Де твій дім, Одіссею?

Тимофій ГАВРИЛІВ

Світ зазнає докорінних змін, і сьогодні в ньому ніщо вже не таке, як учора. Вирушаючи в подорож, герой не підозрює, що опиниться в центрі зіткнення культур і цивілізацій. «Де твій дім, Одіссею?» - про Віру, Надію і Любов, зближення та розлуку, пошуки і впізнання, примарне і справжнє. Гармонійна драматургія, продумана композиція, розкішна мова, якою розповідається історія, створюють фантастичну метафору сьогодення Анна Вільгельм, Sand am Meer Тимофій Гаврилів належить до найобнадійливіших українських письменників Соня Марголіна, Die Welt

Чаполоч

Ігор Астапенко

«Чаполоч» 2013 дебютний роман автора. Нічого схожого на цей текст досі не було в сучасній українській літературі. Ритм, стиль, шал із тонкими алюзіями на класиків, грою сенсів і підтекстів. Роман 2013 виклик традиційним канонам художньої прози, поетичний бунт проти жанрових умовностей літератури. Головний герой, самотній філософ, живе у герметичному світі, в якому ховається від важкої реальності, долаючи ілюзії нестримної молодості в пошуках краси і смаку до життя, які втратив. Мов маленький будда із гетто «Школи для дурнів» дорослий чоловік намагається осягнути те, що бачить і боїться побачити під час глибокої психологічної кризи. І повернути втрачене 2013 непідробну дитячу радість, первісну чуттєвість, голос трави, знання мови дерев, птахів і звірів, справжню повноту буття. Та чи не станеш ти сам звіром у дикому лісі людей? Глибоко метафорична притча про одвічну людську самотність, вразливість і жагу пізнати те, від чого втрачають людське, але здобувають силу, що існує понад людьми і їхнім світом. Світом без любові.

Гарні дівчата

Тимофій ГАВРИЛІВ

«Гарні дівчата» 2014 авторська гра в класики. У несподіваних візерунках оповіді постають етичні питання людських стосунків, розкривається складний психологічний світ людини, з неприхованою відвертістю виявляється її індивідуальність. Чи можна зупинити час, чи варто повертатись у минуле, чи доречно заглядати у майбутнє?.. Для вибагливого читача, поціновувача влучної інтелектуальної думки та витонченої мови.

Колір повітря

Абдо ВАЗЕН

У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи. Виріс у маленькому ліванському селі, сліпота Басіма обмежує його залучення до матеріалів, які викладають у його школах. Незважаючи на любов і підтримку родини, його можливості здаються обмеженими. Тож у тринадцять років Басім залишає своє село, щоб приєднатися до Інституту сліпих у передмісті Бейрута. Там він оживає. Він вивчає шрифт Брайля і відкриває таланти, про які він не знав. Басім наділений своїми нововідкритими здібностями читати і писати. Завдяки нововиявленій впевненості в собі Басім вирішує ризикнути і подати новелу на конкурс, організований Міністерством освіти. Після перемоги в конкурсі його беруть на роботу в Інститут сліпих. В Інституті Басім, мусульманин-суніт, зав2019язує міцну дружбу з християнином Джорджем. Співпраця та колективна підтримка є основними для успіху кожного студента в Інституті, принцип, який долає релігійні відмінності. У книзі Інститут символізує позитивні зміни, які толерантність може принести країні та суспільству в цілому. «Колір повітря» 2014 це також книга про Ліван та його ставлення до людей з обмеженими можливостями. Він пропонує уявлення про життєво важливу роль сильної підтримки сім2019ї в індивідуальному успіху, внутрішньому функціонуванні таких установ, як Інститут, а також про унікальне релігійне та культурне середовище Бейрута. Прозора мова Вазена та лінійна структура, яку він використовує, призводять до зв2019язного та легкого для читання розповіді. «Колір повітря» є важливим внеском у літературу, в якій люди з обмеженими можливостями представлені недостатньо. Окрім розповіді про розширення прав і можливостей і дружбу, ця книга також має на меті розповісти читачам про людей з обмеженими можливостями та пролити світло на важливі ролі, які відіграють такі установи, як Інститут

Борхес, неписаний

Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Луїс Борхес (1899 2014 1986) 2014 культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга 2014 візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій 2014 про детективну історію, а в п2019ятій 2014 про час. «У нас є багато прагнень, серед них 2014 прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу 2014 надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», 2014 говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.Хорхе Луїс Борхес (1899 2014 1986) 2014 культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга 2014 візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій 2014 про детективну історію, а в п2019ятій 2014 про час. «У нас є багато прагнень, серед них 2014 прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу 2014 надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», 2014 говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.

