Третє тисячоліття 2013 Україна і неоколоніалізм

Іван Розпутенко

Книга містить п2019ять частин, чотири з яких тематично присвячені укрупненим складовим сучасного неоколоніалізму в Україні (державотворенню, гуманітарній, соціальній, економічній сферам) та ще одна 2013 деколонізації України. У першій частині «Неоколоніальний контекст «державотворення» в Україні» викладені питання, пов2019язані із характеристикою державного утворення, констатується відсутність реального територіального суверенітету, економічного суверенітету, політичного суверенітету, інформаційного суверенітету, культурно-мовного суверенітету, духовного, церковно-релігійного суверенітету. Друга частина «Гуманітарний неоколоніалізм» відведена висвітленню ганебного стану культури, інформаційного простору, мови; відстежуються тенденції співвідношення націоналізму і мультикультуралізму. Третя частина «Соціальний неоколоніалізм» містить фінансові особливості здійснення розподільчих відносин; через категорії «бідність», «пільги», «корупція» стверджуються висновки щодо політичної потреби існуючої влади в їх активному використанні. Четверта частина «Економічний неоколоніалізм» присвячена критичному викладу «буденних» проблем, пов2019язаних з «національною економікою», «прихватизацією», «банківським», «інвестиційним» неоколоніалізмом, місцевим самоврядуванням та «депресивністю» України. У п2019ятій частині «Деколонізація України» подаються ретроспективні та перспективні шляхи подолання неоколоніалізму. Книга розрахована на читачів з нетрадиційним баченням і критичним мисленням.

Улюблений пістолет пані Сімпсон. хроніка помаранчевої поразки

Микола Рябчук

Книжку складають публіцистичні нариси, написані для українських та зарубіжних часописів у 200520132009 роках, протягом більш-менш цілісного, з погляду політичного розвитку, періоду. Події, котрі спонукали до написання того чи того тексту, були різними за вагою й важливістю, проте всі вони мали певне символічне значення. І в цьому сенсі книжка є не лише хронікою поразки Помаранчевої революції, але також аналізом обєктивних і субєктивних чинників, котрі до тієї поразки спричинилися.

Уявлена глобалізація

Нестор Ґарсія Канкліні

Книжка всесвітньо відомого аргентинського антрополога, соціолога, культуролога Нестора Ґарсії Канкліні «Уявлена глобалізація» 2013 це дослідження масової та міської культури, нових неординарних процесів реальності, культурних змін і пошуків управління ними. Після двох десятиліть дослідження глобалізації як невідворотної долі сьогодення автор розглядає втрачені взаємопроникнення і нерівності та нерівномірності процесів глобалізації. Багато уваги приділено проблемам урбаністики, міському просторові як уособленню глобалізації, а також поняттю пограниччя, його впливу на глобалізований світ. Розрахована на соціологів, політологів, економістів і культурологів, а також на широкий загал читачів, яких цікавить розвиток сучасних суспільств.

Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Боріс Джонсон

Книжка Боріса Джонсона 2014 це історія про те, як ексцентричний геній Черчилля, прем2019єр-міністра Великої Британії, одного з найвизначніших лідерів ХХ століття, формував світову політику. Аналізуючи досягнення й помилки, а також міфи, які супроводжували цю видатну постать, Джонсон зобразив Черчилля як незрівнянного стратега, людину надзвичайно сміливу, красномовну й глибоко гуманну. Безстрашний на полі бою, один із найкращих ораторів усіх часів, лауреат Нобелівської премії з літератури, Вінстон Черчилль спростував думку, що історія 2014 це місце дії великих знеособлених сил. Життя цього чоловіка є доказом того, що одна людина 2014 відважна, геніальна, визначна 2014 може впливати на світовий лад.

Я і КонституціЯ

Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліна

Чи знаєш ти, що таке Конституція України? І як в одній книзі може поміститися все наше життя і життя всієї країни? Адже Конституція 2014 це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов2019язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії. Конституція як компас? Так! Бо у ній про те, хто ти як особис­тість і хто ми як народ на карті світу, яка наша точка відліку і який керунок маємо обрати, щоб іти у правильному напрямку. Тож рушаймо!

Як нації відновлюються: досвід Східної Азії

Сергій Корсунський

Війни змінюють світ: спричиняють розпад імперій і трансформацію альянсів, виявляють природу глобальних соціально-політичних систем. Нині ми стаємо свідками краху останньої з імперій, чи не найбезглуздішої з них, хай яка офіційна назва цієї держави, 2014 Російської. Ідеться про остаточне звільнення України від колоніального своєю суттю ярма. Попереду 2014 відновлення: повоєнна відбудова та модернізація зруйнованої інфраструктури, створення сучасних промислових виробництв, оновлення соціально-гуманітарної сфери. Проблем, що їх українцям належить розв2019язати після перемоги, чимало. Проте досвід Японії, Республіки Кореї, Китаю та Вʼєтнаму, які повставали й відновлювались після стихійних лих і руйнівних воєн, свідчить: шлях від війни до стійкого миру та порядку можна подолати, якщо нація єдина, а плани відновлення розроблені з урахуванням найкращих світових практик. Країни Східної Азії, з їхньою складною історією та бурхливим сьогоденням, уже проклали дорогу. Сторінка за сторінкою ви дізнаватиметеся, як держави піднімались, відроджувались і ставали рушійною силою світової економічної системи 2014 вартий вивчення досвід, чи не так? Вони змогли, і ми зможемо.

