Скрипка Спіріт Лейку

Клер Бержерон

1914 рік. Юна талановита скрипалька Олена та її брат Віталій полишають Україну і їдуть до країни справжньої свободи. Канада зустрічає їх незатишно. Почалася війна, і вони опинилися серед сімей в2019язнів у таборі Спіріт Лейк. Доля змушує Олену ухвалювати рішення, що кардинально вплинуть на її майбутнє. Зустріч з Александром Лявальєром перевертає все її життя з ніг на голову. Адже, незважаючи на війну, у цьому світі таки є щасливі люди. Чи має вона право на мрію? Заборонене кохання українки Олени та канадця Александра викликає презирство у її оточенні. У свідомості людей вони тепер кляті коханці2026 На початку Першої світової війни уряд Канади, підштовхуваний зростанням ксенофобії населення, створив по всій країні двадцять чотири табори для ув2019язнення, тільки два з яких могли прийняти сім2019ї в2019язнів, зокрема й табір Спіріт Лейк в Абітібі. Там утримували турків, німців і дуже багато українців. Саме у цьому маловідомому місці відбуваються події захопливого та зворушливого роману Клер Бержерон. Її талант 2014 показати маловідомі сторінки нашої історії та заселити їх персонажами, яких ми з однаковою силою можемо любити або ненавидіти. André Maccabée, Cité Boomers Я завжди думав, що мистецтво писати 2014 це насамперед уміння підбирати потрібні слова й складати з них точні речення, що дозволяють автору переносити читача до місця, у час і в контекст, у який сам читач насправді себе уявляє. Якщо це мистецтво насправді таке, то Клер Бержерон, ви володієте ним на рівні, з яким я мало стикався. Я дав цьому роману оцінку 201eЧудово201d, що трапляється так зрідка, що мені цікаво, чи я хоч ще колись оцінював іншу книжку з тисяч прочитаних мною. Як і будь-який мешканець Амоса, який поважає себе, я чув про озеро Духу і відвідував маленьку церкву в Ля Ферме, що стала музеєм того сумнозвісного табору, але ви, пані авторко, ви змусили мене пережити надзвичайно зворушливі миті. Gilles Boucher, Radio Boréal FM 105,3 Мадам Бержерон змушує нас відчувати всі емоції, якими живуть герої цього дуже успішного роману, і я чекаю на її наступний роман. Pause lecture

Колекція Writers on Writing. Слово свого роду

Євгенія Кононенко

Чи не в будь-якій мові слово має рід. Як і людина. Бо слова звідкись походять. Як і люди. Але чи це важливо 2013 рід слова, його походження? А може, найважливішим є його смисл? В інших мовах слова, які позначають цей смисл, можуть бути іншого роду, іншого кореня. Чи саме в роді, в походженні, у генезі, в корінні, в пуповині міститься сакрум змісту? Євгенія Кононенко у книзі «Слова свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває, закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли засобами іншої мови? Євгенія Кононенко 2013 перекладачка, тож добре знає, як важко буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення, висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду. «Слово свого роду» 2013 це колекція (автобіографічних) есеїв, що написана на перетині красного письменства й есеїстики, правди й міфології. Але це той автобіографічний зріз, який не підтверджується ніякими документами. Лише фотографіями. Але ніщо так не бреше, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ стали масово виготовляти, коли докорінно похитнувся сам інститут родини. Але як і похитнуться всі наявні у світі інститути, все одно лишається сокровенне 2013 і слова, щоб це назвати. Ця книжка не лише про містерію творення, письменництво, феміністок і християнок, Перелесника та земних чоловіків, дітей і батьків, кохання й любов, ненависть і зради, метафізику й секс у туалеті. Це метатекст про своєрідність, своє рідне і свій рід, слова своїх найрідніших, які з дитинства всотує в себе людина, бо живе у такій багатій картині світу мови і безмовного водночас. Євгенія Кононенко у своєрідних есеях вимовляє слова, які, загалом, не вимовляють, аби всує не тривожити духів забутих предків.

