Серія неформальна. Два кольори. Історія пихатості. Як, ви не знаєте, хто я?

Арі Турунен

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр». Пихатість 2013 це завжди хибна оцінка. Чи оцінюємо ми інших за зовнішнім виглядом або якоюсь визначальною рисою? Чи цікавить нас лише їхня професія, освіта або соціальний статус? Пихатість 2013 найдаремніше з усіх наших почуттів. Історія свідчить, що зарозумілість зазвичай породжувала війни, катастрофи, ненависть та болючі невдачі. Хоча людина підкорила космос і розшифрувала свої генетичні карти, проте з часів полювання на мамонтів не надто просунулася у взаємодії між людьми: має значення лише те, як щось виглядає, а не те, чим воно є. Фінський письменник і дослідник Арі Турунен намагається з2019ясувати, чому пихата і зневажлива поведінка така звична для нас як впоратись з цим геть негативним проявом. Для широкого кола читачів.

Bella Figura

Ясміна Реза

Ясміна Реза (Yasmina Rеza) 2014 відома французька письменниця, драматург і кіносценаристка. Її твори перекладено понад тридцятьма п2019ятьма мовами, її п2019єси йдуть у провідних театрах світу. Лауреат найпрестижніших театральних премій світу: премії «Тоні», премій імені Мольєра та Лоуренса Олів2019є, Великої театральної премії Французької академії та інших. В Україні Ясміна Реза відома завдяки п2019єсам «Божество різанини» («Dieu de carnage», 2006) та «Арт» («Art», 1994). П2019єсою «Bella Figura» (2015) вона продовжує притаманні їй пошуки хтонічних стихій у людині, мов вправний хірург, являє світу істинні й фальшиві почуття, стосунки, вчинки тощо. Думка автора не знає «звичайних» і «випадкових» подій: для неї важлива кожна дрібниця, а навіть найменша деталь є складником велетенського пазлу життя. Хитра авторка отримує задоволення від зривання масок; із соціально-любовної гри, що позначена холоднокровною жорстокістю повсякдення, не вийде неушкодженим ніхто. Етьєн Сорен, «Le Figaro» Без надмірного занурення у психологію, без зайвих пояснень постають своєрідні дзеркала, до яких зазирають глядачі. Кожен упізнає в одному із них себе. Анн Шепо, «Franceinfo: Culture»

Навіщо читати

Шарль Данціг

«Читання не суперечить життю. Воно 2014 саме життя, життя значно серйозніше, не таке жорстоке, не таке фривольне, значно триваліше, більш горде і менш марнославне, досить часто з усіма слабкими сторонами гордості, сором2019язливістю, мовчанням, відступом. В утилітарності світу воно підтримує відстороненість на користь мислення. Читання нічому не служить. Саме тому воно така велика річ. Ми читаємо власне тому, що воно нічому не служить». Поради, прояви ніжності, уїдливі зауваження та концепція читання як «брата літератури», вони обоє крокують поруч у боротьбі з часом. Це 2014 філософія читання, яка змушує дивуватися, захоплюватися та аплодувати; породжуючи лише одне прагнення: (її) перечитати.

Пьольса

Ґустав Торґні Ліндґрен

Мандрівний торговець одягом та місцевий шкільний вчитель, яких звів разом випадок, вирушають на пошуки досконалої пьольси 2013 традиційної шведської страви з подрібненого м2019яса та овочів. Події відбуваються наприкінці 1940-х, коли віддалені села на півночі Швеції, знані величезною кількістю рецептів пьольси, потерпають від туберкульозу. Тож ця мандрівка виявляється не звичайним гастрономічним туром, а небезпечною пригодою, у якій кожна скуштована страва може коштувати здоров2019я і життя. Та з часом мандрівники розуміють, що це не пьольсу вони шукають насправді...

Колекція. Театральна. Божество різанини

Ясміна Реза

В одному з міських парків Парижа один хлопчик вдарив іншого по голові кийком 2013 у результаті два вибиті зуби. Родина кривдника (Ален і Аннет) приходить до родини жертви (Мішель і Веронік), щоби принести вибачення і вирішити проблему. Драматург ретельно змальовує кожного з чотирьох персонажів. Ален 2013 адвокат, який весь час розмовляє по своєму мобільнику, чим страшенно дратує всіх; він цинік і мало цікавиться долею сина. Аннет 2013 фахівець із нерухомості, дуже фальшива, улеслива жінка, яка, зрештою, виявляється слабкою і нещасливою. Мішель крамує різним залізяччям; він не менш цинічний, ніж Ален, але намагається приховати це за машкарою ґречності та прагматизму. Веронік 2013 бібліотекарка, письменниця, сповідує гуманістичні цінності, пише книжку про конфлікт у Дарфурі, цікавиться живописом. Розмова батьків заходить у глухий кут. Наївшись пирога з фруктами і надто рознервувавшись, Аннет починає блювати. Це стає точкою відліку для спадання машкар із героїв. Кожен із них виявляє себе не таким, яким хоче здаватися. Мішель 2013 викинув на вулицю домашнього хом2019яка, і той, напевно, загинув. Веронік 2013 у полоні речей, її більше цікавлять цінні альбоми з репродукціями, ніж Аннет, яку вивертає після пирога. Зрештою, всі слова сказані, Мішеля названо «вбивцею», Веронік 2013 «дешевкою», а їхній син, виявляється, гомосексуал, через що й отримав кийком по зубах. «Вельми сучасна спокуслива манера, найнезвичніший драматургічний голос Франції та найкращі традиції великої французької літератури» Тільман Краузе, Die Welt «Про наше суспільство вона каже більше, ніж усі сучасні серйозні дослідники. Найкращий сучасний автор комедії» Етьєн де Монтеті, Le Figaro «Напрочуд майстерно виписані діалоги» Франк Нуші, Le Monde «Кортить чогось стислого, потужного та їдкого, чогось, від чого не сила відірватися? Ви довго ходитимете під враженням від цієї маленької малоприємної книженції» Psychologies «Надто жорстоко і надто кумедно» Жером Серрі, Le Nouvel Observateur