Z jak zombi

Iegor Gran

O książce Pierwszy tytuł w eseistycznej serii Nouvelle. Ten zwięzły, mocny i aktualny tekst z pogranicza pamfletu i reportażu gonzo jest dobitnym wyrazem gniewu i bezwzględnie obnaża wpływ propagandy Putina na naród rosyjski. Zetka wymalowana białą farbą na rosyjskich czołgach w Ukrainie skłania Iegora Grana do refleksji nad gangreną, która toczy mózgi wielu Rosjan. Zombi, chodzące trupy, to zwykle wujek, babcia, siostra, syn lub mąż. Ci, którzy maszerują w szeregu za najwyższym hipnotyzerem", ślepi zwolennicy bezwzględnej wojny, którą Rosja prowadzi od 24 lutego 2022 roku, gotowi poświęcić życie własnych dzieci, by odebrać spokój Ukraińcom. Książka poruszyła opinię publiczną we Francjii była nominowana do nagród Renaudot, Femina i Médicis. Le Temps Iegor Gran, pisarz urodzony w Rosji, napisał jadowitą książkę przeciwko katastrofalnemu dryfowaniu jego rodzinnego kraju w czasie, gdy Ukraina próbuje oprzeć się atakom armii Władimira Putina. O Autorze Iegor Gran, francuski pisarz urodzony w 1964 roku w Moskwie, syn Andrieja Siniawskiego, rosyjskiego pisarza i dysydenta ocalałego z gułagu. Przybył do Francji w wieku dziesięciu lat. Studiował w École centrale de Paris. Równolegle z pracą inżynierską rozpoczął karierę pisarską i jako pseudonim wybrał nazwisko swojej żony. Jest autorem kilku znanych książek (m.in. La Russie profonde,Les Trois Vies de Lucie, La revanche de Kevin, L'Écologie en bas de chez moi). Od 2011 roku współpracuje z Charlie Hebdo". O tłumaczu: Paweł Łapiński, trójmieszczanin po studiach romanistycznych we Wrocławiu i Warszawie. Tłumacz literacki z języka francuskiego, członek Oddziału Północnego Stowarzyszenia Tłumaczy Literatury. Fragment: Od ponad wieku Rosja stara się żyć w fikcjach równoległych. Wymyśla sobie metafizyczne walki, w które inwestuje całą swoją wiarę i swoją przyszłość wczoraj była to walka z kapitałem, dziś z tolerancją. Rosja z masochistycznym rozmachem godnym postaci Dostojewskiego przedkłada niedostatki, które dają jej poczucie, że wzrasta duchowo, nad stagnację spokojnego życia, w którym każdy uprawia swój ogródek i dba o wygodę życia codziennego. Rosjanie przez siedemdziesiąt lat gonili za nieosiągalną przyszłością, w której ostatecznie miał zatriumfować proletariat, a dzisiaj zamykają się w wieży zbudowanej ze swojej przeszłości i ani trochę nie wadzi im trupi zapach, który tam panuje. Całe to oddanie wyimaginowanym konstrukcjom jest trudne do pojęcia dla pragmatycznego zachodniego umysłu, który skupia się na budowaniu swojej codzienności zamiast uganiać się za chimerami wyprodukowanymi z własnych frustracji. A jednak to właśnie kult fikcji popycha dziś Rosjan do przedkładania śmierci Ukraińców nad życie swoich własnych dzieci.

Zabójcze idee. Co próbują nam przekazać terroryści?

Ryszard M. Machnikowski

Wybrane teksty zyskały bardzo szerokie rzesze odbiorców, wpływając na poglądy i działania części z nich. Zawierają one zabójcze – dosłownie – idee, rezonujące w umysłach tysięcy, a niekiedy milionów ludzi w różnych zakątkach świata. Dokumenty te przyczyniały się w istotny sposób do tworzenia terrorystycznych ideologii, oddziałujących na szerokie masy ludności. Przekonani przez terrorystów ludzie decydowali się na przyłączenie do grup terrorystycznych lub przeprowadzenie samodzielnych zamachów. Choć przedstawione dokumenty dziś są uznawane za niemal „klasyczne” – z jakichś powodów niesłychanie rzadko stają się przedmiotem szerszego akademickiego namysłu i publicznej debaty. Tymczasem zapoznanie się z treściami zawartymi w terrorystycznych tekstach może w istotnym stopniu pomóc w odpowiedzi na ważne pytanie: „Dlaczego terroryści robią to, co robią, czyli zabijają ludzi?”. Nie chodzi tu o indywidualne, szczególne, „psychologiczne” motywacje terrorystów, lecz o motywacje ideowe, które skłaniają ich do podjęcia aktów przemocy. Dzięki lekturze wybranych dokumentów jesteśmy w stanie choć częściowo wniknąć w umysłowość ich twórców i sposób postrzegania przez nich rzeczywistości. Możemy też poznać powody prowadzenia tej specyficznej działalności oraz cele, które chcą osiągnąć terroryści.