Колекція. #Особливі прикмети. Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані

Мартін Макдона

Мартін МакДона 2014 сучасний ірландський драматург і кінорежисер, п2019єси якого ставлять провідні театри світу. Постановки неодноразово організовували і в Україні. У п2019єсі «Королева краси з Лінана» заторкнуто проблеми нерозуміння й непорозуміння між поколіннями батьків і дітей, де стара егоїстична матір тримає при собі все життя доньку, занапащаючи її особисте щастя, що зрештою скалічує життя усім. У п2019єсі «Людина-подушка» автор вдається до метафор, щоб окреслити проблему жорстокого поводження з дітьми й зображає варіанти того, до чого призводить скалічена з малих літ дитяча психіка, в якій дійсність вже неможливо відмежувати від вигадки. А в п2019єсі «Усікновення руки в Спокані» зображено чоловіка, який усе життя витратив на пошук того, що йому не потрібно й повернути це загалом не вдасться. Та найбільшим розчаруванням для нього стає те, що шукане завжди було з ним, а він цього не помітив.

Гіркий край

Констандія Сотиріу

Констандія Сотиріу 2013 кіпрська письменниця, журналістка, працівниця Бюро преси та інформації МЗС Кіпру. Авторка трьох романів та кількох п2019єс. Перший роман «Айше їде у відпустку» (2015) приніс своїй авторці популярність в Греції та на Кіпрі та наступного року був удостоєний найвищої нагороди Афінської літературної премії. Наступний роман «Земляні голоси» (2017) потрапляє до короткого списку Літературної премії Кіпру. Останній натепер роман письменниці під назвою «Гіркий край» у 2019 отримує Літературну премію Кіпру, а оповідання «Обряди смерті», написане за мотивами цього роману, того ж року отримує Премію Співдружності націй за найкраще коротке оповідання. У своїх творах Сотиріу намагається осмислити трагічні події нещодавньої історії Кіпру 2013 окупацію його північної частини Туреччиною, побачити різні «правди» громадянського конфлікту та те, що ховається за конструюванням таких правд, звернутися зі словами примирення до тіней з обох його сторін, щоб відкрити очі на обопільну кривду та несправедливість, які перетворили острів кохання на острів ненависті. Найкраща українська книжка 2021 року за верcією ПЕН

Колекція. #Особливі прикмети. Судді уночі

Антоніо Буеро Вальєхо

Антоніо Буеро Вальєхо (1916 2014 2000) є найважливішим іспанським драматургом повоєнного покоління. Автор майже трьох десятків сповнених песимізму п2019єс («Сон розуму», «Історія одних сходів», «Нині свято», «У палаючій пітьмі», «Слова на піску», «Ткаля снів») з елементами гострої соціальної та політичної критики. Був нагороджений низкою літературних та театральних премій, зокрема Премією імені Лопе де Веги (1949) та Премією Сервантеса (1986). У пізніх драмах Буеро Вальєхо помітний вплив Бертольда Брехта, твори якого він перекладав.

Нікольскі

Ніколя Дікнер

Весна 1989 року. Ноа, Джойс та оповідач, які незабаром святкуватимуть свої двадцятиліття, залишають рідні місця, щоб розпочати тривалу і захопливу подорож до мегаполіса. В Монреалі вони намагаються налагодити свої життя, незважаючи на помилки молодості, протиріччя кохання та їхніх генеалогічних дерев. Вони думають, що самотні; однак їх траєкторії несподівано перетинаються, створюючи дивну симетрію в їхньому житті. Ніколя Дікнер полюбляє експерименти: змішувати оповідь та яскраві образи з ретельністю, що іноді межує з одержимістю звихнутого на екзотичних назвах зоолога. У «Нікольскі» він із лукавим задоволенням поєднує в одній історії археологів, які досліджують відходи, флібустьєрів усіх мастей, морських зміїв, тунців, жертв землетрусу, букініста, неграмотного водолаза, незліченну кількість поштових відділень та загадкову книгу без обкладинки. Бурхлива оповідь, в якій пють багато чаю і дешевого рому. Калейдоскоп із сильних образів і влучних фраз. Роман, який сам себе пожирає. Сказати, що Ніколя Дікнер обдарований 2013 буде звичайним евфемізмом, однак саме це і впадає в очі. Нестримна фантазія. [2026] Хірургічно точні фрази, що з першої і до останньої наповнені тонкою й мерехтливою іронією. [2026] А далі 2013острови, книги, зустрічі: можна подумати, що ви читаєте альтерглобаліста Жака Пулена, змішаного з Амелі Пулен, із полегшеним Борхесом та Луї Амленом. А назва йому 2013 Ніколя Дікнер. Le Devoir Роман елеґантний, неповторний і зворушливий. Девід Мітчелл Ніколя Дікнер у найкращий спосіб поєднує гру й задоволення від оповіді. Із вправністю автора детективів, у ритмі сценариста і з натхненням романіста пригодницьких книжок він розбурхує читацьку уяву аж до повного тріумфу. Le Mond