NATALIA

Шанталь Ґаран

Війна.. Понівечені життя, зґвалтована молодість, покинуті діти. Толлеф Ольсен розпочинає пошуки своєї біологічної матері, що відмовилася від нього у далекому 1945. Так з Норвегії ми переносимося до Канади, де мешкає вже зовсім старенька Наталія Мюллер. Чому вона уникає зустрічі з сином? Що приховує? Чим закінчаться пошуки справедливості? Цінність роману Шанталь Ґаран полягає не тільки в ажурному стилі та захоплюючій композиції оповіді, а в її автентичності, тому що твір написано на підставі реальних подій. Авторка збирала свідчення, працювала в архівах, опитувала головних героїв, чиї імена, звісно, змінені. Так у 2018 році зявився роман Natalia, який у сьогоднішній Україні набуває нового прочитання, починаючи зі сцен окупованого радянськими військами Львову у 1940, розповідей героїні про Україну тих часів до екзистенційних питань сучасності: що означає виживання у війні? Чи існує «правильний вибір» для жінки, яка потрапила у це криваве жерло? Унікальний твір!

Шахтоємці

Жослін Сосьє

Другий роман відомої квебекської письменниці Жослін Сосьє «Шахтоємці» («Les Héritiers de la mine») видавали тричі. Уперше 2014 2000 року в Канаді, і ще двічі 2014 2015 і 2016 рр. 2014 у Франції в найпрестижніших видавництвах. Це сімейна сага, яку пронизують відчай, бурхливі радощі й невситима спрага до життя. Її написано в особливій 2014 притаманній лише Ж. Сосьє манері. У загубленому серед канадських лісів шахтарському містечку мешкає незвична родина 2014 у ній аж двадцять одна дитина... Часом у таких великих сім2019ях зникає розуміння того, що кожен 2014 хай яка монолітна родина, хай на яку міцну зграю вона скидається 2014 є особистістю, кожен має мрії і страхи. І шлях між дитинством і старістю часом у всіх виявляється геть різним, далеким від ідеалістичного уявлення про спільні «сімейні цінності».

Серія неформальна. Два кольори. Соціальна історія татуювань

Алессандра Кастеллані

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Колись татуювання не були ані популярними, ані прийнятними як форма модифікації тіла. Згідно з Книгою Буття, першою татуйованою людиною, а якщо точніше 2013 першою поміченою людиною в історії був Каїн, голова проклятого роду. Серед характерних рис татуювання слід згадати те, що воно сприймалося осудним знаком, який часто асоціювався зі світом проституток та маргіналів. Заходу була незнайома широка практика малюнків на шкірі, і вперше татуювання потрапили до нашого світу через щоденники Джеймса Кука, який використав термін «тату» після повернення зі своєї першої подорожі до південних морів. Саме з дивовижних звітів мандрівників вісімнадцятого століття виникає екзотичне уявлення про далекі етноси, і татуювання в цьому контексті відіграють основну роль у визначенні іншості незнайомих народів. Завдяки «проклятій» аурі татуювання набуває неабиякої популярності у середині сімдесятих років минулого століття, коли на сцену виходять панки зі своїм баченням татуювання як форми протесту. На ту пору, позначену глибокою економічною кризою та високим рівнем безробіття серед молоді, панківська театралізація хиткості буття втілюється у татуюваннях і селфгармі, які підкреслюють дикунське та маргінальне становище. Починаючи з дев2019яностих років, татуювання раптом перетворюються на поширений серед молоді, ба більше «нормалізований» знак, нанесення якого вже не викликає відторгнення чи остракізму. Тепер татуювання 2013 частина моди, і знаки на шкірі сприймаються суб2019єктивним проявом власного стиля. Чарівність протесту та модифікації тіла набувають наразі форм гібридного співіснування з квір-спільнотами, де перетинаються нові пошуки ідентичності та уявлення про себе. Алессандра Кастеллані аналізує витоки і сьогодення татуювань, запрошуючи нас до цікавої подорожі у часі та просторі: від Біблії до Лондону сімдесятих років, від нового світу, відкритого мандрівниками вісімнадцятого століття, до сучасних міст. Захоплююча, написана на нашій шкірі історія, з якою варто ознайомитися!

Колекція. Театральна. Мадам Пилінська і таємниця Шопена

Ерік-Емманюель Шмітт

Ерік-Емманюель Шмітт 2014 сучасний французько-бельгійський письменник і драматург, філософ і сценарист, творчість якого перекладена понад 40 мовами. Його п2019єси, романи та новели завоювали найпрестижніші мистецькі нагороди, а книжки, вистави та фільми 2014 всесвітню славу та любов публіки різних культур і континентів. У своїх творах Шмітт сміливо ставить найдражливіші філософські, релігійні питання, легко й витончено; якщо вірити критикам і журналістам, він 2014 «Дідро ХХІ століття 2014 серйозний інтелектуал, який, утім, ставиться до себе несерйозно», тобто з гумором і самоіронією. Письменник, що долає табу 2014 межу людського мислення і розуміння, аби постійно знаходити нові сенси та цінності завдяки мистецтву літератури, театру і кіно. У цій автобіографічній історії у ролі головного героя автор шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше 2014 музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього в музиці потрапляє у великий світ літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує... Для широкого кола читачів, а також усіх, хто прагне навчитися грати й писати.

