеологів «PRINCEPS-NATIO-TEMPUS». ТІТО. Вічний партизан. Біографія

Марі-Яніна КАЛІЧ

Йосип Броз Тіто був .вічним партизаном. 2013 типовим створінням епохи крайнощів, епохи, яку він не тільки пережив, а й власноруч сформував і вистраждав. За своє життя він був визнаним у всьому світі державним діячем. На сьогодні ж багато хто вважає його жорстоки диктатором. То ким же він був насправді? Марі-Яніна Каліч надає чудову нагоду за міфами та легендами краще роздивитися цю історичну постать, оповідаючи авантюрну історію його життя на тлі злетів і падіння, яких зазнала Югославія. Тіто 2013 політик власного штибу. Він був провидцем і прагматиком, стратегом і практиком, тим, хто, завдячуючи неймовірним талантам і за цілком особливих історичних обставин, зробив запаморочливу кар2019єру. За часів Другої світової війни він разом зі своїми партизанами власними силами звільнив Югославію від німецької окупації. Це була саме та роль, яка дала йому змогу виявити всі свої здібності й утвердила його багаторічне панування в країні. Бо цілком імовірно, що без цього .вічного партизана. Югославія зазнала б розколу одразу після Другої світової війни. Упродовж 35 років він залишався незмінним модератором більш-менш успішного співіснування різних народів цієї строкатої держави. На жаль, Югославія не спромоглася пережити Тіто надто надовго, а далі 2013 спалах такого нечуваного насильства, якого повоєнна Європа не зазнавала аж до війни росії проти України. А відтоді на справі всього життя Тіто лежить тінь гіркої поразки. Для широкого кола читачів.

Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу

Жорж Шарпак

У книжці спогадів видатний французький фізик і громадський діяч єврейсько-українського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 р. Жорж Шарпак (192420142010) постає в різних іпостасях: і як учасник руху Опору за часів Другої світової війни, і як один із засновників Європейського центру ядерних досліджень ЦЕРН у Женеві, і як невтомний дослідник, і як педагог-подвижник, і як завзятий захисник ідеї мирного атому. Книжка містить унікальний «літопис» фізики елементарних частинок і цінні міркування про єдність мистецтва і науки. Скільки вражаючих, переважно щасливих випадковостей траплялося в моєму житті! Жорж Шарпак

Історія ока

Жорж БАТАЙ

«Історія ока» (1928) Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей, оповідача та Симони, юнки, яка «так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, що прямо вказують на все, пов2019язане з глибинною сексуальністю 2014 до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність». Симона та її приятель-оповідач залучають до своїх химерних ігор третю героїню 2013 Марсель, побожну дівчину, яка, збожеволівши під час оргії, потрапляє до клініки, звідки парочка, одержима її вродою, витягає її, а невдовзі Марсель повіситься. Продовження їхньої розпусти переносить оргіастичних Бонні і Клайда до Іспанії у компанії з багатим англійцем сером Едмундом: пригоди розгортаються спочатку на мадридській арені для биків, а потім «під сонцем Севільї», сонцем 2014 одночасно ментальним і космічним, чорним і сліпучим, яким одержимий Батай.

Із Синтезу

Каролін Жорж

У пошуках себе і абсолюту модель, яка об2019їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності. І стати ідеальним зображенням завдяки своєму цифровому аватару. За футуристичними деталями високотехнологічного майбутнього ховається тотальна самотність дитини, сімейні драми й ескапізм. Це історія тіла і відображення, утворення та розпаду, загадка досконалого образу, незважаючи на смертність плоті. Авторка занурює читача в розповідь надзвичайної естетики та чистоти, яка змінює уявлення про свідомість і душу.

У Сухумі очікується дощ

Гурам Одішарія

Чи є сьогодні інший грузинський автор, котрий із таким глибоким знанням матеріалу, таким болем і доброзичливістю розповідав би про дивовижну землю Абхазії, про її жителів, їхні характери, взаємини, побут? Людина, яка внаслідок спровокованою Росією братовбивчої війни втратила ВСЕ. Однак зберегла непідробну відданість абхазькій землі, прихильність до людей, які жили і, на щастя, ще живуть на ній.