Печатка янгола

Ненсі Г2019Юстон

«Печатка янгола» 2014 історія багатонаціонального кварталу Маре в Парижі середині ХХ століття. Тут стрічаються французький єврей Рафаель і Андраш 2014 єврей угорський, які покохали німкеню Заффі. Їхні долі переплітаються на тлі щойно вщухнувшої Другої світової війни і розгортання війни в Алжирі. Рафаель 2014 естет і поза світом музики не існує. Андарш 2014 затятий борець із соціалізмом радянським і за соціалізм усесвітній. Кому ж упокориться чи кого підкорить Заффі, яка існує в прострації між війнами політичними і моральними? І чи справді любов порятує світ? Про все це йдеться у книжці «Печатка янгола» Ненсі Г2019юстон, яка представляє франко-канадську літературу. У 1999 цей роман отримав Гран-прі читачів журналу «Elle».

Кат

Євгенія Кононенко

У новій книзі Євгенії Кононенко об2019єднано новели й мініатюри, так чи інак дотичні до теми творчості й книжок. Це не спогади, а специфічний досвід письменниці, яка знає таємниці, як зачинаються, народжуються і живуть власним життям тексти. Як до цього ставляться ті, хто поряд, і ті, хто далеко. Чи справді літературний текст може вбити? І чи може він урятувати? І чи може спасти? Кат, палач, цалау, вердуго, шарфрихтер2026. Дорога від професійного вбивці до професійного письменника 2013 хвора вигадка чи психологічна істина? Центральний текст книжки Євгенії Кононенко не виключає жодної можливості2026 Професор Ірина Бетко, Вармінсько-Мазурський університет, м.Ольштин, Польща Нова збірка оповідань Євенії Кононенко посяде почесне місце в розмаїтті сучасної української літератури. Це жанр, в якому Кононенко є особливо сильною, то ж сподіваємося що її найновіші твори читатимуть у всьому світі в англійському перекладі. Професор Патрік Джон Корнесс, університет Ковентрі, Велика Британія

Серія неформальна. Два кольори. Ознаки добра і зла. Забобони. Історія забобонних звичаїв

Арі Турунен

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Чому відьма літає на мітлі, а чорт має роги? Чому заяча лапка приносить удачу, а сім - щасливе число? Як ім2019я впливає на долю людини і яким був знак Каїна? Книжка знайомить читача зі строкатим і захопливим світом забобонних звичаїв - звичаїв, які в повсякденному житті ми часто навіть не помічаємо. Ми стукаємо по дереву або плюємо через плече, коли дорогу перебігає чорна кішка, але більше не знаємо, чому так робимо. За допомогою забобонних звичаїв боролися зі страхами, але також прагнули подбати про власне щастя й вдачу, бо людина - єдина тварина, яка свідомо намагається вплинути на власну долю. У семи201cщасливих201d розділах книжки Арі Турунен зазирає в історію культури забобонів і розкриває деякі дивовижні секрети. Наприклад, сережки спочатку використовували для захисту від злих сил, слово 201cпаніка201d має походження від бога Пана, що визивав безконтрольний страх, а схрещення середнього і вказівного пальців для уникнення невдачі спочатку було символом парування. Для широкого кола читачів, зацікавлених аналізувати тенденції та проводити паралелі, щоб зрозуміти перебіг історії загалом.

