Убити тирана. Історія тираноборства від Цезаря до Каддафі

Альдо Андреа КАССІ

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Не існує тиранів, яких не можна усунути силою, ба більше, тиранія зумовлює можливість убивства тирана не тільки де-факто, але й деюре. Починаючи з Давньої Греції, західна політико-правова традиція замислювалась над обставинами, що уможливлюють убивство тирана на законних підставах. Кожна епоха робила свій внесок у це питання шляхом пристрасних дебатів, палкої полеміки, вибухонебезпечних (і не тільки в переносному значенні) подій. Поданий у книжці аналіз простежує тему тиранії та тираноборства від античності до 2021 року, залишаючи останні сторінки під знаком питання. В останньому розділі ми бачимо деякі знайомі з новинних стрічок імена: Путін, Сі Цзіньпін, Ердоган, Орбан, Кім Чен Ин2026 Самим фактом свого існування сьогоднішні тирани породжують завтрашніх тираноборців. У 2021 році автор не знав, що українцям доведеться виступити тираноборцями не тільки окремо взятого тирана, а й цілої імперії, вибудованої на тиранічній владі. Чому? Бо Sic semper tyrannis! 2013 З тиранами так буде завжди! Не існує тиранів, яких не можна усунути силою, ба більше, тиранія зумовлює можливість убивства тирана не тільки де-факто, але й де-юре. Починаючи з Давньої Греції, західна політико-правова традиція замислювалась над обставинами, що уможливлюють убивство тирана на законних підставах. Кожна епоха робила свій внесок у це питання шляхом пристрасних дебатів, палкої полеміки, вибухонебезпечних (і не тільки в переносному значенні) подій. Поданий у книжці аналіз простежує тему тиранії та тираноборства від античності до 2021 року, залишаючи останні сторінки під знаком питання. В останньому розділі ми бачимо деякі знайомі з новинних стрічок імена: Путін, Сі Цзіньпін, Ердоган, Орбан, Кім Чен Ин2026 Самим фактом свого існування сьогоднішні тирани породжують завтрашніх тираноборців. У 2021 році автор не знав, що українцям доведеться виступити тираноборцями не тільки окремо взятого тирана, а й цілої імперії, вибудованої на тиранічній владі. Чому? Бо Sic semper tyrannis! 2013 З тиранами так буде завжди!

2116 2

Остап Дроздов

Маніфест тих, хто не соромиться сказати: не я для країни, а країна для мене. Часова амплітуда роману Остапа Дроздова «2116 2» 2014 від початку ХХ століття до дня завтрашнього. Географічна амплітуда 2014 від рідного Львова й голодоморного Приазов2019я до діаспорного Неаполя і далекої Австралії. Та попри хронологічний і локаційний розмах 2014 стежки усіх головних героїв (бо не головних у романі немає) приводять до Країни. Найголовнішим, центральним персонажем роману є Країна як така. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує. І що би не переживали персонажі роману в приватному житті, усе одно вони гостро відчувають крижаний подих Країни, від якої нікуди не дітися і яку ти мусиш полюбити навіть усупереч...

Вибрана проза

Акакій Церетелі

В цьому виданні зібрано краще з прозової спадщини класика грузинської літератури Акакія Церетелі (184020141915) 2014 біографічна повість «Пережите» та історична «Баші-ачукі», вибрані статті про літературу, театр та інше. Передмова та коментарі Рауля Чілачави.

Колекція. Театральна. Мобільні хвилі буття

Володимир РАФЄЄНКО

«Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est» 2014 драматургічний дебют українського письменника Володимира Рафєєнка. Автор був змушений жити в окупації упродовж місяця весною 2022-го на дачному хуторі поміж Бучею і Бородянкою. Ця п2019єса 2014 його спроба осмислити за допомогою літератури власний травматичний досвід російсько-української війни. Герої п2019єси 2014 кільканадцять випадкових людей, що у перші дні окупації опинилися поруч у кооперативному поселенні «Ближні сади». Їх об2019єднує спільна потреба 2014 впіймати телефоном на віддаленій лісовій галявині блукаючий мобільний сигнал. Але буття у час війни втрачає звичні кордони 2014 і на зв2019язок із живими людьми виходять покійні родичі, герої Шекспіра та Едгара По, а над головами хуторян 2014 розчахнувся всіяний колючими зірками український космос. По-бароковому пишна, жорстока і щемка п2019єса Володимира Рафєєнка 2014 про ціну, яку іноді платить людина за право доторкнутися до того, над чим не має влади навіть смерть.