Шпигуни султана. Агентурні, саботажницькі та корупційні мережі XVI століття

Емраг Сафа ҐЮРКАН

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Автор наче гортає перед читачем сторінки сотень европейських та османських першоджерел, давніх хронік і поцвілих документів. Історик описує Середземномор2019я епохи Османів як нескінченну систему суспільних зв2019язків і мереж, за якою маліє ворожнеча між християнством й ісламом. Та насамперед в оповідках від Емрага Ґюркана фігурують й уславлені, й досі невідомі персоналії з їхніми чеснотами та вадами, дужими й слабкими рисами. Шпигуни на його сторінках невтомно плетуть інтриги, зазнають жорстоких катувань, збирають безцінну інформацію, отож 2013 і нишпорять від холодних берегів Британії до спекотного Ірану. А доконечне осердя цього людського моря 2013 Стамбул, або ж «столиця щастя», 2013 найдавніший осідок для розвідок та агентури з найрізноманітніших країв. Видання доповнено словником османських термінів, що стане в пригоді і початківцям, і фахівцям у студіях турецької минувшини.

Безодня

Марися Нікітюк

«Безодня» 2013 це 10 оповідань-катастроф, що описують як гибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всевітів, в яких ми живемо. Скріплені одночасно нетривіальною жорстокістю, кривавістю та безмежною любов2019ю, оповідання звучать в унікальній тональності 201cпоетичного трешу201d. Основним центром всіх історій є погляд на природу людини в нових обставинах, в обставинах українського суспільства та сучасного світу загалом. А основним питанням є 2013 чи заслуговує такий світ на життя? Кожна з новел 2013 це історія судного дня, де крізь абсурдуючу реальність, зрешечену метафорами, чітко постає оточуючий нас світ, що кожної митті дедалі більше зривається з ціпка. Центральною новелою є «Безодня» 2013 оповідь про ментівську державу, в якій двоє бравих грубих мента потрапляють в забуте Богом і стерте з усіх географій та облікових книг село Безодня. Де рзгортається трагедія людей і природи. Принижені до останньої межі жителі села з2019їдають своїх міліціонерів, але продовжують поводити себе підневільно, звільненні власним безумством раби не стають вільними людьми. Продовжує тему соціальної несправедливості і цинізму розповідь «Свині», що буде екранізованою впродовж наступного року. «Свині» 2013 гротескна історія в ключі абсурду, її метафори лобові і прямі, сюжетні ходи грубі і нарочиті і вгадати хто є хто не складає труднощів. Цей світ населяють зомбі, що безцільно ходять на роботи, свині, що їдять людей, бидлота, що є певним сплавом гопників та голубів. Абсурд цього світу проявляється в його неймовірній байдужості і суспільому цинізмі: голова сільради безкарно розстрілює людей, а збитих намертво пішоходів так і лишають лежати посеред дороги. «В пошуках елементарної любові» 2013 розповідає про кінець Всесвіту, перезапуск сисеми загалом. Новий Великий Вибух народжується в череві рудоволосої дівчини невідомого походження в квартирі десь на Позняках. В той час, коли двоє фізиків-експерементаторів фіксують страшні зміни в фундаментальних силах Всесвіту під Женевою на Адронному колайдері. А десь в Нижньому Тагілі, фізик-експерементатор, якого місцеві давно і міцно вважають алкоголіком і божевільним гарячково вираховує Кінець Світу. І хоча цей світ вже ніщо не може врятувати, новий Всесвіт народжується в любові, і треба вірити, з урахуванням прорахунків попереднього. «Мис доброї надії» 2013 це історія однієї ненародженої душі, якій випало вибачити своїх батьків. На обриві над холодним Північним морем знаходиться загублена долина, як перехід, зал очікування, між одним світом та іншим. Ті, що потрапляють на Мис воліють пробачення і тепла, але якою ціною? «Безодня» 2013 перша збірка прози Марисі Нікітюк, що давно з успіхом реалізовує себе на теренах кіно та театру. Безодня як людського страждання, так і людської жорстокості, і людської любові в жагучій експерсії визирає на читача з поміж рядків. Від маленьких смертей до нищення Всесвіту 2013 все поглинає Безодня, і все породжує теж вона.