Празька химера

Євгенія Кононенко

Євгенія Кононенко 2014 письменниця, яка не перше десятиліття скидає на читачів з високої літературної вежі інтелектуально-розважально бомби: новели, оповідання, есеї, повісті, романи, культурологічні розвідки й критичні статті. Елегантна іронія оповіді, несподіваний поворот сюжету, мов детонатор з годинниковим механізмом оприявнює таємні думки, страхи й почуття персонажів. І читачів, оголюючи людське єство, неписані табу, ритуали й забобони. Збірка короткої прози «Празька химера» 2014 це історії психологічної химерної реальності, якої не існує, хоч вона так само жива, мов віра в любов і диво, або пошуки того найважливішого, без чого життя втрачає сенс. Жага пізнання таємного і нерозгаданого, як стосунки між чоловіком і жінкою, крізь двері замкненої кімнати, яку створив експериментатор із почуттям справді чорного гумору. Для широкого кола читачів.

RU

Кім Тхюї

Багатьом із нас про В2019єтнам майже нічого не відомо 2014 хіба що ми знаємо кілька в2019єтнамських ресторанів, де смачно готують, або ж бачили американські фільми про нескінченну криваву війну. Але ХТО вони 2014 головні герої цього маловідомого конфлікту? Кім Тхюї 2014 одна з цих «людей із човна», які втекли з пекла, щоб знайти порятунок в іншому білому краї. І невеличкими оповідями, історійками, афоризмами вона помалу малює образ квебекської пані з в2019єтнамським акцентом, якій вдалося (чи, радше, яка мусила) пристосуватися до вторгнення комуністів, вижити у переповненому таборі для біженців, навчитися західному способу життя і, зрештою, звикнути до материнства. Через поетичність і гумор читати цю книжку 2014 суцільне задоволення. Французькою RU означає «струмочок», у переносному значенні «витікання, потік, циркуляція» (сліз, крові, грошей) (LeRoberthistorique). В2019єтнамською RU означає «колискова», «колисати». І це досконала назва для цього невеликого, однак сильного роману. НАГОРОДИ: 2010 2014 Гран-прі «GrandPublicSalondulivre» 2010 2014 нагорода Генерал-губернатора Канади 2010 2014 Гран-прі «RTL-Lire» Паризького книжкового ярмарку 2011 2014 Гран-прі конкурсу «littéraireArchambault» 2011 2014 відзнака за «мультикультурність» міжнародного літературного конкурсу «Mondello prize» 2012 2014 номінант на нагороду за перший роман «» 2012 2014 номінант літературної премії Ґіллера від «Scotiabank» 2012 2014 номінант літературної премії Генерал-губернатора Канади у номінації «переклад» 2013 2014 номінант конкурсу «ManAsianLiteraryPrize» 2014 2014 номінант Дублінської літературної премії (InternationalIMPAC Dublin Literary Award) 2015 2014 перемога в конкурсі телепрограми «Canadareads» "Проза Кім Тхюї тече, наче поезія, 2014 несе і заколисує. Вона сильна і красномовна. Її перший роман дарує рідкісне відчуття блаженства" Le Figaro "Зворушливий автобіографічний роман... Поетична віньєтка Тхюї, обрамлюючи шлях із Південної Азії до Квебеку, надає звичайній іммігрантській подорожі самобутності" The New York Times "Не сентиментально... поетично і сильно" The Guardian

Усі вогні - вогонь

Хуліо КОРТАСАР

Книжка «Усі вогні - вогонь» пропонує вісім неперевершених взірців художньої досконалості, якою позначені новели Хуліо Кортасара. Починаючи разючою метафорою людських стосунків, якою є «Південна автострада», і закінчуючи шедевром, що ним є «Інше небо», Кортасар вкотре пропонує нам історії, які є обов2019язковими для прочитання шанувальниками короткої прози. Це новели, написані на межі азартної гри і шахів, логіки і підкидання монетки, які мають на меті по-новому здивувати нас старими загадками: пристрастями, вигаданими життями, паралельними просторами й часами, повсякденними фікціями.

Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо

Джек Девід ЕЛЛЕР

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Як застільна пісня стала гімном Сполучених Штатів? Що насправді сталося у найперший День подяки? Хто вигадав слово «окей», яке лунає мільйони разів на хвилину по усьому світі? Звідки взялися джинси, без яких сьогодні ми вже не уявляємо свого життя? На ці та інші запитання шукає відповіді разом з читачами антрополог і соціолог Джек Девід Еллер у книжці «Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо». Традиції та звичаї 2013 надзвичайно емоційна і сповнена пристрастей частина людського життя. Великою мірою саме навколо них люди снують тканину буднів, на них орієнтуються, плануючи життя, плекають їх і дотримуються, а також вкрай вороже ставляться до кожного, хто ставить під сумнів їхню цінність. Знання власних традицій дозволяє розуміти й усвідомлювати себе. Знання чужих традицій дає змогу глибше зрозуміти й пізнати інший народ. Глобалізований світ вимагає такого розуміння дедалі більше. І не лише від істориків. Власне, проникнення у світ звичаїв дає уповні відчути, наскільки ми, люди різних культур і різного досвіду, різні й схожі водночас. А ще традиції 2013 надзвичайно потужна сила, здатна і гуртувати, і роз2019єднувати. Тож чим більше ми знаємо про те, як працює ця накопичена віками енергія, тим вдаліше можемо співпрацювати з нею і користати з її могутності. «Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає нам про політичні традиції і національні свята США, про притаманні американцям традиції повсякденності, а також про історію вигаданих персонажів, які стали для світу уособленням Америки. Стислі окремі розділи кожної частини охоплюють найважливіші традиційні символи і ритуали 2013 від гімну до американського прапора, від синіх джинсів до гамбургера, кока-коли й Міккі Мауса. За кожною традицією стоїть життєва повість реальних людей з їхнім суто людським бажанням сповнити життя сенсом. Під пером автора ці люди оживають, а з ними воскресають події та почуття, якими вони надихалися. Завдяки цьому перед нами розкривається не завжди проста, конфліктна, заплутана та суперечлива історія емблем та інституцій Америки, без яких її сьогодні годі уявити. Хтось міг би назвати роботу Еллера розвінчанням міфів, але це не так. Еллер любовно наповнює традиції справжнім життям і боротьбою, а відтак робить їх ще людянішими і теплішими. Автор підводить нас до усвідомлення: усі традиції винайдені конкретними людьми в конкретний час з конкретних причин, а процес "традицієтворення" триває вічно, особливо - в країні вільних людей. Глибока і вичерпна робота Джека Д. Еллера, як і годиться вдумливому дослідженню серйозного науковця, послідовно веде читача звивистими шляхами непростої і далеко не завжди райдужної історії потужної наддержави. На перший погляд, усе, про що пише автор, нам відоме. Хто ж сьогодні не знає американського гамбургера, чи Супергероя, вже не кажучи про кока-колу? Однак, Еллер пропонує найкраще і найбільше, на що може розраховувати читач: новизну і несподіваний, свіжий погляд на давно відомі речі. З книги Еллера читач отримує дещо навіть цінніше, ніж цікаві, зібрані по крихті та організовані у струнку, змістовну й захопливу розповідь знання з американської історії. Читач отримує дуже цінний інструмент, ту призму, крізь яку зможе оцінити власний світ і традиції свого народу, глибше зрозуміти своє, а відтак 2013 побачити ті численні зв2019язки, що об2019єднують людей усього світу, зрозуміти, скільки спільного у жителів різних півкуль і як схоже, попри розмаїття культур, усі ми переживаємо важливі для себе події та втілюємо їх у пам2019ятні ритуали й обряди. Автор без перебільшення пропонує нам оснащену гострими аналітичними інструментами, готову для глибокої інтелектуальної роботи лабораторію, з якої ми вийдемо з новим, багатшим і ширшим світоглядом, з новим самусвідомленням. Може здатися, що іронічність Еллера і величезний масив академічних знань та фактів, на які він спирається у своєму дослідженні, мали б позбавити традиції, цю важливу частину людського життя, емоційності. Та все навпаки. Академічна поблажливість автора дивним чином додає до цих описів тепла, затишку і людяності, а прагнення зазирнути в найпотаємнішу глибину складної теми виказує велику любов до власної країни і гордість за неї. Автор ретельно добирає саме ті подробиці з історії кожної традиції, які наповнюють її живою силою, роблять виразнішим її унікальне обличчя. Традиції проростають зі щирих переконань реальних людей, з їхньої віри та прагнень, іноді 2013 з туги за батьківщиною, іноді 2013 з особистих болісних втрат, а іноді 2013 з простого прагнення домашнього затишку й тепла, такого знайомого нам усім.