Синдром вільного падіння

Сергій ЛУЩИК

Іво 2014 самотній інтроверт, який прагне переосмислити своє життя в провінції. Він переїздить до міста, щоб втекти від реальності та позбутись нав2019язливих спогадів. У нього посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), нездійснені мрії й велика колекція прочитаних книг. І тут його чекає несподівана пригода. Багата уява перетворює його на детектива, який береться за пошуки таємничої Єви. Чи знайде Іво свою Єву, а водночас і себе? У тексті чимало алюзій, прихованих і явних цитат, тимчасових зупинок сюжету і поетичних пауз, парадоксів, гіркої іронії, часто 2014 гра слів та сенсів, «текст у тексті». На думку редактора і видавця, перед вами не лише багатообіцяючий літературний дебют, ви поринете в особливу історію несподіваних і мистецьких відкриттів. А неймовірний талант оповідача просто зачарує.

Колекція біографій лідерів-ідеологів «PRINCEPS-NATIO-TEMPUS». Партійний "націоналіст". Парадокси Петра Шелеста

Юрій Шаповал

У політичній історії України ХХ століття Петру Шелесту належить особливе місце. Пройшовши нелегкий життєвий шлях, він у 1963 році став першим секретарем ЦК Компартії України. Підтримував М. Хрущова і його політичну лінію, однак опинився серед тих, хто привів до влади Л. Брежнєва. Виступав проти «празької весни» 1968 року і в той же час блокував тотальне придушення інакомислення в Україні. Визнавав сталінський авторитет і водночас вимагав, щоб московське керівництво дотримувалось офіційно декларованих принципів у відносинах центру і тодішніх союзних республік. Був проти демонтажу СРСР і разом з тим сприяв зміцненню українських національних традицій, шанобливого ставлення до минулого України. У чому ж секрет такої двоїстості Петра Шелеста? Хто і як створив йому імідж «надмірного» українського патріота і навіть «націоналіста»? Як склалася його доля після того, як його відправили на «підвищення» до Москви, а потім піддали політико-ідеологічному остракізмові? На ці та інші питання прагне знайти відповіді автор цієї книжки, написаної з використанням унікальних і недоступних раніше архівних джерел.

Колекція Writers on Writing. Записки для молоді. Про написане і пережите

Кларісе Ліспéктор

Усі, хто обирає «пишучі професії» потребують навчання й звіряння у своїй роботі з визнаними майстрами, а також і книжок, з яких можна було б почерпнути знання про мистецтво писати й мислити. Тож до новоствореної Колекції книжок вибраної есеїстики «Writers on Writing» увійдуть вперше перекладені українською твори всесвітньо відомих класиків літератури, серед яких 2014 бразильська письменниця українського походження Кларісе Ліспектор. Її «Записки для молоді: про написане і пережите» 2014 це роздуми про письменництво і життя, які для авторки були двома подобами одного чуда: життя повсякденного. Бо що таке мова і в чому полягає алхімічна сила слова? Що таке поезія? У широкому і вузькофаховому розумінні. Ці питання ставили філософи, митці, атож, також поети, теоретики красного письменства у свій спосіб шукали століттями формулу, яка б дала змогу не спотикатися об філософський камінь великого діяння творця, або автора. Цю заповітну формулу алхімії слова шукає в цій книжці й Кларісе Ліспектор. Тут і герметика, і герменевтика, і герметичність її творчості та життя, що злилися в одне, і літературний заповіт письменниці читачам. Для деяких читачів ця книжка «Записки для молоді: про написане і пережите» буде приводом для пошуку шляхів тлумачення засад творчого доробку культової авторки, інші напевне відчують поштовх до того, щоб описати чи навіть закарбувати історію власних життів. У кожному разі ця незвичайна книжка як modus operandi думок і почуттів може стати своєрідним посібником для тих, хто прагне писати й стати письменником.

Час зірки

Кларісе Ліспéктор

Останній роман Кларісе Ліспектор справедливо вважають вінцем творчості однієї з найвідоміших письменниць Латинської Америки. Ніби чарівними ножицями письменниця відсікає від читача (певна річ - упередженого) думки про злидні, страх, любов і смерть. І водночас майстерно проводить його таємницями життя, залишаючи десь глибоко у душі надію на щастя. Роман складається з коротких фрагментів, що їх Ліспектор та її секретарка Ольга Бореллі ретельно збирали впродовж тривалого часу. Кларісе ще не знала тоді, що помирає, і тому нікуди не поспішала, хоча текст сповнений передчуттям близької смерті. Роман було вперше опубліковано 1977р., за два місяці до смерті авторки. У 1986р. фільм, знятий за романом, отримав приз «Срібний ведмідь» на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2014 за кращу жіночу роль.