Чарівний світ. Притча

Тимофій ГАВРИЛІВ

Знайдений у контейнері для сміття, герой роману «Чарівний світ» виростає серед волоцюг. Жертву грандіозної бізнес-афери, його переховують у відомчому готелі, де він знайомиться з покоївкою Мартою. Їхні стосунки об-риваються, коли герой, отримавши фальшивий паспорт, покидає країну. Проте минуле, з яким він, здавалося б, на-завжди розпрощався, раптом наздоганяє його.

Скрипка Спіріт Лейку

Клер Бержерон

1914 рік. Юна талановита скрипалька Олена та її брат Віталій полишають Україну і їдуть до країни справжньої свободи. Канада зустрічає їх незатишно. Почалася війна, і вони опинилися серед сімей в2019язнів у таборі Спіріт Лейк. Доля змушує Олену ухвалювати рішення, що кардинально вплинуть на її майбутнє. Зустріч з Александром Лявальєром перевертає все її життя з ніг на голову. Адже, незважаючи на війну, у цьому світі таки є щасливі люди. Чи має вона право на мрію? Заборонене кохання українки Олени та канадця Александра викликає презирство у її оточенні. У свідомості людей вони тепер кляті коханці2026 На початку Першої світової війни уряд Канади, підштовхуваний зростанням ксенофобії населення, створив по всій країні двадцять чотири табори для ув2019язнення, тільки два з яких могли прийняти сім2019ї в2019язнів, зокрема й табір Спіріт Лейк в Абітібі. Там утримували турків, німців і дуже багато українців. Саме у цьому маловідомому місці відбуваються події захопливого та зворушливого роману Клер Бержерон. Її талант 2014 показати маловідомі сторінки нашої історії та заселити їх персонажами, яких ми з однаковою силою можемо любити або ненавидіти. André Maccabée, Cité Boomers Я завжди думав, що мистецтво писати 2014 це насамперед уміння підбирати потрібні слова й складати з них точні речення, що дозволяють автору переносити читача до місця, у час і в контекст, у який сам читач насправді себе уявляє. Якщо це мистецтво насправді таке, то Клер Бержерон, ви володієте ним на рівні, з яким я мало стикався. Я дав цьому роману оцінку 201eЧудово201d, що трапляється так зрідка, що мені цікаво, чи я хоч ще колись оцінював іншу книжку з тисяч прочитаних мною. Як і будь-який мешканець Амоса, який поважає себе, я чув про озеро Духу і відвідував маленьку церкву в Ля Ферме, що стала музеєм того сумнозвісного табору, але ви, пані авторко, ви змусили мене пережити надзвичайно зворушливі миті. Gilles Boucher, Radio Boréal FM 105,3 Мадам Бержерон змушує нас відчувати всі емоції, якими живуть герої цього дуже успішного роману, і я чекаю на її наступний роман. Pause lecture

Колекція Writers on Writing. Слово свого роду

Євгенія Кононенко

Чи не в будь-якій мові слово має рід. Як і людина. Бо слова звідкись походять. Як і люди. Але чи це важливо 2013 рід слова, його походження? А може, найважливішим є його смисл? В інших мовах слова, які позначають цей смисл, можуть бути іншого роду, іншого кореня. Чи саме в роді, в походженні, у генезі, в корінні, в пуповині міститься сакрум змісту? Євгенія Кононенко у книзі «Слова свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває, закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли засобами іншої мови? Євгенія Кононенко 2013 перекладачка, тож добре знає, як важко буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення, висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду. «Слово свого роду» 2013 це колекція (автобіографічних) есеїв, що написана на перетині красного письменства й есеїстики, правди й міфології. Але це той автобіографічний зріз, який не підтверджується ніякими документами. Лише фотографіями. Але ніщо так не бреше, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ стали масово виготовляти, коли докорінно похитнувся сам інститут родини. Але як і похитнуться всі наявні у світі інститути, все одно лишається сокровенне 2013 і слова, щоб це назвати. Ця книжка не лише про містерію творення, письменництво, феміністок і християнок, Перелесника та земних чоловіків, дітей і батьків, кохання й любов, ненависть і зради, метафізику й секс у туалеті. Це метатекст про своєрідність, своє рідне і свій рід, слова своїх найрідніших, які з дитинства всотує в себе людина, бо живе у такій багатій картині світу мови і безмовного водночас. Євгенія Кононенко у своєрідних есеях вимовляє слова, які, загалом, не вимовляють, аби всує не тривожити духів забутих предків.